«Немає рослини, мабуть, на Землі, яка б недуг людських не лікувала», «Моє серце в траві,\ Мої думи з трави, \ І травою душа перевита...». Гортаю книжку Наталі Земної «Покоси», і кожен її вірш відгукується щирою любов'ю до Землі, до Природи, до Отчого дому. І кожен рядок може бути епіграфом до важкої і благородної діяльності народного лікаря- травознавця, фітотерапевта, академіка Української екологічної академії наук, поета і публіциста Наталі Петрівни ЗУБИЦЬКОЇ. Псевдонім Земна – підтвердження вірності ідеалам і справі, якій талановита поетеса, цілителька, громадський діяч самозабутньо служить не перший десяток років.
Вона приїхала до Одеси буквально на кілька днів як голова української партії «Зелена планета» на обласну партійну конференцію, а поголос, як водиться, побіг вперед: люди, які знають її з виступів на телебаченні і радіо, численних публікацій у пресі, книг «Аптека народних ліків», «Дитину лікує природа» та інших досить популярних видань, ішли до Зубицької на прийом. Її принцип – нікому не відмовляти. Допомогти, якщо це в її силі, будь-якому стражденному. Причому – допомогти безкорисливо.
До кінця дня, коли ми зустрілися з Наталею Петрівною, через її чутливі лікарські руки пройшло понад 200 чоловік.
– З якими проблемами найчастіше зверталися до Вас люди в Одесі?
– О, всього і не перелічиш! Виявилося, у вашому місті, до речі, як у будь-якому великому промисловому центрі, найчастіша причина хвороб – нездорові нирки. Позначається вплив екологічних факторів, забруднення довкілля, водних джерел, зокрема. Багато звертань, викликаних цукровим діабетом (на жаль, хвороба помолодшала, вражає і дітей), порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту, такими недугами, як подагра, остеохондроз тощо.
Знаєте, останнім часом все яскравіше бачу підтвердження однієї тези: всі хвороби, до 90%, – з миски. Звичайно, і стан нервової системи відіграє важливу роль: стреси нашого часу не на користь людському організмові. Але все-таки незбалансоване, найчастіше хаотичне, харчування призводить до того, що шлунки розтягнуті, атонічні, погано працюють, переварюють їжу не 2-3 години, як потрібно, а набагато довше. До чого це призводить? Виробляються токсичні речовини, що отруюють організм, починаються запальні процеси. Страждають і нирки, і печінка, та й увесь організм.
– А до лікаря людина приходить найчастіше вже з занедбаною стадією захворювання, коли стане важко терпіти біль...
– І лікар починає лікувати наслідок, а не причину. Причому, кожен фахівець звертає увагу, так би мовити, на «свій» орган: кардіолог – на стан серця і судин, нефролог – нирок, стоматолог – зубів тощо. Але ж причиною, скажімо, тахікардії можуть бути і негаразди із шлунком.
Народний цілитель, якщо він по-справжньому має цей дар, лікує організм у комплексі. Причому – фізично і духовно. Адже дуже багато значить поєднання ліків із «зеленої» природної аптеки і втішливого слова. Замовляння, як називали це наші прабабки.
Років 10-15 тому до цілителів офіційна медицина ставилася все ще з неабиякою часткою підозрілості, навіть ворожості. Практично народна медицина була загнана у підпілля. Тепер же у нашому об'єднанні «Зелена планета», яке дало назву і партії, понад сто лікарів. Свідомо прийшли до нас, почали вивчати наші методи, коли переконалися, що ліки, які вживаються у народній медицині, приносять людям користь.
– Який був Ваш шлях до народної медицини?
– У нашій сім’ї (а народилася я на Чернігівщині, у чудовому наддеснянському краї) бабуся лікувала травами, мама їх добре знала. Але мої здібності проявилися не одразу. Так сталося, що сама важко занедужала вже у зрілому віці. Потрібна була операція на серці. Але я на неї так і не зважилася. А вирушила на берег Дніпра, оселилася в хатинці ближче до природи, почала шукати трави і лікуватися ними інтуїтивно. Мабуть, спрацював інстинкт, дарований від матінки-природи, і бабусина генетична спадщина. І в мене вийшло! Це і стало першим поштовхом до занять народною медициною.
Вилікувавши себе сама, я повірила у свої сили, у те, що можна лікувати природними засобами дуже багато хвороб. Почала запоєм читати, насамперед – праці Авіцени, Парацельса. Мною опанувала ідея – об'єднати всіх народних цілителів України. І це згодом вдалося у «Зеленій планеті».
Коли грянула загальнонаціональна біда – Чорнобиль, стрімко зросла кількість людей з ураженням щитовидної залози, печінки. Ліків катастрофічно не вистачало, грошей на новітні закордонні медикаменти – теж. Потрібно було шукати порятунок і у народних засобах, одним з яких є лікування травами. Перша аптека народної медицини, до створення якої я доклала рук, відкрилася у Києві на проспекті Перемоги. Потім з'явився МП «Барвінок», ми виготовляли 12 лікарських засобів на основі трав. Досвід показав, що в такий спосіб ми збагатили медицину новими, досить цінними, ліками. До речі, понад 40% всіх лікарських препаратів одержують саме з рослин.
У мене за плечима був Київський інститут культури, Московський літературний інститут. Потрібні були спеціальні знання, щоб стати справжнім фітотерапевтом, розвинути дар, даний з неба. І я вступила до Київського інституту нетрадиційної медицини, який закінчила у 1993 році.
– Є думка, що людині допомагають лише ті трави, що ростуть, так би мовити, разом з нею, родом з однієї місцевості...
– І це правда. Модне захоплення пол-полою, травою з Південної Азії, яке у свій час, крім зайвих болячок, нічого до здоров'я наших співгромадян не додало.
Взагалі, лікарськими рослинами не слід користуватися без порад лікаря, фітотерапевта, гомеопата, оскільки деякі мають яскраво виражену дію, а є і такі, які за певних умов отруйні.
Ось за вікном цвіте софора японська. Справжнє джерело для лікаря. З лікувальною метою використовують бутони і плоди, іноді листя. У сировині із софори багато рутину (вітаміну Р), який знижує проникність і ламкість капілярних судин. Софора має кровоспинну, бактерицидну, протизапальну, протинабряклу, ранозагоюючу дію. І це не весь перелік її цілющих властивостей. Квітки ж софори вважаються отруйними.
Або ось росте, як бур'ян біля доріг, у вас під ногами, подорожник. А в його листі – вітаміни С, К, каротин, фітонциди, органічні кислоти, пектини, фактор Т, що сприяє зупиненню кровотечі, тощо. Препаратами з подорожника лікують цілий букет хвороб, серед яких навіть хронічний холецистит.
Можна цілі поеми складати про таких незамінні в медицині, чудові рослини-цілителі, як м'ята перцева (геть безсоння, неврози та мігрені!), мати-і-мачуха (чудовий бронхолітик – і не лише), конюшина лугова червона (навряд чи є в природі кращий імунопрепарат), фіалка триколірна, малина, календула (у народі – нагідки), звіробій, цибуля, часник, кропива, обліпиха тощо. Практично немає рослини, яка б не мала лікувальних властивостей.
У свій час я об'їздила всю Україну, Росію у пошуках цілющих рослин, вивчала їхні властивості, знайомилася із знахарями, які лікували травами і знали їхні секрети. Три роки вивчала в'єтнамську мову, щоб пізнати народну медицину цієї країни, багато чого взяла з рецептів болгарських народних цілителів. Знаю, як кажуть, «в лице» і за властивостями до півтори тисячі вітчизняних рослин, понад 150 закордонних.
– А кого можна з повним правом назвати цілителем-травознавцем?
– Знаєте, таких людей у сьогоднішній Україні не так вже й багато. Можна сказати, одиниці. Мало розбиратися у рослинах, що називається, вприглядку. Треба бути ботаніком, щоб пізнати глибинну суть рослин, а також хіміком, щоб розбиратися в «організмі» трави, знати, як приготувати настій, мазь, як екстрагувати сировину. Нарешті, у чому зварити ту або іншу рослину, щоб допомогло від якої-небудь хвороби. Петрушку, наприклад, як засіб проти набряків потрібно вживати звареною у молоці. А лікарську ромашку проти алергії потрібно просто залити склянкою окропу і настояти 30 хвилин, потім пити по столовій ложці 4 рази в день до їди. Також настоюють і квіти календули, які поліпшують роботу печінки.
Треба бути знайомим і з астрологією, щоб знати, коли яку траву можна збирати, – адже все в природі взаємозалежно, і місячні цикли, розташування зірок має значення при заготівлі лікарських рослин.
І, нарешті, потрібно мати схильність до лікування, вивчати практичну медицину. Не можна заочно виписувати те або інше зілля: я повинна побачити людину, пропальпувати її, зрозуміти, що за хвороба її мучить, а вже потім призначати препарати. До того ж, кожен пацієнт неповторний, у кожного індивідуальні особливості, що обов'язково потрібно враховувати у кожному окремому випадку. Не буває двох однакових хворих з тим самим діагнозом. До кожного потрібен свій підхід: комусь через певний час потрібно продовжити лікування іншими препаратами, комусь взагалі припинити і зробити паузу, хтось серйозно потребує операції, і ваше завдання схилити його до правильного рішення.
– А найбільш пам'ятні випадки з Вашої практики?
– Мені часто доводиться бувати за рубежем. Читаю лекції в країнах ЄС, бувала і на Сході. Одного разу під час поїздки до ОАЕ сталося непередбачуване. В аеропорту стало погано маленькому хлопчикові. Мати його забігала у пошуках лікарів, я ж не могла залишити маля напризволяще. Оглянула дитину, і дала їй ліки на травах (у мене завжди із собою в запасі невелика фіто-аптека на всі випадки життя). Лікарів, які вирішили, що у хлопчика заворот кишок і потрібно негайно робити операцію, попросила не чіпати дитину 2 години. Мені повірили, через півтори години маля гралося, ніби нічого не сталося.
Там же, в Еміратах, мені довелося лікувати дружину шейха. Позитивний результат настільки здивував іменитого чоловіка, що він вирішив зробити мені подарунок. Як мені пояснили, дуже дорогий. Але прийняти його я не змогла: це був ...верблюд.
– Мережа аптек «Зеленої планети» давно має заслужений авторитет серед наших співгромадян. Про їхні лікарські засоби дуже по-доброму відгукуються й одесити. І запитують: чи можна вживати препарати з трав як профілактичний засіб?
– Потрібно! Але – після консультації з фахівцем. Наша мета – насамперед профілактика захворювань. Народна медицина повинна не допустити настання хвороби. Один з головних її постулатів – здоровий спосіб життя. Адже на 70% здоров'я людини залежить від того, який її спосіб життя, наскільки він духовний.
Я бачу три причини зростання захворюваності: перша – нелюбов до себе і оточуючих, невіра у свої сили; друга – невігластво, незнання і небажання знати все те, чим багата природа, яка може нас врятувати; третя – лінощі. Один мій слухач так і написав мені з Ужгорода: уважно вас слухаю, всі поради записую, але... не можу перебороти себе і виконати ці поради. Часто буває і так: почав приймати ліки на основі трав, трохи допомогло – і кинув, не витримавши повного курсу. У результаті – рецидив захворювання.
Людина повинна навчитися любити і берегти себе. Навчившись, зрозуміє, що вона – частина природи, і потрібно жити у гармонії з нею, не ставитися до неї по-варварському, не завдавати непоправної шкоди навколишньому середовищу непродуманими з екологічної точки зору діями. Охороняти і не шкодити. А ми спочатку шкодимо, а потім кидаємося охороняти.
– Мабуть, одна з основних цілей партії «Зелена планета» – виховання у суспільстві шанобливого ставлення до природи...
– Наш підхід до гострих проблем захисту навколишнього середовища, а отже, – і здоров'я людини, виробився не як спеціальний партійний проект. Авторство комплексного підходу до моделі, що ми декларуємо: здоров'я Природи – здоров'я Людини – здоров'я Суспільства, належить Всеукраїнському суспільству природоцілительства «Зелена планета», президентом якого я є понад два роки.
Зверніть увагу на термін – природоцілительство. Тобто, людина лікує природу, а природа, у свою чергу, лікує її. Такий взаємозв'язок. На жаль, сьогодні вона ще не сприймається як загальнонаціональна формула. А ми хочемо, щоб ця триєдність – Природа, Людина, Суспільство – стало головним стрижнем державного проекту «Здоров'я нації – здоров'я України».
Про своє життєве кредо Наталя Петрівна сказала словами вірша, написаного майже 20 років тому: «У душі у мене три любові – рослина, людина, Україна». Всією своєю подвижницькою діяльністю вона постійно це підтверджує.
