Державна служба – це престижно й дуже відповідально. Зараз, як ніколи раніше, до держслужбовців пред'являються дуже високі вимоги. Звичайно, регулюються вони законодавчо. Новий проект Закону України «Про цивільну службу» і має стати тим документом, у якому чітко будуть сформульовані умови проходження держслужби, усі вимоги до чиновників різного рангу та їхні обов'язки.
Про те, як ішло обговорення проекту нового закону, які основні принципи до нього закладені, розповідає начальник управління державної служби Головного управління Державної служби України в Одеській області Анатолій КОЗІК.
– Цей проект закону розробляється вже другий рік, – говорить А.А. Козік. – До серпня він мав традиційну назву – «Закон про державну службу». Потім після обговорень, «круглих столів», громадських слухань, внесення численних пропозицій було ухвалено рішення назвати новий закон трохи інакше.
– Із чим це пов'язано?
– У нашій державі є різні органи виконавчої влади, зокрема й правоохоронні, і зі спеціальним статусом, де також працюють держслужбовці. Це, якщо можна так висловитися, мілітаризована держслужба. Вільнонаймані працівники працюють у фінансово-економічних відділах, паспортних столах, військкоматах. Для прикладу скажу, що тільки в підрозділах Міноборони по всій країні працює близько 7 тисяч держслужбовців.
Саме тому, щоб розділити два зовсім різних види державної служби – цивільну і, як ми її назвали, мілітаризовану, проект нашого, цивільного закону було названо у такий спосіб «Проект закону про цивільну службу».
– Він пов'язаний якимось чином зі звичним нам КЗпП?
– Ні, цей закон претендує на цілковиту автономність, крім застосування норм КЗпП. До речі, саме це спочатку й викликало низку дуже серйозних питань з боку профспілок. Після численних обговорень пленуму ЦК профспілки держслужбовців, саме профспілкові лідери внесли до проекту нового закону низку пропозицій, які стосуються посилення соціального захисту держслужбовців.
Незвичність цього закону й у тому, що він є базовим для проведення адміністративної та територіальної реформи. Я охарактеризував би його так: суворий; але демократичний. Хочу відзначити й дуже нелегку працю робочої групи, створеної при Кабміні. Курирував її діяльність Роман Безсмертний, керував керівник Центру політико-правових реформ України Ігор Коліушко. Серед розробників – начальник Головного управління держслужби України Тимофій Мокренко, директор центру сприяння інституційному розвитку держслужби в Україні Андрій Вишневський.
– Чи не простіше було, проаналізувавши існуючі на сьогоднішній день проблеми, модернізувати вже існуючий “Закон про держслужбу”?
– Повірте, цього не досить. Адже змінювати довелося б дуже багато. Ми повернулися лицем до Європи, й законодавство України має відповідати європейським вимогам.
Від нині чинного закону новий проект відрізняється насамперед тим, що припускає створення Вищої ради держслужби, яка буде координувати всю роботу щодо контролю за дотриманням державної політики у сфері держслужби. До даної ради, яка буде органом виборним, увійде 21 особа.
Також буде створено адміністрацію держслужби. Її прототип – нині діюче Головне управління держслужби. Адміністрація буде стежити за проходженням держслужби, зокрема, вирішувати питання прийому на держслужбу, призначення рангів, апеляції, зарплати, проходження всієї ієрархічної градації, виходу на пенсію тощо.
– Як буде праводитися набір на державну службу за нормами нового закону?
– Тільки за конкурсом, навіть для держсекретарів. Після конкурсу ті, хто пройшов його із найкращим результатом і зараховуються на державну службу. Але, щоб бути допущеним до участі у такому конкурсі, необхідно пройти дворічну підготовчу службу як простого службовця. Тільки після цього своєрідного іспитового терміну, коли буде виявлено всі плюси й мінуси кандидата в чиновники, у разі успішної здачі іспитів та проходження конкурсу, громадянин має право на прийняття присяги держслужбовця. Подальша кар'єра на обраній ниві залежить від нього самого.
– А як бути тим, хто пройшов конкурс із добрими результатами, але трохи гірше за конкурентів?
– Для них існує резерв. До речі, хочу відзначити, що претендентів на ту або іншу посаду, який не пройшов за конкурсом, має право із результатами конкурсу, протоколом, списками апелювати до відповідної комісії або ж в суд. Погодьтеся, це дуже демократична норма закону.
– Як будуть карати держслужбовців за недостатньо якісну роботу?
– Раніше, за попереднім законом і КЗпП у нас було по два покарання. Догана та звільнення від обійманої посади за КЗпП. Неповна службова відповідність, затримка у присвоєнні чергового рангу на 1 рік за Законом «Про державну службу». Тепер їх сім. Це – зауваження, догана, затримка до року в присвоєнні чергового звання, зниження у ранзі, попередження про неповну службову відповідність, переведення на більш низькооплачувану посаду, звільнення із держслужби. Проектом закону передбачено також, що той, хто присвоює черговий ранг, має право у разі зміни ставлення держслужбовця до роботи у гірший бік понизити йому ранг. За новим законом також керівник має право обирати для порушника покарання, яке відповідає рівню його порушення. Адже є такі ситуації, коли людину слід одразу ж звільняти.
– Чи змінилося що-небудь у так званій табелі про ранги держслужбовців?
– У старому, нині чинному законі було 7 категорій, які розділено на 15 рангів. У новому законі 4 категорії: А, Б, В та Г.
А – це найвищі чиновники аж до міністрів, губернаторів;
Б – начальники департаментів, заступники міністрів та губернаторів;
В – начальники відділів та управлінь облдержадміністрацій, територіальних органів, які підкоряються Києву, начальники відділів міністерств та відомств;
Г – це рядові держслужбовці: спеціалісти, консультанти, радники та ін.
– Що ще незвичайного у новому проекті закону?
– Державним службовцям суворо заборонено брати участь у політичних акціях, виявляти симпатії до тієї або іншої політичної сили у громадських місцях, перебувати в партіях та брати участь у різних заходах, які пов'язані з виборами. Державний службовець має займатися конкретною державною справою, тим, що й визначено посадовими обов'язками та інструкціями.
– Чи зберігається стаж державної служби до утворення незалежної України?
– На цю тему було чимало дискусій. Прийнято таке рішення: стаж роботи у комсомольських профспілкових виборних органах зберігається. Партійних – до того часу, коли було скасовано ст. 5 Конституції про керівну та спрямовуючу роль Компартії.
Також для одержання пенсії держслужбовця громадянину, який багато років тому звільнився із держслужби, при наближенні пенсійного віку не треба буде негайно шукати місце на держслужбі, як було донедавна. Зараз час роботи, переривання стажу значення не має.
Також питома вага окладу в зарплаті держслужбовця буде складати не менше 80% (зараз він до 30%).
– Коли новий закон набирає чинності?
– Він ще буде обговорюватися. Якщо схвалять парламент і Президент, то із 1 січня 2007 року. Але є така особливість. Цей перехідний період буде тривалим. Паралельно 10 років будуть діяти два закони: новий та старий. Це також по-європейському демократично.
