Є хвороби, навіть назви яких люди вважають за краще не згадувати в розмові, а якщо вимовляють, то пошепки, як колись бабусі радили: щоб зайву біду не накликати. Відноситься до них і рак молочної залози, хвороба дуже розповсюджена останнім часом і в нашій молодій державі, й в більшості розвинутих країн світу (США, Західна Європа). Кожного року її показники зростають, вони посідають перше (!) місце в структурі захворюваності та смертності від злоякісних пухлин серед жінок, особливо репродуктивного віку. Кожні 35 хвилин в Україні виявляється новий випадок раку молочної залози, і щогодини від нього вмирає одна жінка. Тривалість життя скорочується у середньому на 17-18 років, і це складає понад половину від усіх втрат жіночої популяції в нашій країні.
З цієї сумної статистики почалася наша розмова із завідувачем мамологічного відділення Одеського обласного онкологічного диспансеру, заслуженим лікарем України, хірургом-онкологом вищої категорії С.В. БОНДАРЕМ.
– Особливо тривожить те, що кількість жінок, які страждають на рак молочної залози віком 30 – 40 років, постійно зростає, – говорить Сергій Володимирович. – Так, в Україні у 8% жіночого населення зазначеного віку розвивається ця онкопатологія.
Дані ВООЗ свідчать: кожного року близько 1 мільйона жінок стають хворими на рак молочної залози. Соціальне значення хвороби настільки велике, що наукові дослідження з її проблем посідають одне із провідних місць у сучасній онкології.
Поки що не існує ефективних методів запобігання цьому небезпечному для жінок захворюванню.
Єдиний реальний шлях до перемоги над ним – профілактика та рання діагностика, тобто запобігання виникненню захворювання або виявлення злоякісної пухлини на ранніх стадіях та своєчасне лікування. За цих умов більшість жінок успішно виліковуються, та й саме лікування, яке провадиться за радикальними програмами, що прийняті в усьому цивілізованому світі, застосовується до наших пацієнток у максимально щадящій формі.
– У листах наших читачок часто повторюється запитання: у якому віці найвищий ризик захворіти на рак молочної залози? І які причини сприяють підвищенню ризику?
– Найбільший ризик захворювання припадає на вік від 40 до 75 років. У цьому віковому відрізку в жінок спостерігається два піки найбільшої захворюваності – від 45 до 49 років і від 70 до 74 років.
То ж перша причина й пов'язана із віком жінки. За нашими спостереженнями, 75% випадків захворювання на рак молочної залози припадає на жінок старших 50 років.
Друга причина обумовлена спадковим фактором. Якщо у близьких родичів (матері, сестри) раніше було виявлено рак молочної залози, то й ви відноситеся до категорії підвищеного ризику, і вам необхідно перебувати під постійним, протягом усього життя, спостереженням у лікаря-мамолога. Приходити на консультацію до нього треба не рідше одного разу на півроку.
Третя причина співвідноситься із категорією жінок, які ніколи не народжували дітей, а також із тими, хто народив свою першу дитину після 30 років.
Четверта причина пов'язана із відмовою деяких молодих жінок годувати грудьми своїх дітей. Перемагає бажання зберегти форму та обсяг грудей, що, як відомо, є символом жіночої краси та сексуальності. Лікарські обґрунтовані докази, що годівля грудьми необхідна і для дитини, й для матері, що є багато способів зберегти при цьому предмет своєї гордості у естетично привабливому вигляді, відгуку належного не знаходять. Результат – мастопатія, а згодом може викристалізуватися й куди гірший діагноз.
П'ята причина – недотримання принципів здорового способу життя та культури статевих стосунків. Під здоровим способом життя розуміється профілактика психоемоційних травм та стресів, психогігієна, заняття фізкультурою, правильне харчування, оптимальний режим дня. До поняття культури статевого життя входить відмова від частих абортів, уникнення від вагітності шляхом перерваного статевого акту, приймання гормональних контрацептивів та встановлення спіралі, багатошлюбності та позашлюбних статевих зв'язків, а також боротьба із фригідністю.
Шостою, і, мабуть, останньою причиною є травми, які перенесла жінка, та захворювання молочних залоз – мастити, дифузійні та вузлові форми мастопатії, доброякісні захворювання пухлинного й непухлинного генезу. Вони відносяться до передракових захворювань й вимагають медикаментозного та хірургічного лікування. Захворювання щитовидної залози, жіночої статевої сфери, печінки, порушуючи гормональний обмін та інактивацію гормонів в організмі, також сприяють виникненню передракових захворювань молочних залоз, а іноді й раку.
Звичайно, це не означає, що ви неодмінно повинні захворіти на рак молочної залози. Але кваліфіковане підтвердження, що вашому здоров'ю нічого не загрожує, треба одержати обов'язково.
– Ще одне часте запитання у читацькій пошті: а як переконатися у тому, що немає пухлини в молочній залозі?
– Перше: жінці необхідно самостійно обстежувати груди раз на місяць, через 7-10 днів від початку менструального циклу, коли вони найменш чутливі. Тим, у кого настала менопауза, можна для цього обрати будь-який визначений день місяця. Після декількох обстежень (методику їх може підказати ваш лікар-гінеколог) ви навчитеся відрізняти нормальну структуру ваших молочних залоз. І якщо з'являться якісь відхилення (ущільнення або вузлики в грудях, ущільнення в шкірі та ін.), ви зможете їх знайти. І тоді треба звернутися до лікаря-мамолога.
Хочу одразу заспокоїти: у 90% випадків, коли жінки, щось промацують у себе в молочних залозах, це не рак! Але зволікати зі звертанням до лікаря, якщо щось вас насторожило, ані в жодному разі не варто, краще розвіяти свої сумніви якомога раніше.
Взагалі, жінки мають проходити обстеження у мамолога регулярно, обираючи для цього час через ті ж 7 – 10 днів після початку менструального циклу.
Лікар на консультативному прийомі в поліклініці поставить пацієнтці запитання, які стосуються віку, захворювань, що були перенесені раніше, звичного способу життя, сексуальних відносин та багато інших, які, на перший погляд, не мають стосунку до захворювань молочних залоз. Постарайтеся якомога повніше відповісти на них, тому що ця інформація потрібна фахівцю для точного встановлення діагнозу та вироблення плану профілактичних заходів і лікування можливого захворювання. Мамолог уважно та послідовно пропальпує (обмацає) молочні залози. Фахівець може при цьому знайти патологічні зміни, на які жінка не звертала уваги при самообстеженні.
За необхідності лікар призначить медикаментозне лікування дисгормональних непухлинних захворювань молочних залоз, які є у більшості жінок (фіброзно-кистозна мастопатія, доброякісні захворювання непухлинного генезу та ін.), а також запропонує оперативне лікування при виявленні пухлин.
– Якими ще методами можна знайти доброякісні пухлини та рак грудей?
– Насамперед, мамографія – спеціальне рентгенологічне дослідження молочних залоз із використанням невеличких доз рентгенівського випромінювання. Сама процедура дослідження займає 15 хвилин. Мамографія допомагає виявити в тканині молочної залози різні ущільнення, які важко визначити пальпацією, а також інші зміни, що вказують на можливий розвиток доброякісної або злоякісної пухлини, ще до того, як щось взагалі вдається промацати.
Кожній здоровій жінці після 35 років рекомендується проходити мамографію кожного року в тому разі, якщо лікар не радить робити це частіше.
Виявлення злоякісних пухлин молочної залози на ранніх стадіях часто відбувається при порівнянні попередніх та нових знімків, і тому вважаю, що дослідження краще проходити у тому самому центрі, де будуть зберігатися ваші знімки. Всі умови для цього створено у нашому обласному мамологічному центрі: тут працюють висококваліфіковані фахівці, рентгенологи, які мають великий досвід мамографічних досліджень, які провадяться на новітній апаратурі із удосконаленою технологією.
Після проведення дослідження мамолог має призначити час наступного контрольного огляду. Для кожної пацієнтки лікар обирає найоптимальніший інтервал між обстеженнями. Він може варіюватися від 3 місяців до 2 років.
У тих випадках, коли при виконанні маммографії у жінки виявляється пухлиновидне утворення або пухлина, лікар може призначити пункційну біопсію. Із підозрілої ділянки у молочній залозі за допомогою тонкої голки абсолютно безболісно береться тканина для наступного морфологічного дослідження під мікроскопом, яке дасть точну відповідь на запитання: який характер виявленого утворення, і чи є воно справді пухлиною?
Не потрібно лякатися цього методу дослідження. Призначення пункційної біопсії саме по собі не небезпечне для пацієнтки й зовсім не зумовлює діагнозу «рак». Треба спокійно чекати на результат біопсії й не піддаватися даремній паніці.
Результат пункційної біопсії дозволяє лікарю прийняти остаточне рішення: чи необхідна термінова операція, чи можна провести її пізніше, який буде обсяг хірургічного втручання та наступне лікування у разі його необхідності.
Ще один метод діагностики – ультразвукове дослідження молочних залоз: він найбезпечніший для організму, його можна багаторазово виконувати, але за можливостями ранньої діагностики пухлин молочних залоз УЗД трохи поступається мамографічному дослідженню й тому, як правило, використовується у поєднанні із нею.
Ви маєте знати, що клінічний огляд (пальпація), маммографія, УЗД, пункційна біопсія пухлевидних утворень та пухлин є необхідним алгоритмом при обстеженні молочних залоз.
Ще раз повторю: шанси захворіти на рак молочної залози у жінок збільшуються із віком. Але при підозрі на захворювання ваша пильність може вберегти від драматичних наслідків, врятувати життя. До більш ефективного, успішного лікування та кращих перспектив у плані видужування веде рання діагностика. Лише повний комплекс її методів збільшує на 20-30% можливість виявляти рак грудей на найранішій стадії та дозволяє цілком вилікувати це важке захворювання.
За найменшої підозри на «непорядок» у молочних залозах не соромтеся і, не відкладаючи на невизначений термін, звертайтеся у поліклініку до мамолога, який або сам обстежить вас, або направить до фахівців в Одеський обласний мамологічний центр, що розміщений на базі Одеського обласного онкологічного диспансеру за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
