ВІЗИТ ДЕЛЕГАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКИХ ДИПЛОМАТІВ З ПИТАНЬ РОБОТИ МІСІЇ ЄС З МОНІТОРИНГУ УКРАЇНО-МОЛДОВСЬКОГО КОРДОНУ
В Одесі побувала делегація французьких дипломатів у складі заступника начальника відділу континентальної Європи Міністерства закордонних справ Сержа Смессова, представників Міноборони Анн Верле та Жерара Малежака, Генерального секретаріату національної оборони Арно Мігу та Лорана Пішона, першого радника посольства Франції в Україні Юга Фанту.
Оскільки гостей цікавили усі аспекти роботи Місії ЄС з моніторингу україно-молдовського кордону, то вони, перед приїздом до нашого міста, побували в Кишиневі і Тирасполі. Відтак, у них виникли питання: за якими митними документами здійснюється постачання товарів з території Придністров’я в Україну, як будує стосунки з сусідньою Молдовою Одещина, чи є інвестиційні інтереси регіону в тому ж таки Придністров’ї і навпаки, яким чином змінилися методи доставляння контрабанди в область у зв’язку з підписанням тристороннього Меморандуму про взаєморозуміння між урядами України, Молдови та Європейською Комісією, які умови будуть створені учасниками прикордонної Місії.
На всі запитання дипломатів дав ґрунтовні відповіді голова Одеської облдержадміністрації Василь Цушко. Він, зокрема, підкреслив, що Меморандум, положення якого набирають чинності з 1 грудня поточного року, – це правовий документ, котрий започатковує практичне і конкретне співробітництво між Україною, Єврокомісією та Молдовою з митно-прикордонних питань з метою запобігання контрабанді, злочинності та проявам корупції на україно-молдовському кордоні.
І українська сторона чітко дотримуватиметься усіх пунктів цього міжнародного документу, а, крім того, активно сприятиме представникам Місії в їх роботі, створюючи для цього усі належні умови.
Окрім губернатора Одещини, з української сторони у зустрічі з французькими дипломатами взяли участь заступник голови Одеської облради Георгій Арабаджи, начальник Головного управління економічного розвитку та європейської інтеграції облдержадміністрації Сергій Самойленко, представник Міністерства закордонних справ України в Одесі Сергій Орлов.
ПРИСЯГАЛИ СУДДІ
– Доля людей у ваших руках, – з цими словами звернувся губернатор Одеської області Василь Цушко до суддів, що присягали в облдержадміністрації.
Цей урочистий захід проходив у таких обставинах вперше. Відповідно до Порядку присягання судді, вперше призначеного на цю посаду, суддя присягає в присутності Президента України, інших посадовців центральних органів законодавчої, виконавчої, судової влади в урочистих обставинах. Потім Президент України вручає судді посвідчення.
У грудні 2003 року до порядку присягання Указом Президента України були внесені зміни, відповідно до яких за дорученням Президента України суддя присягає в присутності голови облдержадміністрації, членів Ради суддів, інших представників місцевої судової влади.
Сімнадцять суддів місцевих судів Одеської області та господарського суду Одеської області помітно хвилювалися. Хвилювався і губернатор, який не приховував цього. Побажавши суддям, щоб через п’ять років їх затвердили урочистіше у Верховній Раді на довічне суддівство, Василь Цушко зупинився на пріоритетах, якими повинні керуватися молоді люди (а всі, хто присягав, - дуже молоді) у своїй роботі. Це, вважає губернатор, відповідальність за долі людей, совість, почуття справедливості, і, звичайно, дуже високий рівень знань. На завершення виступу Василь Цушко висловив вдоволення з того, що до судів приходить багато освіченої, талановитої молоді.
Альона ВОЙТЕНКО, «Одеські вісті»
ЗАСІДАННЯ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Питання підвищення протипожежної безпеки об`єктів господарської діяльності та населених пунктів регіону в осінньо-зимовий період, а також стан цивільного захисту і техногенної безпеки на об`єктах підвищеної небезпеки розглянуто на черговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при облдержадміністрації, що пройшло цього разу під головуванням начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА Олександра Міхеєва.
З обох означених тем доповідав начальник Головного управління МНС України в Одеській області Юрій Антіпов.
Говорячи про протипожежну безпеку в регіоні, Ю.Антіпов зазначив, що з початку поточного року підрозділи Міністерства з надзвичайних ситуацій приборкали близько 2 тисяч пожеж, котрими нанесено прямих матеріальних збитків на суму майже 3,5 мільйона гривень. Найтривожніше і найтрагічніше те, що вогонь забрав життя понад 140 чоловік. З настанням холодної погоди ризики, пов’язані з пожежами, значно зростають. Це вимагає від керівників підприємств усіх форм власності як у промисловому, так і сільськогосподарському секторах економіки, установ, організацій, навчальних і медичних закладів підвищеної уваги до питань протипожежної безпеки. Слід ретельно перевірити на вказаних об’єктах усі засоби боротьби з вогнем, посилити роз’яснювальну роботу серед населення щодо дотримання правил безпеки, попередження опікового травматизму та загибелі людей. Крім того, найближчими днями необхідно привести до стану постійної готовності відповідні формування, котрі є на підприємствах і в населених пунктах, забезпечити їх відповідною технікою, бойовим одягом, надійними засобами зв’язку, паливно-мастильними матеріалами.
Переважна більшість з 443 потенційно небезпечних об`єктів, розташованих на території області сьогодні, експлуатується понад 30 років. На ряді з них не в повному обсязі проводяться технічні огляди місткостей, що працюють під тиском, а також ревізії трубопроводів.
Аналіз причин виникнення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру за останні роки свідчить, що майже у половині випадків вони виникають через незадовільний стан споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, їх значну зношеність. Отож саме на поточний та капітальний ремонт обладнання та приміщень слід спрямовувати максимально можливу кількість оборотних коштів і тих, що виділяються для цих потреб з бюджетів різних рівнів, відзначали учасники засідання.
З розглянутих питань комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при облдержадміністрації ухвалено відповідні рішення.
ВЕРХОВНА РАДА ПРИЙНЯЛА У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ ПРОЕКТ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА НАСТУПНИЙ РІК
Верховна Рада України прийняла постанову про схвалення бюджетних висновків щодо проекту Державного бюджету наступного року. «За» - проголосували 270 народних депутатів. Не підтримали це рішення фракції БЮТ, СПУ, СДПУ(о), «Реформи і порядок» та «Єдина Україна». Кабінету Міністрів України доручено доопрацювати проект закону про Держбюджет України на 2006 рік з урахуванням схвалених бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд парламенту не пізніше 15 листопада нинішнього року.
Володимир Литвин нагадав, що постанова про схвалення бюджетних висновків бюджетного комітету є автоматичним прийняттям закону про Державний бюджет у першому читанні. Таким чином, головний фінансовий документ перейде у новий етап свого доопрацювання в уряді.
Доходи Держбюджету на наступний рік визначено у сумі 118,7 мільярда гривень, видатки плануються у сумі 127,4 мільярда гривень.
Перший заступник голови бюджетного комітету Людмила Супрун зазначила, що комітет доопрацював проект бюджету і подав проект постанови про схвалення його у першому читанні. Частина озвучених пропозицій в ході першого обговорення знайшла відображення у доопрацьованому до першого читання проекті бюджету. Комітет вивчив також зауваження уряду, але, констатувала Людмила Супрун, стає практикою, що спілкування уряду і парламенту здійснюється через газету, а уряд намагається давати оцінки проекту документа, який ще знаходиться у роботі. Водночас Комітет не погоджується з урядом щодо скасування митних зборів, адже саме митні збори є, зокрема, і джерелом утримання митних органів. Народний депутат нагадала, що відмова від митних зборів – це одна з вимог вступу до СОТ, однак коли вступ України до СОТ стане абсолютно реальним, ми зможемо відмовитися від цієї норми, сказала вона. Бюджетний комітет також залишається на своїй позиції щодо зниження податкового тиску. Людмила Супрун звернула увагу й на те, що фінансове забезпечення вугільної галузі збільшено на 1,5 мільярда гривень. До 2 мільярдів гривень збільшено суму коштів на інвестиційні проекти (в цілому вона збільшена на 1,4 мільярда).
ВЕРХОВНА РАДА ДАЛА ЗГОДУ НА ПРИЗНАЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДРА МЕДВЕДЬКА НА ПОСАДУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ
Верховна Рада дала згоду на призначення Президентом України Олександра Медведька на посаду Генерального прокурора України. Це рішення підтримали 303 народні депутаті.
Виступаючи з парламентської трибуни, Олександр Медведько висловився за те, що Генеральний прокурор має бути фігурою політично незалежною, а здійснення ним службових повноважень повинно бути не лише виконанням вимог закону, а й внутрішнім переконанням. Серед завдань, які стоять перед Генеральною прокуратурою, Олександр Медведько назвав перш за все розслідування резонансних справ, виконання перехідних положень Конституції та вимог Ради Європи щодо реорганізації роботи органів прокуратури. Зокрема, він зауважив, що пора покласти край притягненню до кримінальної відповідальності голів сільських рад та землевпорядників за дрібні порушення, а братися за значно серйозніші справи, сказав Олександр Медведько. Він також зазначив, що вже підготовлені конкретні пропозиції щодо майбутньої реорганізації органів прокуратури. “Я маю своє бачення шляхів вирішення проблем і завдань, які є в цій системі”.
ПРЯМА ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
„Реалізація заходів щодо передачі до комунальної власності державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, які у процесі приватизації не увійшли до статутного фонду господарських товариств та захист прав громадян на житло під час передачі” – таку тему було розглянуто 2 листопада на прямій телефонній лінії в обласній державній адміністрації.
За період приватизації майна державних підприємств, яка розпочалась в Одеській області з 1993 року, на балансі підприємств, що були приватизовані, залишились об’єкти житлового фонду, гуртожитки та їх інфраструктура, об’єкти соціальної сфери, об’єкти цивільної оборони тощо – про це повідомила в.о. начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Тетяна Альохіна.
Органами приватизації, міністерствами та відомствами було проведено інвентаризацію стану використання державного майна, яке знаходилось на балансі приватизованих та корпоративних підприємств. За результатами цих перевірок в області було встановлено 4447 об’єктів державної власності, що залишилися на балансі 303 приватизованих підприємств. Серед них 2295 об’єктів – це житловий фонд та гуртожитки, які підлягали передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад Одеської області відповідно до вимог чинного законодавства. Із загальної кількості цих об’єктів в Одеському регіоні органами місцевого самоврядування безоплатно прийнято 1155 об’єктів житлового фонду та гуртожитків. Залишилось передати в комунальну власність 1140 одиниць житлового фонду та гуртожитків, тільки у місті Одеса 25 таких гуртожитків. Найбільша кількість об’єктів, що підлягає передачі до комунальної власності залишилося в м. Одеса (255), Овідіопольському районі (208), Біляївському (233), Роздільнянському (137), Комінтернівському (135), Арцизькому (102) районах.
На балансі приватизованих підприємств залишилось 1027 об’‘єктів житлового фонду та 113 гуртожитків, 35 об’єктів освіти (14 шкіл, 21 дитячий садок), 24 об’єкти культури та спорту, 12 об’єктів (10 медпунктів, 2 поліклініки) тощо.
З метою активізації роботи щодо передачі зазначених об’єктів до комунальної власності за ініціативи регіонального відділення та за підтримки обласної державної адміністрації підготовлено два розпорядження обласної державної адміністрації № 211/А-2003 від 21 березня 2003 року та №340/А-2005 від 27 липня 2005 року. Результати виконання зазначених розпоряджень знаходяться на постійному контролі та розглядаються в Одеській обласній державній адміністрації.
ВІЗИТ ПРЕДСТАВНИКІВ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ООН І ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ
Як відомо, з 1 грудня 2005 року, згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між урядами України, Республіки Молдова та Європейської Комісії ООН, підписаним 7 жовтня цього року на контрольно-пропускному пункті україно-молдовського кордону Маяки-Паланка Міністрами закордонних справ двох сусідніх країн Борисом Тарасюком і Андреєм Стратаном та Європейським Комісаром з питань зовнішніх зносин Бенітою Ферреро-Вальднер, розпочинається робота Місії Єврокомісії щодо надання допомоги прикордонним сторонам у здійсненні координованих заходів у прикордонній, митній та податковій сферах.
Цій знаковій події присвятили свій візит до Одеси заступник Постійного представника Програм розвитку ООН Йоанна Казана-Вишньовецька і Координатор проектів Делегації Європейської Комісії в Україні Бернард Богенспергер.
Під час зустрічі з ними керівник апарату Одеської облдержадміністрації Анатолій Фєтєску, заступник голови ОДА Володимир Куриленко і начальник штабу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України генерал-майор Микола Бабачук підкреслили, що, надаючи виключного значення підписаному тристоронньому документу, керівництво регіону та держприкордонслужби зроблять усе можливе з української сторони, аби 50 представників Місії, що здійснюватимуть моніторинг і надаватимуть допомогу відповідним службам на кордоні двох країн, змогли попрацювати максимально продуктивно, з користю як для України, так і для Молдови.
У свою чергу, гості вважають, що підписанням Меморандуму українською стороною європейській спільноті продемонстровано її відкритість, прозорість, налаштованість на подальші рішучі дії щодо припинення негативних явищ на кордоні та входження в європейський правовий, економічний і безпековий простір.
– Створено правову базу для започаткування практичного співробітництва між Україною, Єврокомісією та Молдовою з митно-прикордонних питань з метою запобігання контрабанді, злочинності і проявам корупції на україно-молдовському кордоні, – підкреслив пан Бернард Богенспергер.
– Відтак, Місія ЄС сприятиме підвищенню рівня митних надходжень до державного бюджету країни і створенню сприятливих умов для розвитку успішної співпраці між Україною та Молдовою у торговельній галузі, – зазначив Анатолій Фєтєску.
На технічну допомогу з облаштування україно-молдовського кодону, підготовку та навчання персоналу, інші потреби Європейська Комісія виділила 7 мільйонів євро.
