ДОСВІД – НАДБАННЯ СПІЛЬНЕ
Про цих людей, на жаль, пишуть дуже рідко. Вони завжди в тіні, на другому плані, і не репрезентують райони на обласному і державному рівнях. Але на їхніх плечах – велика апаратна робота, підготовка сесій, засідань постійних комісій, організація і проведення багатьох інших заходів.
Ідеться про заступників районних рад. На цьому тижні вони знову засіли за навчання, яке проходить у Центрі підвищення кваліфікації кадрів при ОРІДУ Національної академії Державного управління при Президентові України.
НАПУТНІ ПОБАЖАННЯ
Уже початок занять був досить незвичним. “Першу пару” провів голова облради Ф.І. Влад, який розповів присутнім в аудиторії про підсумки виконання програми соціально-економічного розвитку області за минулі дев’ять місяців. При цьому головна увага була зосереджена на збільшенні реальних доходів населення, поліпшення фінансового стану підприємств, на сприяння підприємницької активності і підвищення інвестиційної привабливості регіону.
Детально проаналізували стан справ у промисловості – по галузях і регіонах. Відрізнялася результативна робота у цьому напрямі Іванівського, Ширяївського і Комінтернівського районів. Наголошувалося і на тому, що відсутність власних електроенергетичних генеруючих потужностей помітно гальмує економічний розвиток і посилює соціальну напругу у південній частині нашої області.
За цим принципом, з посиланням на райони і визначенням конкретних завдань були розглянуті і питання розвитку сільського господарства, житлово-комунального господарства, енергетики. Особлива увага приділялася проблемам, що мають прямий стосунок до діяльності місцевих рад. Ішлося про ринок праці і соціальний захист населення, про інвестиційну діяльність, про структурні перетворення в економіці та розвиткові підприємництва.
Потім були питання на найрізноманітніші теми. І відчувалося, що ставляться вони не з простої цікавості. На знімку ми зафіксували момент, коли до голови облради Ф.І. Влада звертаються із запитаннями заступник голови Арцизької районної ради Л.М. Радулова (в центрі) та її колега з Красних Окон – Н.В. Зубович.
Учасники зустрічі щиро бажають працювати і далі, незалежно від того, що дуже скоро закінчується їхній термін повноважень. Цей наш висновок вони підтвердили і під час подальшої поїздки до Комінтернівського району і міста Южне. Очолив цю поїздку заступник голови облради Г.І. Арабаджи.
ГОСПОДАР СЕЛА
Перша зупинка була в селі Першотравневе Комінтернівського району. Гостей одразу полонили доглянуті вулиці і центральна площа, привабливий сучасний будинок, на другому поверсі якого у просторих і по-сучасному оформлених кабінетах розташувалася сільська рада. ЇЇ господар О.Ф. Кочнєв, людина дуже ерудована і дуже енергійна, спочатку трохи сторопів перед солідною публікою, а потім розмова вже точилася в дуже невимушених обставинах.
А воно так буває, коли є про що розповісти людям, чим поділитися. Новий голова лише дев’ять місяців на цій посаді. Хоча і працював раніше ціле скликання. З усього відчувається, що Олексій Федорович дуже старається не підвести своїх виборців. До того, що учасники семінару побачили і гідно оцінили, додалися і багато цікавих фактів і цифр. На території сільської ради сім населених пунктів. Є й такі, де всього населення 30 – 160 чоловік. Але для сільського голови всі вони важливі і однаково цінні. Він старається скрізь побувати, все побачити на власні очі, переконатися, що намічене зроблено.
Хтось із зали пожартував: “Ви що, і в суботу працюєте?” І одержав дуже гідну відповідь: “І в неділю теж”. Саме цей день сільський голова присвячує молоді, і в першу чергу спортсменам. Він особисто турбується про організацію і проведення спортивних змагань, і в згаданий вихідний не піде у своїх справах, поки особисто не відправить футбольну команду на матч до сусіднього села чи району. Звідси і ті численні кубки в його кабінеті, які сільський голова не без гордості демонстрував гостям.
КОМІНТЕРНІВЦІ І ТУТ ПОПЕРЕДУ
Враження від відвідування сільської ради зросли у багато разів, коли учасники семінару почали знайомитися з роботою Комінтернівської районної ради. Зізнатися, за багато років довелося вперше зустрічатися з таким старанним дотриманням всіх приписів законів та інструкцій, та ще замішаних на багатьох творчих “ізюминках” та новаторських вирішеннях.
Тонкощі діловодства можуть видатися для недосвідченого читача малоцікавими і навіть нудними. Але у тому й суть, що робиться все це не заради “галочки”, а заради живої справи, досягнення конкретних результатів. Для гостей було цікаво все: папки-паспорти сільських рад і організація контролю за виконанням всіх рішень, і дібрана і створена власними силами навчально-методична література та численні стенди. Спеціальний кабінет органів місцевого самоврядування буквально переповнений цією довідковою літературою. А головною його господинею є заступник голови Комінтернівської райради В.О. Бульба.
А побачене доповнив докладною розповіддю про справи у районі та організацію роботи сесій, постійних комісій, кожного депутата голова райради В.Д. Симулик. Кожна продемонстрована ним папка, інші документи була акуратно оформлена, містила дуже цінну накопичувальну інформацію, багато фотографій та ілюстрацій.
Учасники семінару наочно переконалися, що у комінтернівців і тут є чому повчитися. І дуже скрупульозно заносили до своїх записників численні нотатки.
Ми розповімо лише про одну із останніх організаційних новинок, яка зацікавить багатьох. Зараз у районі триває звіт депутатів про свою діяльність за чотири роки роботи. Ведеться це не келійно – перед численною аудиторією, яка частіше за все й буває на практиці. Комінтернівці для цього використовують сторінки районної газети “Слава хлібороба”. Тут у кожному номері публічно подаються звіти трьох депутатів по кожному виборному округу. І виходить на практиці, що одному для звіту й сторінки замало, а в іншого не спостерігається “діянь” навіть на декілька абзаців. Люди бачать, хто як працював і безсумнівно підійдуть до нових виборів із конкретною оцінкою кожної людини, яка забажала знову балотуватися навесні майбутнього року.
Чи варто говорити, що всі учасники семінару взяли це питання на замітку та й запропоновані примірники газети повністю розібрали.
«ДРУЗІ, ВИ НЕ В ПАРИЖІ...»
Враження від побаченого у Комінтернівській районній раді продовжувалося і в автобусі, який цього разу взяв курс на Южне. Тут на гостей теж чекали сюрпризи. Причому не спеціально підготовлені до такого випадку. Тут представники сільських райрад опускалися у світ інших бюджетних цифр, інших розмахів соціальних послуг. Спочатку це були просто факти із виступів міського голови О.М. Журавля. А потім багато чого було продемонстровано в “натурі”.
Гості переконалися, що для розширення інфраструктури міста, створення нових робочих місць створюються малі підприємства найрізноманітніших напрямів. Від збирання переробленої склотари до крупних об’єктів сервісу.
Нічне місто просто приголомшило гостей своєю тишею та великою кількістю людей на спортивних майданчиках. Спочатку всезагальну увагу привернув лікувально-оздоровчий комплекс “Южний”. Він розташований у мальовничих околицях міста, на березі Чорного моря. Вразило широке коло послуг, які надаються: від різноманітних ванн до японських масажів та плавального басейну. І повне роздолля для занять спортом. А головне, скрізь – повно народу: і місцевих жителів, і приїжджих. Все це “господарство” Южненського морського порту.
Але наступна зустріч виявилася ще більш вражаючою. Величезний хол, небачений досі дизайн стін та сходів, багата інкрустація та... іноземна мова.
Тому була дуже до речі репліка одного з гостей: “Панове, ми не в Парижі, а в місті Южному Одеської області”.
Порівняння із Парижем згадувалося ще раз, коли гід розповідав, що представник Міжнародного спортивного комітету нещодавно відвідав комплекс “Олімп” і назвав його серед кращих у Європі. Гідна похвала.
І в цей дуже радісний момент штрикнула зрадницька думка – невже може піти в небуття таке багатство, як десятки заводів, палаців, цілі пароплавства. Адже спорткомплекс перебуває на “постачанні” Одеського припортового заводу. Тут його робочі та їхні діти одержують пільгові путівки і можуть лікуватися та займатися спортом. А коли завод приватизують? Не люблять нові господарі вовтузитися із “причіпними” соціальними об’єктами, ділитися багатством вони теж не бажають ні з ким. Це не в їхніх правилах. Що ж буде тоді з десятками “соціальних” товариств міста? Дуже не хочеться, щоб вони повторювали долю багатьох одеських об’єктів виробництва та сервісу.
...Пізно ввечері автобус повертався до Одеси. Всю дорогу велися розмови про побачене й почуте. Учасники семінару істотно поповнили свої професійні знання. Господарі були дуже щедрими, ділилися досвідом, давали “на доріжку” свої місцеві видання, методичну літературу, газети із тематичними матеріалами. А побачене в місті Южному зміцнило віру, що ми багато ще чого можемо. Тільки треба творити та творити. І поставити жорсткий заслін тим, хто на чужому горі і на чужих накопиченнях хоче вибитися в олігархи.
Але є ще влада вища й місцева. Вона не повинна допускати подібної сваволі.
