Закінчилось вранішнє доїння, і корівки, зрідка помукуючи, неквапом виходять з корівника, а на них вже очікують пастухи. І хоча на календарі жовтень, у СТОВ “Нива” Ширяївського району худобу ще випасають.
– А чому б і ні, – говорить директор товариства В.В. Бондаренко, – погода стоїть ще доволі тепла. А на випасах худоба оздоровлюється, набирається сил, та й певна економія поживи.
Хоч слід зазначити, що в цьому господарстві на кормах не заощаджують. Раціони різноманітні й повноцінні. І це дає свої наслідки.
– Ми й сьогодні щодобово доїмо не менше, як по вісім кілограмів молока від кожної корови, – розповідає Віктор Васильович. – Кожного дня на Цебриківський молокозавод відправляємо близько тонни молока, а влітку було й по півтори. І це в той час, що в нас не таке вже й велике поголів’я – всього 130 дійних корів.
– Як правило, в кожному господарстві є люди, які ведуть перед у трудовому суперництві. Можете назвати своїх лідерів?
– Звичайно. Останнім часом найвищі показники у доярки О.О. Горбанич. Олена Олексіївна лише за дев’ять місяців поточного року надоїла 60 тонн молока. А від кожної корови своєї групи вона вже одержала більше трьох тисяч кілограмів молока. Добре трудиться і Валентина Костянтинівна Ботя, валовий надій у якої за такий же період становить 55 тонн.
– Ви згадали про Цебриківський молокозавод. Які у вас стосунки з переробниками?
– Ділові. Для нас головне, що вони розраховуються з нами двічі на місяць, а ми їм постачаємо якісну продукцію. Тож всі задоволені. Вони мають роботу, а наше господарство – постійно свіжу копійку.
– Знаю ще чимало агроформувань, де з різних причин ще й досі тварин не перевели на стійлове утримання. Як у вас вирішено це питання?
– Я вам скажу так. Ми не чекали офіційного початку стійлового періоду. Щойно ночами стало прохолодно, все поголів’я перевели з літніх таборів у приміщення, де воно ночує. А вдень продовжуємо випасати.
– То ви й досі тримаєте пастухів?
– Справа в тім, що у нас випасають худобу тваринники. Віктор Миколайович Пирко з Чогодарівської ферми та Сергій Валерійович Беркуца з Качулового постійно випасають і годують тварин, підвозять зелені корми та фураж. Слід зазначити, що в результатах праці доярок є значна частка і їхнього труда.
– Враховуючи те, що ви достроково перевели худобу в приміщення, напевне, це значить, що й ремонти проведено завчасно?
– Авжеж. Влітку всі корови перебували в літніх таборах. А в той час ремонтували корівники. До речі, обсяг робіт був дуже великий. У качулівському дворядному корпусі, наприклад, полагодили покрівлю. Місцями довелось міняти шифер, який побив буревій. Вистачало робіт і всередині: переобладнали гноєтранспортер, полагодили водогін, годівниці.
За якістю робіт ретельно стежили головний зоотехнік Сергій Олександрович Швець та ветлікар Володимир Петрович Железняк. Звичайно, все це вони робили паралельно з виконанням своїх основних обов’язків. Хоч слід сказати, що й самі ремонтники працювали на совість.
Завдяки спільним зусиллям, зима нивівській худобі не страшна. Люди зробили все, аби коровам та молодняку було тепло і ситно, щоб не міліла молочна ріка.
Ширяївський район
