Семен Іванович Мітішов у Болградській районній раді очолює постійну депутатську комісію з освіти, молодіжної політики, культури та спорту. З 1968 року він зобіймав різні керівні посади в сфері освіти, і про проблеми знає не з чуток. Ми попросили Семена Івановича розповісти про депутатські будні, про ті проблеми, які особливо хвилюють.
– Обирався я депутатом і за радянських часів, тоді ми були статистиками, покликаними узаконювати документи, причому без права голосувати проти. У незалежній Україні роль депутата, звичайно, значніша. Хоча якщо говорити про бюджет, то ми теж у принципі нічого не вирішуємо. Є формули, за якими робляться розрахунки: скільки належить освіті, скільки – охороні здоров'я тощо. Щось змінити просто нереально.
Яку роботу провадить депутатська комісія? Ми породили дуже багато програм. У нинішньому році ми їх приймали, знаючи заздалегідь, що вони не будуть реалізованими через відсутність фінансів. Приймали, як кажуть, про всяк випадок: а раптом до скарбниці надійдуть додаткові гроші. Бюджет Болградського району – дотаційний, якщо не помиляюся, 83% грошей – не наші, вони до нас надходять із вищих бюджетів. І тільки 17% коштів надходять від болградських платників податків. І якщо до дохідної частини ми не заробимо більше, ніж заплановано, то будь-яка програма залишиться на папері.
Наша комісія пов'язана з такими галузями, які порівняно непогано фінансуються. Виділяються гроші на виконання програми стабільного функціонування установ освіти. Вдається знайти спосіб на програму оздоровлення дітей. Цього року, наприклад, у Болградському районі оздоровлено 5990 дітей, це 57% від загальної кількості учнів. Хоча, я переконаний, що ми маємо оздоровлювати всіх учнів, причому якісно. У районі є табір "Мрія", де цього року відпочило 300 дітей із малозабезпечених сімей. Гадаю, треба активніше залучати кошти батьків, підприємств, спонсорів, щоб ця база працювала не одну зміну, а все літо.
Не можу не сказати про організацію харчування учнів. Належить безкоштовно годувати всю початкову школу, плюс пільговий контингент 5-х і 11-х класів. Ми не можемо собі це дозволити – не вистачає коштів. Безкоштовним харчуванням ми забезпечуємо тільки 1800 дітей, з них 1330 – учні перших класів. На усіх інших залишається 470 порцій, а це – крапля в морі.
Ще гірший стан справ із фінансуванням установ культури: крім зарплати практично нічого не одержують.
За минулі чотири роки наших повноважень у плані фінансування особливо сприятливим був 2003 рік, у районі чимало вдалося зробити. Реконструювали під школу дитячий садок у селі Олександрівка, на що було витрачено сотні тисяч гривень. У Дмитрівській школі побудували і запустили нову котельню, що обійшлося у 250 тисяч. У школі в селі Жовтневе було перекрито дах – теж дорогі роботи. Непоганим був і 2004 рік. Чого тільки варте відновлення із небуття міського стадіону. У нинішньому році, на жаль, фінансування урізано вкрай.
З молоддю в нас чимало проблем. У нас молодіжними програмами займається безліч відділів і служб, якщо не помиляюся шість, серед них відділ освіти. Часто йде просто дубляж. Фахівці стараються, для проведення заходів залучаються спонсори. Але якщо в молодої людини немає роботи, а в підлітка немає батьків, які займаються вихованням, і він ходить напівголодний... Хоч усією громадою його виховуй, все одно нічого не вийде. Молодь полишає район, хоча у нас цей процес не так страшний, як на півночі України, де взагалі зникають села. Нещодавно, на річниці "Майдану" Президент сказав, що в Україні створено понад 800 тисяч нових робочих місць. Очевидно, Болградського району це не стосується, у нас навпаки зменшилася кількість робочих місць – за рахунок скорочень в армії. У Болграді треба створювати виробництво, тому що район у нас сировинний. Потребує державної підтримки сільське господарство – тільки так можна людей "закріпити" на землі.
Проблем у районі чимало. Траплялося, розчаровувався в депутатській роботі, коли прийняті комісією або сесією райради рішення не виконувалися. Буває, це відбувається з об'єктивних причин, але найчастіше тому, що так привчені. Потрібний контроль, потрібно проявляти принциповість. Якщо депутати прийняли рішення – необхідно його виконувати.
На закінчення хочеться відзначити, що в нашій постійній депутатській комісії працюють люди небайдужі, діяльні, відповідальні. Усім нам приємно, коли Болградський район ставиться в приклад. При всіх труднощах, у нас 19 народних і зразкових самодіяльних колективів, які виступають на рівні професійних. Учні шкіл району посідають велику кількість призових місць на обласних предметних олімпіадах – тут ми конкурентів не маємо. Багато наших випускників вступають до вищих навчальних закладів. Усе це – заслуга наших людей, наших фахівців. Незважаючи ні на які труднощі, люди працюють сумлінно.
