Український політикум опинився “посередині двох” фразеологізмів – китайського прокльону “щоб ти жив у часі змін” та рефлексії російського поета Тютчева “блажен, хто відвідав цей світ у його хвилини фатальні”. Лідери держави начебто сповнені розуміння того, що виводять Україну на якісно новий рівень, але одночасно створюється враження, що далеко не всі з впливових громадян розуміють, яких проблем можуть завдати чергові прийдешні трансформації країні.

Першими зрозуміли, що принесуть Україні березневі вибори до парламенту, члени Народного блоку Володимира Литвина. Про них і поговоримо. Отож, поки потенційні переможці виборчого процесу до вищого законодавчого органу ділили шкуру ще не те що не вбитого, а навіть не народженого ведмедя – зокрема портфелі в майбутньому уряді і взагалі ключові місця у вертикалі виконавчої влади, – “народники” прорахували всі можливі варіанти розвитку й так непростої політичної ситуації в країні, і забили на сполох.

Утім, проаналізувати стан справ у державі не важко будь-якій розсудливій людині, і лише вітчизняні політики в масі своїй “не помічали”, що власними діями вони підштовхують Україну до небаченої в її новітній історії кризи. У представників Народного блоку Литвина вистачило мужності тверезо подивитися на ймовірні страшні перспективи, назвати речі на власні імена та вдатися до спроби не допустити колапсу, який чатує на нашу державу після виборів, що відбудуться 26 березня.

Здається, лише “народники” пам’ятають, що відповідно до Конституції (навіть після зазнаних істотних змін у грудні позаминулого року), вся влада в нашій країні належить народу. Тому свій “рецепт порятунку”, що його команда спікера Верховної Ради назвала “Відозва до народу України”, “литвинівці” адресували усім без винятку громадянам країни, всім, кому існування цієї країни небайдуже. У цьому програмному документі цілком відверто застережено про наявність реальної небезпеки припинення існування України, як держави в сучасних географічних кордонах, після парламентських виборів. Причина, на думку Народного блоку Литвина, – неохайність (або, в кращому разі, нерозуміння сучасних процесів) з боку деяких політиків, що використовують у своїх “іграх” усі, навіть найменші суперечності, що є в сучасному українському суспільстві. Один із провідних представників НБЛ народний депутат Олег Зарубинський без недомовок застерігає: “Країну можуть розірвати внутрішні суперечності, амбіції та політична колотнеча. Ми вже раз були на порозі такого наслідку. Лише якийсь рік тому. Минуле нас нічому не навчає. Те, як перебігає ця виборча кампанія, свідчить лише про одну річ – ми знову наступаємо на ті самі граблі”.

Заяви інших членів “команди Литвина” не менш емоційно насичені. “У боротьбі за владу ми можемо втратити Україну”, – застерігає лідер парламентської фракції Народної Партії Ігор Єремеєв. “Вибори, скільки б їх не було, не можуть бути важливіші за національну безпеку та цілісність країни”, – додає його колега Василь Надрага.

Ігор Єремеєв пояснює сучасний песимізм “народників” так: “Непростим процесом буде формування коаліції, ще більше часу піде на формування нового уряду. Увесь цей час країна перебуватиме в безвладді”. Історія знає чітке визначення такого стану справ у державі – смута.

Як і належить прагматикам, члени Народного блоку Литвина не тільки застерігають про найімовірніший варіант розвитку ситуації, але й демонструють методи, як колапсу не допустити. Ними створено програму “200 днів” (за підрахунками НБЛ, саме стільки часу проіснує Україна від моменту заяви Народного блоку до моменту остаточного формування повноцінної виконавчої влади на всіх рівнях держави), в основу якої лягли головні постулати січневої “Дорожньої карти Литвина”, що припускала врегулювання політичної нестабільності – відставка міністрів, що займаються не виконанням своїх функціональних обов’язків, а по-літичним передвиборним популізмом, відпустка високопоставлених чиновників, задіяних у виборчому процесі як кандидатів.

Тепер ініціативи спікера Верховної Ради Володимира Литвина вписано в глобальніший документ, мета якого – консолідація здорових політичних сил і стабілізація ситуації в країні перед виборами та після 26 березня – до повноцінного формування виконавчої влади в Україні. Лише так можна запобігти управлінському хаосу, впевнені представники Народного блоку. У відозві “литвинівців” мовиться: “Треба шукати порозуміння. Порозуміння мусить стати основою нашого буття. Стратегічна мета в нас має бути одна – перед нею поступаються всі амбіції та суперечності, – Україна”. І до цього вже додати нічого.