Олімпійці Одещини ВЛУЧНИЙ СТРІЛЕЦЬ, ЯКИЙ ПІДКОРИВ МЮНХЕН
Довідка «ОВ»:
Яків Железняк народився 10 квітня 1941 року в Одесі.
Заслужений майстер спорту (кульова стрільба).
Чемпіон Олімпійських ігор у Мюнхені 1972 року.
Багаторазовий чемпіон СРСР. Чемпіон Спартакіади народів СРСР 1967 і 1971 років. Багаторазовий чемпіон і призер України, Центральної ради “Динамо” та Укрради “Динамо”.
Рекордсмен СРСР, Європи, світу та Олімпійських ігор.
Ім’я стрільця Якова Железняка стало відоме після його тріумфальної перемоги на Олімпійських іграх у Мюнхені 1972 року. Тоді одесит не просто обійшов конкурентів, але і встановив новий світовий рекорд – 569 очок. Успіх товариша першою привітала вся радянська делегація. Яків Железняк, який став олімпійським чемпіоном у стрільбі по “біжучому кабану”, підняв престиж не лише радянського спорту, але й іще раз уславив наше місто, як і його земляки – веслувальниця Юлія Рябчинська, веслувальник Сергій Петренко і легкоатлет Микола Авілов.
Не багатьом відомо, що Яків Железняк міг і не стати відомим стрільцем. У юному віці він активно захоплювався... боксом і футболом. Був такий період, коли грав навіть за місцеву футбольну команду “Спартак”. Але доля розпорядилася інакше. 1955 року Яків вступив до Одеського машинобудівного технікуму, у якому працював військовим керівником Михайло Буймович. Цей чоловік був керівником стрілецької секції технікуму. Завдяки йому з юними стрільцями почав працювати дуже відомий у ті роки тренер із стрільби Антон Дмитренко. Саме Дмитренко відкрив великі здібності у Железняка і став його першим тренером.
Успіх до молодого спортсмена прийшов 1959 року на Спартакіаді Укрради “Динамо”, де він здобув свій перший Кубок. Потім у складі збірної технікуму, який репрезентував Одеську область, Яків виграв всеукраїнські змагання у Києві.
Після закінчення технікуму Железняк працював на заводі Січневого повстання і паралельно тренувався. Потім він виступав у різноманітних турнірах, репрезентував спортивний клуб армії. А на одному з чемпіонатів України, що відбувався у Львові, Железняк домігся сер¬йозного успіху. Тоді він вибив 196 очок, а норма майстра спорту становила 200 очок.
1961 року Железняк стає майстром спорту СРСР і виграє першість Одеського військового округу. Наступного року він виборює звання чемпіона України і встановлює свій перший всеукраїнський рекорд. Потім він багато разів брав участь у різноманітних внутрішніх і міжнародних змаганнях, на яких виборов медалі різного достоїнства.
Зараз відомий стрілець із сім’єю живе в Одесі і працює у складі правління міської ради ветеранів спорту. До речі, нещодавно у нашому місті було відкрито Музей спортивної слави, і гідне місце в ньому посів портрет Якова Железняка – вручного стрільця, який підкорив Мюнхен.
Розповідає Яків Железняк:
– Олімпіада у Мюнхені відбувалася у серпні-вересні 1972 року. Ми жили просто в місті, в олімпійському селищі – це була на ті часи дуже незвична споруда. Взагалі, німці тоді все організували за найвищим класом.
Свою перемогу у стрільбі “по біжучому кабану”, як зараз пам’ятаю, я здобув 1 вересня і, звичайно, відсвяткував її зі всією командою. Тоді хлопці були дуже дружні, згуртовані і завжди раділи взаємним успіхам. Взагалі вважаю, що перемога є не лише якимось особистим досягненням, а насамперед загальним ус¬піхом команди. Тоді мені дуже допомогла психологічна підтримка моїх партнерів і тренерів...
На жаль, мюнхенська Олімпіада залишила в історії і трагічний відтінок. Під час Ігор палестинські терористи захопили ізраїльських спортсменів. Місцева поліція вирішила йти на приступ, але виконано це було дуже невдало – всі заручники загинули. А я став мимовільним свідком тих трагічних подій.
З інтерв’ю “ОВ”, 2003 рік.
Євген НИЗОВ
ІСТОРІЯ ФУТБОЛУ
Влітку цього року в Німеччині збірна України вперше у своїй історії візьме участь у матчах фінальної стадії чемпіонату світу з футболу. Багато українських футболістів неодноразово брали участь у цих змаганнях, захищаючи кольори збірної СРСР, яка з 1958 по 1990 роки виступила на семи чемпіонатах світу (за винятком 1974 та 1978 років). Ми відкриваємо нову рубрику, у якій читачі «ОВ» зможуть познайомитися з історією виступу на світових форумах нашої спільної улюбленої колишньої команди.
Збірна СРСР на чемпіонатах світу з футболу
Швеція, 1958 рік
У дебютному для радянської збірної чемпіонаті світу доля визначила їй більш ніж солідну компанію – Бразилію з Англією, а також Австрію. Слід згадати, що основним нашим суперником у групі вважалася Англія, попри пережиту цією командою трьома місяцями раніше трагедію (де кілька гравців збірної, які виступали у “Манчестер Юнайтед”, загинули в авіакатастрофі). Однак, у першому матчі з родоначальниками футболу радянські футболісти не стушувалися і повели з рахунком 2:0. Але гру так і не вдалося довести до перемоги, у чому була велика “заслуга” угорського судді Жолта, який при рахунку 2:1 придумав пенальті у наші ворота просто на рівному місці. Англійці реа¬лізували свій шанс, і звели матч до нічиї – 2:2.
У наступному поєдинку збірна СРСР здобула свою перемогу у фінальних стадіях чемпіонатів світу над Австрією – 2:0.
В останньому матчі групи з бразильцями разом із відомим Гаррінчею дебютували зовсім молоді Пеле і Вава. Ця трійця, яку підтримував диспетчер Діді, зразу ж закрутила немислиму карусель біля воріт Льва Яшина, і зрештою наша команда програла – 0:2. Після такого результату радянська збірна вже й не спо¬дівалася потрапити до чверть¬фіналу, але тут сюрприз підніс аутсайдер групи – Австрія. Ця команда вирішила наостанок стукнути дверима і зіграла з англійцями внічию – 2:2.
Таким чином, СРСР і Англія мали у переграванні вирішити, хто сильніший. У першому таймі перемагали радянські футболісти, а в другому – суперники. Але саме нашій збірній, врешті-решт, посміхнулася доля – в одній із контратак після перерви Анатолію Ілліну вдалося забити єдиний гол, що вивів команду до чвертьфіналу.
На цій стадії нашій збірній протистояли господарі турніру – шведи. І ось тут наші футболісти сповна відчули на собі недосконалість регламенту: вони втрапили до дуже вже нерівного становища порівняно із суперником. З одного боку, Швеція як господар була позбавлена роз’їздів, розташувавшись у своїй столиці. В останньому матчі групового турніру з Уельсом вона, вже вирішивши завдання виходу з групи, дала відпочити своїм лідерам. З іншого боку, збірній СРСР потрібно було провести третій дуже важкий поєдинок за 4 дні. Зрештою “свіжіші” переграли “змучених” – 2:0.
Результат виступу нашої збірної було розцінено як незадовільний. Можливо, на це вплинув той факт, що команда грала у Швеції в статусі чемпіона Олім¬пійських ігор-56 і, звичайно, від неї вимагали нових перемог. Але все ж вихід з групи дебютанту світових першостей можна сміливо занести до активу. А чемпіоном світу-1958 стала збірна Бразилії.
Євген СЕРГЄЄВ
На шахівниці та навколо неї НЕ ТУДИ ПОТРАПИВ
Свого часу один з найсильніших гросмейстерів світу Майкл Адамс (Англія) був наймолодшим носієм найвищого шахового звання. Уже тоді він вирізнявся стриманими манерами і почуттям гумору.
Під час одного з турнірів до нього звернувся перед початком чергового туру якийсь уболівальник:
“Сьогодні, хлопчику, ти повинен заматувати свого супротивника – я поставив на тебе досить велику суму”.
“Пробачте, сер, – чемно, але твердо заперечив юнак, – але ви, мабуть, не туди потрапили – тут не заїзд рисаків і не концерт за заявками.”
