Рано чи пізно кожен з нас стає пацієнтом зуболікарського кабінету, і кожному, тією чи іншою мірою, знайоме відчуття остраху, яке охоплює вас перед тим, як переступити його поріг. Стоматолога, як правило, вибирають особливо ретельно, користуючись порадами родичів, друзів і знайомих, доскіпливо з’ясовуючи в реєстратурі, до якого фахівця краще звернутися у своєму конкретному випадку, хто з лікарів кращий спец щодо пломб, а з хірургів – щодо видалення хворих зубів, і чи можна розраховувати на знеболювання будь-якої процедури.
У редакційній практиці не рідкість – листи читачів з подяками лікарям, але ось сказати «спасибі» через газету стоматологам просять не часто.
І раптом – поспіль два телефонних дзвінки від наших читачів із Приморського району, і суть обох – подяки за високий професіоналізм і добросердне, чуйне ставлення до пацієнтів медперсоналу Одеської міської стоматологічної поліклініки № 1, розташованої за адресою: вул. Сегедська, 1.
Поліклініка зараз у стадії ремонту. Більшість фахівців вже працюють у відремонтованих кабінетах, і, показуючи своє господарство, головний лікар П.О. Федотов із зрозумілою гордістю демонстрував оновлені цілком кабінети, нові зуболікарські установки на комп’ютерній основі та інше модернізоване устаткування.
– Звичайно, самотужки й ремонт, і придбання нової техніки ми б не витягнули, – розповідав Павло Олексійович. – Як будь-яка державна, у нашому випадку – комунальна медична установа, ми відчуваємо брак фінансування: бюджетні кошти покривають, переважно, заробітну плату персоналу й витрати на оплату комунальних послуг. Медикаменти, видаткові матеріали, інструментарій, одноразові шприци, рукавички, нове обладнання – на все це бюджетних коштів гостро не вистачає, а то й просто немає. Сьогодні це загальна проблема медичних установ. Але скаржитися не звикли, вихід із становища знаходимо. По-перше, заробляємо самі: ортопедичне відділення надає платні послуги щодо протезування (прейскурант ви, мабуть, бачили поруч із реєстратурою, але він не стосується пільгових категорій населення, яким протези встановлюються безкоштовно). По-друге, надходять внески до благодійного фонду «Медицина»: минулого року – близько 40 тисяч гривень. Не відмовляють у допомозі й наші спонсори: найщиріші слова – на адресу фонду «Приморчанин», припортового заводу.
Поліклініка працює у напруженому режимі. Вона обслуговує 110 тисяч мешканців Приморського району, розрахована на 500 відвідувань за день. До речі, щодо безкоштовного протезування: минулого року на пільгових підставах встановлено протези 538 інвалідам, ветеранам війни та іншим пільговикам.
– Навантаження на фахівця? Взагалі-то, досить відчутне: 11-12 пацієнтів за зміну, – говорить головлікар. – А всього у нас в штаті працюють 54 лікарі, при цьому 30 з них мають вищу атестаційну категорію, десятеро – першу.
Він підкреслено шанобливо розповідає про своїх колег, як про старожилів поліклініки, які працюють тут не перше десятиріччя, так і про молодих лікарів. Стоматологи О.В. Дзюбенко, Т.Д. Коноваленко, хірурги Д.С. Мавров, В.Д. Данилюк, ортопед В.Л. Корсіков, та й багато інших, належать до фахівців, яким, безумовно, довіряють пацієнти.
П.О. Федотов очолює полі¬клініку п’ятнадцять років, має вищі атестаційні категорії як лікар-ортопед і як організатор охорони здоров’я. Випускник стоматологічного факультету Одеського медінституту початку 70-х років, він пройшов і школу сільської медицини (працював після закінчення інституту в с. Градениці Біляївського району), і обласної стоматологічної поліклініки, й організації охорони здоров’я.
Колеги характеризують його як відмінного професіонала й досвідченого головного лікаря, по-справжньому відданого справі.
– Один з каменів спотикання сьогодні в медицині – те, що в нинішніх ринкових умовах так і не розмежовані поняття медичної допомоги, яка надається безкоштовно, і медичної послуги, що припускає оплату, – вважає Павло Олексійович, до речі, як і більшість його колег. – Якщо починаємо розмову про медичну послугу, то має бути визначено ціновий механізм, причому багатоукладний (оплата послуг підприємствами, страховими компаніями, особисті внески, добродійність тощо), і платна послуга має бути введена до правового поля. Тоді не будуть виникати ситуації, за яких лікар самостійно, так би мовити, «повз касу», визначає вартість того чи іншого курсу лікування. Тут я згодний із моїми колегами, головними лікарями обласної стоматполіклініки та міської стоматологічної поліклініки № 3, яка нещодавно виступила у вашій газеті зі статтею «Договір як гарантія якості медичної послуги»: необхідно підвищити рівень правових відносин між лікарем і пацієнтом, як споживачем медичних послуг. Можливо, першою ластівкою у цьому плані й стане запропонований проект договору.
Запитую щодо плинності кадрів: нині ж стільки можливостей – і свій стоматологічний кабінет дантист може відкрити, і піти до приватної медичної установи, де зарплата набагато пристойніша за бюджетну, що не набагато перевищує прожитковий мінімум. Виявилося, справжні фахівці цінують роботу саме у великому, сформованому медичному колективі, де живі традиції наставництва, взаємодопомоги й взаємовиручки, де знання й напрацьований досвід кожного стають спільним цінним надбанням, що забезпечує високу якість лікування й, звичайно, добре ім’я медичної установи.
