Ти пам'ятаєш, олексію. . .

Площа 10 квітня в Одесі пожвавішала з раннього ранку. Сюди йшли ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій з дітьми, онуками. Усі – з квітами.

Не чекаючи відкриття офіційної церемонії, багато хто піднімався до обеліска місту-герою й, поклавши на мармуровий постамент вінки й букети, застигали на мить, немов переносячись подумки до тих вже далеких, але незабутніх років. У ветеранів на очах сльози. Як і в цього хлопчика на знімку, якого звуть досить пам'ятним у роки війни ім'ям – Олексій.

Офіційну церемонію покладання вінків очолили: голова обласної ради Ф.І. Влад, в.о. голови облдержадміністрації Б.Г. Звягінцев, представники Південного оперативного командування Збройних сил України, духівництва, Одеської міської ради.

Ветерани Великої Вітчизняної війни – багато хто в парадній формі, з орденами й медалями на грудях. Їм вже за вісімдесят, але бадьорий дух ще зберігся. Він зміцнюється усвідомленням того, що люди па¬м'ятають і шанують їхні подвиги, з підкресленою увагою ставляться до кожного з них, дарують квіти з найкращими побажаннями.

На площі роздавали копію видання газети “Комсомольская правда” за 9 травня 1945 року. Її передрукували за ініціативою ветеранів. І той знаменний і незабутній найперший День Перемоги постав перед очима. Москва, Красна площа вже о 4 годині ранку заповнена тисячами людей. А повідомлення щодо підписання Акту капітуляції передавали у терміновому повідомленні о другій годині ночі...

Таке не може забуватися. Ані роки, ані політичні уподобання над пам'яттю невладні. Вона передається із покоління до покоління. І так буде завжди!..

Выпуск: 

Схожі статті