Молода мама готувалася до виписки. Вона старанно сповивала доньку, поруч із ковдеркою стояв чоловік. На приліжковій тумбочці – пишний букет троянд. Це миле подружжя з села Нерубайське Біляївського району недавно пережило в сімейній пологовій залі “Лелека” обласного пологового будинку другі пологи: “Перший був син, йому вже рік і два місяці”, – з гордістю відповів на моє запитання про склад родини молодий тато. “Народжувала також у “Лелеці”. Тут добрі умови для матері й дитини, до того ж – чоловік увесь час був поруч, а це так важливо під час пологів”, – додала жінка.

Наприкінці 90-х років минулого століття в пологовому будинку, що функціонує на базі обласної клінічної лікарні, була створена зусиллями фахівців обласної клінічної лікарні та вчених кафедри акушерства й гінекології Одеського державного медуніверситету перша в області пологова зала з лагідною назвою “Лелека”. Цьому передувала величезна підготовча робота: потрібно було забезпечити умови, максимально наближені до домашніх, коли роділлі, як то кажуть, і стіни допомагають, коли процес народження дитини цілком відповідає природному, а жінка позбавлена почуття страху, непевності й поділяє радість появи на світ малюка разом із членами родини. По досвід їздили до далекої Каліфорнії, де знайомилися з успішно здійсненою програмою “ПДЗР – пологовий догляд, зосереджений на родині”.

– Такий догляд, насамперед, визнає наявність у житті людини центральної й урочистої події, а не пересічної медичної процедури. При цьому береться до уваги надзвичайне значення цієї події для життя роділлі, а також для всіх її близьких. Адже народження немовляти, по суті, є народженням справжньої родини, – казав завідувач пологово-операційного відділку й відділку спільного перебування матері й дитини обласного пологового будинку П.О. Мазур.

У палатах, де ташуються роділлі і які є, по суті, родинними пологовими залами, все передбачено для зручності майбутніх матерів, а потім і для перебування разом із ними немовлят.

– Весь час, від пологів і до виписки, дитина й мати перебувають у тій самій палаті, де проходили пологи, а лікар, акушерка, неонатолог і дитяча медсестра приходять до них. Немовля одразу ж потрапляє до мікробіологічної системи своєї родини, а не до мікробного світу лікарні, – коментує Петро Олександрович. – Відтоді як жінки почали народжувати в родинних пологових залах, менше стало серйозних післяпологових ускладнень. Відзначу, що пологи в такій залі, у присутночті чоловіка, подруги, матері або свекрухи роділлі, – особлива відповідальність для медперсоналу: треба передбачити всі нюанси. Роділля вільна у виборі близької людини, якій довіряє присутність при пологах, але йдеться, звісно, передусім про підтримку рідних у 8-10 годин, що передують пологам: тут дуже істотна психологічна, а подеколи й фізична допомога. І все це з цілковитим дотриманням стерильності та решти санітарних норм.

Кожне подружжя готується, як правило, до миті народин заздалегідь, в ідеалі – від початку вагітності. Дуже важливо, щоб майбутня мати обстежувалася у лікаря постійно, дотримувалася всіх порад гінеколога й інших фахівців. В обласній клінлікарні вже багато років діють Центр жіночого здоров’я, Центр планування сім’ї, Школа майбутніх матерів, де вчасно висококваліфіковану допомогу жінкам подають високопрофесійні фахівці. Але навіть коли до пологового будинку звертаються перед самими пологами, в допомозі нікому не відмовляють. А роділлі приїздять сюди з усієї області.

– І кожна потребує добору індивідуальної методики розроджування, заснованої на безпеці та сприятливому в будь-якому стосунку завершенні, а наше завдання – це забезпечити, – говорить П.О. Мазур. – І починаємо з психологічних приготувань, переконуючи, що пологи – це нормальне, природне та здорове явище, а матері й немовлята мають усі здатності, потрібні при пологах. Неодмінний у нашій практиці ранній контакт матері й дитини, а потім – забезпечення грудного годування, яке є найраціональнішим харчуванням для немовлят одразу по народженні й далі.

Пологовий будинок розрахований на 130 акушерських ліжок, 50 – гінекологічних. Торік тут було 3444 пологів, причому протягом останніх сімох років простежується тривка тенденція в бік збільшення (для порівняння: 1999 року було 2018 пологів, 2001-го – 2595, 2003-го – 3112, 2004-го – 3308). Багато зроблено для устаткування відділків сучасною апаратурою, що дає змогу простежувати стан плоду; відремонтовано й упорядковано палати для роділь.

Один із відділків пологового будинку – обласний центр нагальної та планово-консультативної акушерсько-гінекологічної допомоги, де постійно чергують досвідчені лікарі, готові прийти на поміч у тяжку хвилину в будь-якому закутку Одещини. “Як це було цієї зими у сніговій, коли довелося мчати до роділлі у віддалений район області на вертольоті МНС, – говорить завідувач центру акушер-гінеколог вищої категорії В.А. Никитюк. – Жінка благополучно родила, малюк здоровий. Лікарі в таких ситуаціях щасливі ніяк не менше за родичів”.

2002 року обласний пологовий будинок другим в Україні здобув статус “Клініки, доброзичливої до дитини”, заснований ЮНІСЕФ. Це визнання того, що тут немовля потрапляє в такі обставини, де до нього й до матері ставляться найвищою мірою гуманно та дбайливо.

Незабаром у пологовому будинку створюватиметься обласний перинатальний центр: потреба щодо цього давно назріла. Це допоможе виплекати й найтяжчих малюків, що народилися недоношеними або з тими чи іншими вродженими вадами.

Особливим медичним покликанням вважають пологову поміч і заступниця головного лікаря за акушерством та гінекологією обласної клінічної лікарні докторка медичних наук С.П. Посохова, й досвідчений фахівець, лікар вищої категорії що працює в обласному пологовому будинку понад 20 років, П.О. Мазур, і головна акушерка С.О. Плющакова. Спілкуючись із ними та їхніми колегами, вкотре подумала: мабуть, недаремно кажуть, що акушерів можна впізнати по очах, що світяться особливою добротою.