Про потребу державної підтримки підприємництва мовиться не перший рік, причому з найвищих трибун. На місцях ухвалюються відповідні програми, але найчастіше для їх реалізації гроші не виділяються зовсім, або виділяються просто смішні суми, для “галочки”. Винятком із цього правила став Ізмаїл, де 1998 року виконком місь¬кради заснував Фонд під¬тримки під¬приємництва (ФПП). Було розроблено програму розвитку під¬приємництва, відповідно до якої кредитуються місцеві підприємства, що працюють у таких напрямах, як туризм, сільське господарство, переробка, дитячий розважальний бізнес і будівництво. Щороку з міського бюджету виділяються кошти на безпроцентне кредитування перспективних, значущих для Ізмаїла бізнес-проектів. Яких саме – вирішує координаційна рада при міськ¬виконкомі. Наразі “в обоймі” Фонду кілька сотень тисяч гривень, що постійно видаються у вигляді безпроцентних кредитів і протягом року повертаються, тобто працюють на економіку міста.
– Загалом ми профінансували 14 проектів, – розповідає директорка ФПП Валентина Пилипівна Стойкова. – Усім відома із¬маїльська мінеральна вода “Болеро”, макаронні вироби нашого приватного під¬приємця Олени Кондратьєвої. За допомогою Фонду в Ізмаїлі опанували випуск кукурудзяної палички, металопластикових вікон, меб¬лів, у селі Саф’яни вирощують печериці. Цього року ми уже видали два кредити – 40 і 50 тисяч гривень, що спрямовані на розширення виробництва меблів і створення в Ізмаїлі тепличного господарства, яке спеціалізуватиметься на кві¬тах і виробництві пізніх овочів, так би мовити до новорічного столу – нестандартна розв’язка. Працюємо над новими проектами, на наступному тижні готові надати черговий безпроцентний кредит на 40 тисяч. Ми принципово не подаємо допомоги торгівлі – тільки виробництво!
– Валентино Пилипівно, я знаю, що важливу роль у долі вашої організації відіграв проект програми ТАСІС Європейського Союзу за назвою “Бізнес-інфра¬структура Одеської області. Єврорегіон “Ниж¬ній Дунай”.
– Коли з’явився ТАСІС, ми тільки вчилися. Не полишало відчуття, що варимося у власному соку. Проектом Євросоюзу в наші голови було вкладено стільки інформації і знань, що ми змогли поставити свою роботу на набагато вищий рівень. Сьогодні ми цю інформацію продаємо. Я іноді кажу колегам, що ми навчилися робити гроші з повітря.
– З допомогою ТАСІС були відкриті офіси в Рені, Болграді та інших райцентрах Одещини. Але найпродуктивніше працює Ізмаїл. Бо ізмаїльський Фонд навчився заробляти гроші, у нього є ґрунт під ногами.
– Валентино Пилипівно, яким чином ваша громадська організація “заробляє на життя”?
– Ми третій рік практично на самофінансуванні. І вже не чекаємо допомоги від бюджету. Фонд існує завдяки членським, цільовим і благодійним внескам – відповідно до вимог українського законодавства стосовно громадських організацій. Ми надаємо цілий комплекс послуг. Передусім це навчальні послуги. Тематика тренінгів і семінарів охоплює різні сторони підприємницької діяльності. Наші сертифіковані тренери навчають основ підприємницької діяльності, бізнес-планування. Під¬приємці мають змогу взяти уроки ефективних продажів, мерчандайзингу, маркетингових досліджень, стратегії кар’єрного зростання, навчитися писати резюме, виступати привселюдно і багато чого іншого.
– Наскільки я знаю, відпочатку для проведення тре¬нінгів ізмаїльський Фонд запрошував винятково фахів¬ців із Одеси та Києва.
– Так, перші два роки. І я до них із великою повагою ставлюся. Але який менталітет наших підприємців? Вони вважають, що все знають. При цьому працюють, не маючи бізнес-плану. Сьогодні цукром торгують, завтра ще чимось, немає бачення перспективи хоча б на найближчі 2-3 роки! І коли ми пропонували пройти одноденне навчання у столичних фахівців і називали суму 750 гривень, багато наших підприємців просто сміялися в лице: “Та ви що! Та хто за такі гроші буде навчатися!”. Тоді ми дійшли висновку, що повинні самі навчитися навчати. Ми розробили свої тренінгові продукти і вийшли з цими послугами, за їхньою собівартістю. В нашому офісі є всі умови для проведення всіх видів навчальних програм – чудова тренінгова зала, комп’ютерна зала з високошвидкісним інтернетом. На базі Фонду також регулярно провадяться комп’ютерні курси, курси ділової англійської мови.
Другий напрям роботи – виставкова діяльність. Ярмарки, що ми їх організуємо й провадимо, – для підприємців це реклама, просування товарів на ринок, створення іміджу фірм і безпосередні продажі. У межах виставок ми організуємо широкий спектр ділових заходів: презентації фірм-учасниць, майстер-класи, ділові зустрічі. Я хочу відзначити, що за вісім років роботи в нас нагромадилася велика інформаційна база. Створено спеціалізовану бібліотеку з питань організації та розвитку бізнесу – тут є навчальні посібники, спе¬ціальна література й багато періодичних видань. Маємо каталоги й довідники, що допоможуть здійснити пошук бізнес-партнерів. На додаток, нашими фахівцями було розроблено декілька методичних посібників: “Рекомендації з написання бізнес-плану”, “Допомога з питань ре¬єстрації та фінансування підприємницької діяльності”.
– Мабуть, цією бібліотекою активно користуються під¬при¬ємці-початківці, багато хто з яких просто неспроможний придбати літературу.
– Для початківців ми можемо надати всі нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність, порядок державної реєстрації. Крім цього, ми безкоштовно консультуємо за питаннями вибору системи оподатковування, особливостями бухгалтерського обліку підприємницької діяльності, розповідаємо про джерела фінансування підприємницької діяльності. Наш Фонд тісно співпрацює з Ізмаїльським і Татарбунарським центрами зайнятості: з 2002 року організуємо та провадимо 36-годинні курси для безробітних “Основи підприємницької діяльності”. Цими днями закінчився черговий курс, і один із слухачів сказав: “Де ви були 10 років тому? Я продав квартиру, вклав гроші в бізнес, “прогорів”, і сьогодні все починаю з нуля. Якби в мене 10 років тому були знання, що їх ви сьогодні дали, то мій бізнес був би успішний”. От це, напевно, є те, що надихає нас у роботі.
– Я знаю, що ізмаїльський Фонд підтримки підприємництва вже не раз перетинав кордони України.
– Так, один із пріоритетних напрямів діяльності Фонду пов’язаний із розвитком прикордонної співпраці в єврорегіоні “Нижній Дунай”. Фонд організує на регулярній основі економічні місії до Румунії та Молдови, що дозволяють здійснювати обмін досвідом на ниві підприємницької діяльності, а також відкривають перспективи для конкретної ділової співпраці з підприєм¬цями з прикордонних країн. Прямими результатами економічних місій стали договори на постачання будівельних матеріалів до Румунії та Молдови, а також сільгосп¬продукції. Встановлено попередні контакти на постачання залізобетонних виробів.
– Коли Ви розповідаєте про роботу, створюється враження, що штат ФПП досить великий.
– У штаті дві з половиною ставки. Але в нас працюють волонтери. Здебільшого це студенти, що вирізняються чудовою теоретичною підготовкою. У нас вони мають змогу свої знання реалізувати на практиці – пишуть бізнес-плани, беруть участь у проектах. Молодих фахівців у нас по¬стійно “переманюють”, пропонуючи добре оплачувану роботу. І мене це втішає. Це ще раз підтверджує, що ми на правильному шляху.
– Над якими проектами ФПП працює сьогодні?
– Це новий проект “Розвиток сільського зеленого туризму в Придунав’ї”, що здій¬снюється Придунайським туристичним інформаційним центром і фінансується Організацією безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ).
Наш Фонд виступає партнером у здійсненні цього проекту. Мета проекту – поширення інформації про можливості розвитку сільського зеленого туризму в регіоні серед зацікавлених верств громадян і місцевої влади, а також навчання цього виду підприємницької діяльності групи зацікавлених сільських мешканців. Ми оголосили та провели конкурс маленьких бізнес-проектів щодо облаштування особистих садиб для прийому туристів. Недавно визначено переможців цього конкурсу, вони одержать грошову допомогу для здійснення своїх проектів.
І ще один, новий для нас напрям роботи, – соціальне інвестування. У чому полягає ідея? Ми хочемо роз¬в’язувати соціальні проблеми Ізмаїла шляхом залучення громадських організацій. Провели соціологічне опитування, в якому взяли участь 6 тисяч чоловік, і довідалися, що турбує городян. Перше – безпека у вечірній час. Чому до розв’язання цієї проблеми не залучити громадські організації? Працювали ж у нас раніше добровільні дружини. Не менш гостро стоїть проблема дозвілля молоді. Скажіть, хіба можна її розв’язати без допомоги молодіжних громадських організацій? Буде розроблено положення про соціальне замовлення. Вийдемо на сесію міськради з проханням закласти 50 – 60 тисяч у бюджеті, і шляхом передання цих грошей і часткових повноважень громадським організа¬ціям почнемо вирішувати проблеми, що турбують городян. Завдання Фонду в цьому проекті – допомогти людям створити громадські організації, навчити, піднести до потрібного рівня лідерів. Тобто, ми хочемо зайнятися тим, що фактично свого часу робив ТАСІС.
– Валентино Пилипівно, наскільки результативна робота ФПП? Чи можна це показати в цифрах?
– 2001 року в Ізмаїлі працювали 2,5 тисячі підприємців, зараз їх у нас близько 4,5 тисячі. Звичайно, це не тільки заслуга Фонду підтримки підприємництва. В Ізмаїлі активно працює Центр зайнятості, податкова служба створила три консультаційні пункти, є асоціація фермерів, 15 кредитних установ. Одне слово, це цілеспрямована робота команди.
– Валентино Пилипівно, як позначається на вашій громадській організації мін¬ливий політичний клі¬мат?
– Особисто я люблю стабільність. Але які б по¬літичні сили не опинилися при владі, хто б не сів у крісло мера, значущість нашої роботи не змінюється. Питання стратегічного планування, питання соціального інвестування, залучення інвестицій, створення нових робочих місць... І ми, працівники Фонду під¬тримки підприємництва, вирішуємо ці питання професійно! Не думаю, що та або інша політична ситуація зможе це перекреслити. Тим більше що є державна програма підтримки підприємництва, є Закон про державну підтримку підприємництва. Я так скажу: вже не можна повернути людей у минуле століття.
