Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії держуправління при Президентові України додаткових рекомендацій не потребує. Солідна репутація цього традиційно далекого від кон’юнктурних міркувань навчального закладу гарантує стабільно високий конкурс і зростаючий інтерес до вузу з боку потенційних абітурієнтів.
Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області і місто Севастополь – з цих регіонів сьогодні приїздять вступати до інституту. Керівник вузу – історик, доктор політичних наук, професор Анатолій Пойченко не приховує своєї гордості сьогоднішніми успіхами інституту.
– Хоча, – говорить він, – коли інститут створювався, проблем було чимало. І найсерйозніша з них – кадрова. Виник своєрідний парадокс: розпочала роботу Академія управління при Президенті, а спеціалістів з управління дуже мало. Тому одразу ж було взято курс на перепідготовку професорсько-викладацького складу. Наприклад, перенавчали соціолога на спеціаліста в галузі управлінської соціології. До викладання низки предметів залучили фахівців з боку. Таким чином вдалося створити високопрофесійний колектив, у якому працюють такі відомі в Одесі професори, як Зінаїда Василівна Балбаєва, Емма Августівна Ганцева, Петро Іванович Надолішній.
За останні роки в інституті підготовлено 4 доктори наук, 15 чоловік одержали ступінь кандидата наук і, як заведено говорити, «на виході» ще 4 докторські дисертації.
– Тобто рівень підготовки педагогічних кадрів в очолюваному Вами вузі досить високий?
– Так, інститут укомплектовано висококва¬ліфікованими педагогічними кадрами. Наші спе¬ціалісти дуже цінуються у близькому зарубіжжі, вони провадять майстер-класи у Білорусі, Молдові, Польщі. Працюють в інших регіонах України, здійснюючи перепідготовку держслужбовців і службовців органів місцевого самоврядування.
Проте проблема навіть не поповнення інституту кадрами, а своєчасною перекваліфікацією кадрів залишається досить актуальною. Вона у тому, щоб люди, які займаються теорією держуправління і викладають її, володіли сучасними практичними навичками. Для цього наші викладачі регулярно проходять стажування в органах державної влади найрізноманітніших рівнів. Це дає чудові результати: наші викладачі розбираються не лише в теоретичній стороні питання, але і чудово знають, як на практиці працюють управлінські структури і які проблеми в них виникають.
– Таких вузів, як ваш, багато в Україні?
– Чотири, всі вони працюють в системі Національної академії держуправління при Президентові Україні. Якщо говорити за показниками, то за деякими ми трохи відстаємо від харківських колег, які впевнено лідирують у негласному змаганні між нашими вузами.
Але є ті напрями роботи, за якими одесити – визнані лідери. Насамперед, це відбувається завдяки чіткій пріоритетності створення сучасних умов як для викладачів, так і для слухачів. По-перше, це нова матеріально-технічна база для підготовки і навчання спеціалістів. Створено сучасні, обладнані дорогими технічними засобами спеціалізовані аудиторії, кабінети: ораторського мистецтва, публічної майстерності. Про останній хочу сказати особливо. Для майбутніх держслужбовців дуже важливо навчитися професійно поводитися перед камерою, правильно жестикулювати, контролювати свою міміку. Для цього у спеціально обладнаному кабінеті у нас є відеокамери, монітори, за допомогою яких цілком відтворюється обставини телевізійної студії. Наші колеги, побачивши це, були у повному захваті. Отож, у тому, що стосується сучасних технологій навчання, то тут ми – лідери. Скажу чесно, я пишаюся нашим залом для проведення відеоконференцій. З цього приміщення ми проводимо наради з колегами із США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Польщі, викладачами і студентами вузів України та інших країн з науково-практичних проблем. Мої колеги, які побували у нас місяць тому, директори аналогічних інститутів, ознайомившись з нашою технікою, відзначили, що у цій сфері ми – безперечні лідери і побажали подальших успіхів.
– Високий конкурс при вступі – це чудово: можна відібрати найкращих абітурієнтів. А як розв’язується проблема з розподілом випускників?
– Щороку ми випускаємо близько 300 чоловік. Що стосується випускників-управлінців, то тут з розподілом немає взагалі ніяких проблем – вони навчаються за держзамовленням. Відповідно, ті, хто одержує у нас спеціальну освіту, повертаються на колишню роботу і роблять серйозну кар'єру. Що стосується майбутніх менеджерів, які навчаються за контрактом, то понад 30% слухачів після закінчення влаштовуються на роботу з нашою допомогою на підставі наявних в інституту договорів з органами державної влади і комерційних структур.
– Чималої популярності очолюваному Вами навчальному закладові додало те, що до нього можуть вступати на навчання школярі…
– І виходити з його стін спеціалістами-менеджерами високої кваліфікації. Справді, на навчання за спеціальністю “менеджмент організацій” з присвоєнням кваліфікації “менеджер-економіст” ми приймаємо випускників середніх шкіл. Здають вони географію й українську мову (диктант). Не за горами – вступні іспити і ми чекаємо у наших стінах цілеспрямованих, розумних, сучасно мислячих випускників шкіл. Звичайно, ми прагнемо до того, щоб навчатися до нас приходили діти, не лише зацікавлені навчатися у престижному вузі, але і професійно орієнтовані. Для цього ми активно співпрацюємо з навчально-методичними комплексами (Маріїнська гімназія, Українська гімназія № 7, економічний і юридичний ліцеї, НВК “Школа-ліцей економки і права”, “Гармонія” з поглибленим вивченням економіки, інформаційних технологій та іноземних мов, навчально-виховний комплекс “Гімназія № 7 – спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови”) та іншими навчальними закладами. На даний час ми готуємося до підписання договорів про співпрацю ще з двома школами: №№ 35 і 100.
– Ваш інститут часто виступає як першо¬прохідник, готуючи керівників за новими спеціальностями.
– Абсолютно правильно. У 1998 році вперше на півдні України інститут став здійснювати підготовку керівників за програмою магістра держуправління за спеціалізацією “управління охороною здоров'я”, а з 2004 року – “управління в сфері культури”. Такі спеціалісти вкрай необхідні, як і наші випускники з інших спеціальностей, затребувані.
Мабуть, хвалити навчальний заклад, яким керуєш, досить стандартний хід. Але я патріот інституту, у якому працюю, і впевнений: ми – найкращі.
