…Прес-конференція Наталі Михайлівни Вітренко мала відбутися в студії однієї з одеських телекомпаній. Журналісти – фотокореспонденти й оператори – зібралися у дворі, щоб зафіксувати підхід до будинку популярної жінки-політика, оточеної юрбою шанувальників і почтом похмурих охоронців. І яке ж було здивування телевізійників, коли в симпатичній жінці, що зручно всілася на підвіконні поруч із жіночою частиною журналістського корпусу й обговорювала одну з телепрограм, вони впізнали Наталю Вітренко. Парадно-пишного кадру не вийшло...
Її прес-конференція була вкрай стиснута за часом. Не тільки підготуватися, але й задуматися хоч на хвилину над відповідями на запитання не було можливості. Однак і тут Наталя Вітренко виявилася вірною собі. Ніякої пихи і тривалих міркувань. Чіткі ясні відповіді на досить жорсткі запитання – ще одне підтвердження того, що Вітренко чудово усвідомлює: професійний політик (на жаль, ми якось більше звикли споглядати дилетантів) – це людина, що не кидає слова на вітер і досконало знає предмет, яким займається.
Вітренко сама розповіла про те, з чим пов’язаний її приїзд до Одеси:
– Мій візит заздалегідь запланований і затверджений президією центрального комі¬тету нашої партії, тому що в Одесі в цей час проходить звітно-виборна партійна конференція. Обраний рік тому обком звітує про роботу, обирається новий його склад. Після конференції відбудеться навчання депутатів. В Одеській області наші представники прийшли до облради, міськради, низки місцевих рад. Це 79 чоловік, більшість із них уперше стали депутатами, тому їх просто потрібно добре підготувати до роботи. Такі ж зустрічі з депутатами, їхнє навчання я провела в травні в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях, Севастополі. З Одеси я поїду до Миколаєва.
Якщо під час свого останнього приїзду до Одеси я говорила про існуючу загрозу окупації України натовськими військами, про прогнозовані дії української влади, про здачу країни, про наругу над економікою України, то зараз це вже очевидно і зрозуміло для всіх.
Американський військовий корабель 27 травня ввійшов у порт Феодосія. Увійшов без дозволу Верховної Ради України. Нібито привіз необхідне устаткування для військових навчань. Однак уперше за всю історію України без конституційного дозволу влади в порт України ввійшов іноземний військовий корабель, що привіз зброю, вибухівку, будівельну техніку для облаштування бази (а аж ніяк не для військових навчань) і військову техніку також для облаштування стаціонарної військової бази. Ось що стало предметом нашого обурення і нашого звертання і до Президента України, до парламенту й до міжнародних організацій. Якщо чесно і правильно оцінювати те, що відбулося у Феодосії, варто говорити про порушення територіальної цілісності України та фактичну окупацію України військами НАТО – поки що мирним шляхом. Відбувається це під патронатом Президента Ющенка.
Через кілька днів після 27 травня в аеропорту Сімферополя приземлився літак, на якому було 120 спецназівців США, тобто долучилися й американські війська. Таким чином і війська США, і війська НАТО присутні на території України без дозволу Верховної Ради.
Чому я ще раз підкреслюю необхідність дозволу парламенту? Та тому, що в Конституції України існує однозначна тверда норма: (ст. 85, п. 23) винятково ВР України приймає рішення про проведення іноземних навчань або розміщення іноземних військових баз на території України. Чотири рази в 2006 році: 2 рази в лютому, 2 рази в березні у Верховну Раду вносилася пропозиція про проведення військових навчань, чотири рази вона не набирала необхідних 226 голосів.
Якщо дотримуватися Конституції України, що зобов’язані робити всі державні чини, починаючи з Президента, то 19-та стаття Конституції зобов’язує всіх державних чиновників, всі органи державної влади і місцевого самоврядування робити тільки те, що дозволено законами і Конституцією. Усе, що не дозволено, їм заборонено.
Що відбувається в нашому випадку? Ю.І. Єхануров, будучи ще Прем’єр-міністром країни, 24 травня підписав розпорядження пропустити цей смертоносний вантаж на територію України. Розпорядження підписав для міністра закордонних справ Тарасюка, керівника Держприкордонслужби Миколи Литвина, керівника митниці пана Єгорова та голови СБУ Ігоря Дрижчаного. Тобто, Прем’єр-міністр України пішов на порушення Конституції, перевищення своїх повноважень, завдаючи удару по національних інтересах України.
У зв’язку з усім цим, я 27 травня зробила заяву, а 30 травня провела прес-конференцію в агентстві “Інтерфакс” і підкреслила, що необхідно порушувати кримінальну справу проти перерахованих мною державних чиновників, що порушили Конституцію і закони України, що потрібно починати процедуру імпічменту Президента Ющенка як гаранта Конституції і як головно¬командувача.
Акції протесту у Феодосії тривають до сьогоднішнього дня.
Кілька днів тому, коли приїхали депутати ВР від Партії регіонів, стало відомо, що з 50 контейнерів декілька вже розкриті й опломбовані українською пломбою. Коли депутат Верховної Ради Криму від нашого блоку Валерій Іванов наполіг, щоб пломби зняли і продемонстрували вміст контейнерів, контейнери виявилися порожніми. Отже, на порушення всіх норм українських законів уночі морським шляхом з митної території причалу Феодосії був вивезений вміст цих декількох контейнерів.
Наші представники зафіксували, що під захистом прикордонних військ морські піхотинці України (для чого, виявляється, морську піхоту використовують!) виймали з інших контейнерів величезні коробки з написом “токсично”, кудись їх вивозили морським шляхом і завантажували контейнери значно меншими коробками з позначенням червоного хреста (напевно, з медикаментами). Зважаючи на все, готується інсценування, що нічого небезпечного в цих контейнерах не було. Але нашим представникам удалося зняти, як відкривали контейнери з американською пломбою, гранатомети і вибухівку, що знаходяться зараз у контейнерах на території Феодосії.
І останній штрих: у результаті оголошеної нами заздалегідь акції протесту і проведеного по всій країні запису добровольців, Британія оголосила, що відкладає англо-українські навчання “Тугий вузол”, які повинні були початися в Миколаєві, притім відкладає на невизначений термін. Ми вважаємо це перемогою фронту національного порятунку, тобто нашою перемогою. Ми захищаємо суверенітет і територіальну цілісність України.
Природно, виступ Наталі Вітренко викликав цілий шквал гострих запитань. Виникло й питання про документальне підтвердження викладеної інформації. Також представників ЗМІ цікавило, чому раніше Н. Вітренко й очолювана нею політична сила не виступали настільки ж активно проти навчань «Сі бриз», проведених в Одесі.
– Я – серйозний політик і ніколи б не займалася поширенням інформації, якби не мала документального підтвердження, – підкреслила Н.М. Вітренко. – Перше, що зробив наш представник, депутат Верховної Ради Криму від блоку Наталі Вітренко Валерій Іванов – він витребував відразу ж, коли корабель підійшов до причалу, документи на вантаж, і як депутат одержав їх. Документи опубліковані в нашій газеті “Досвітні огні” і перебувають у мене. Це розпорядження Єханурова і номенклатура вантажу, де зазначені кулемети, автомати, пістолети, патрони, спецтехніка, про яку я говорила.
Тепер відповідь на запитання, чому мова йде не тільки про навчання. Справді, навчання “Сі бриз” провадилися, починаючи з 1997 року. Ці навчання завжди були в морі, вони не були на суші. І якщо під час навчань робилася короткострокова висадка нечисленного десанту, то ніякого озброєння; бойових патронів, бойової зброї він не мав, тому що навколо – мирна територія...
Тому те, що було раніше, носило зовсім інший характер. І ще один момент: навіщо для короткострокових військових навчань завозити бульдозери, піднімальні крани (у тому числі і 25-тонні), спеціальні машини для риття траншей, асфальтові котки, машини для розрівнювання місцевості, генератори, будівельні матеріали для створення 23 будинків і облаштування цих будинків. Які військові навчання передбачають такого роду вантаж?
Що ж стосується навчань “Сі бриз”, проведених раніше... Ми завжди були категорично проти них, і 9 липня 1997 року, коли тодішній Президент України Леонід Кучма поїхав до Мадрида підписувати хартію про особливе партнерство з НАТО, відбувся страйк біля стін парламенту 150 членів ПСПУ.
Коли стали наближатися парламентські вибори 2006 року, то наші акції протесту були наймасовіші та повсюдні, тому не реагувати на них інші парламентські сили не могли. Ми зібрали 40 тисяч чоловік 1 грудня 2005 року на Майдані в Києві проти НАТО. І природно, під впливом настроїв народу парламент не проголосував за навчання.
– Чи є інформація про проведення подібних навчань на території Америки або Англії і перебування на цих територіях іноземних військ?
– Коли ми аналізували, що відбувається в країнах НАТО, то переконалися, що навчання там давним-давно не проходять. Населення цих країн платить податки, оплачуючи проведення навчань в інших країнах. Рахувати гроші там уміють, як і прекрасно розуміють небезпеку проваджуваних навчань.
Серед запитань до Наталі Вітренко – і її особисте ставлення до закриття Одеського інституту Сухопутних військ.
– Ми категорично проти закриття інституту Сухопутних військ, – сказала Н.М. Вітренко.– Ми проводили в Одесі акцію протесту, мітинги, хід по вулицях Одеси, що завершився мітингом біля стін самого інституту. Ми прекрасно розуміємо, що це – одна з ланок у втягуванні України до НАТО і розграбування багатств нашої країни.
Чому я говорю про розграбування? Та тому, що мова йде про землю Одеси. Ця земля, ці полігони, ці будинки потім будуть продані і розграбовані, так що кінців не знайти. Я знаю, що люди, що зробили собі капі¬тали на торгівлі землею (притім не мільйонні, а мільярдні) і нерухомістю, дуже зацікавлені, щоб розграбувати і цей ласий шматок. Тому ми категорично проти перенесення інституту Сухопутних військ з Одеси.
Питання відносин України з ісламськими країнами після входження України до НАТО – теж із досить злободенних і, природно, без нього ця прес-конференція не обійшлася…
– Я проаналізувала, чому так нахабно поводяться натовці й американці в Криму, – розповідає Н.М. Вітренко, – Ми проводимо акцію протесту. Феодосія не спить. Там вдень і вночі в пікетах стоять тисячі людей на причалі. В Алушті був заблокований санаторій, колектив якого прийняв одноголосне рішення не обслуговувати окупантів. Крим весь гуде. Здавалося б, логічно натовцям, американцям відступити, сказати: “Ну добре, не будемо цю тему піднімати, поки парламент не прийме рішення”. А вони тиснуть на Ющенка, на Раду безпеки і хочуть будь-що навчання проводити, базу свою розгортати... Чому?
З1 травня в Києві я сказала, що мені логіка підказує, що ці наполегливі і ні на що не звертаючі увагу дії викликані тим, що їм будь-що найближчим часом потрібна війна.
Війна проти кого? Вони вже майже не приховують – проти Ірану. Як у минулому США звинувачували Ірак у наявності зброї масового знищення, так вони звинувачують Іран. З огляду на те, що Іран сусідить з Україною, і визначається важливість Криму. Тому їм так потрібні перевалювальні бази в Криму під виглядом навчань. І війна потрібна в найближчі дні.
Безумовно, це величезна небезпека для України, тому що мусульманський світ буде відповідати, і тоді Україна буде роздерта терактами, громадянською війною, тому що не погодиться наша країна з таким американським сценарієм. Саме тому всі громадяни України повинні об’єднатися, щоб наша країна не стала членом НАТО.
…Кажуть, що жінки відчувають біль навко¬лишнього світу набагато гостріше за чоловіків. Перевага це чи недолік – не нам судити. Але те, що в жінки-політика Наталі Вітренко є ще одна перевага – вміння діяти, переконувати і впроваджувати рішення в життя, безперечно.
