Зізнаюся, повідомлення про проведення Дня поля на території інституту агропромислового виробництва у Хлібодарі сприйнялося із великою часткою скепсису. Яка може бути поїздка полями, коли жнива буквально на носі. Та ще такі, що потребуватимуть пов¬ної віддачі сил і коштів. До того ж зачастили дощі, та й із залученням комбайнів не все до кінця ладнається...
Але журналіст завжди готовий у дорогу. Не випадково для довезення представників ЗМІ довелося споряджати цілий автобус.
І ось воно, поле... До самого обрію стіною стоїть пшениця. Ще не золота, але колосся наливається і травостій майже під пояс. Помічаю, що посів виконаний так, що через кілька рядків – великі просвіти. І тут починається наука...
Загальновідомі агротехнічні прийоми у даному випадку набувають своєї конкретики і наочності. Перший масив у 25 гектарів – це випробувальний полігон для понад двадцяти сортів озимої пшениці. Майже всі вони виведені зусиллями вчених селекційно-генетичного інституту. Насіння висівалося лише елітне. Але учасники семінару одразу помітили різницю й у рості рослин, і у величині колосся, формуванні стеблової маси. Секрет виявився дуже простим. Кожен сорт висівався у різний термін, починаючи з перших чисел вересня з проміжком у десять днів. Обійшовши всі ділянки, спеціалісти і фермери з районів своїми очима побачили, що найкраще розвиваються ті посіви, які були проведені в перших числах жовтня. Незважаючи навіть на те, що у той час ґрунт не мав достатньої вологи, а дощів тривалий час так і не було.
Потім учасники семінару переконалися на практиці, як на майбутню врожайність впливають добрива, зокрема, їхня кількість і терміни внесення. А ідеальна чистота тих же посівів пояснюється своєчасним внесенням гербіцидів, їх правильним дозуванням.
Чималу роль у формуванні майбутнього врожаю відіграють і такі фактори, як попередник і підготовка ґрунту під посів. Учені, та й не лише вони, віддають перевагу пару. Але якщо його немає, тоді озимі най¬краще сіяти після збирання бобових культур, особливо гороху.
Як бачите, говорилося про відоме і демонструвалося нібито вже давно затверджене. Але керівники райсільгоспуправлінь, великих сільгоспоб’єднань і фермери буквально ні на крок не відступали від учених-екскурсоводів, ретельно вносячи позначки у свої зошити.
Під час семінару (він відбувався без пленарної частини і без збирання у залі з трибуною) все-таки вдалося порозмовляти з головою СВК «Дружба» Саратського району Г.Г. Чиклікчи. Відповівши на запитання, він, попросивши вибачення, заспішив до колег, сказавши: «Таке не можна пропускати. У роботі обов'язково знадобиться».
Такої ж думки був і фермер М.І. Чакир із села Борисівка Татарбунарського району.
До присутніх з коротким словом про головне, про хліб насущний, звернулися начальник управління агропромислового розвитку облдержадміністрації А.Г. Новаковський, директор селекційно-генетичного інституту В.М. Соколов, учені, учасники семінару. А директор інституту агропромислового виробництва М.О. Цандур відпові¬дав на запитання учасників семінару або доповнював інформацію, яка вже прозвучала.
Що показав семінар? Насамперед те, що незважаючи на всі негаразди і фінансові труднощі, наука живе і робить свої нові відкриття. У даному разі – понад десять оригінальних сортів озимої пшениці.
По-друге, наука тісно пов'язана з практикою аграріїв нашої області. І в цій єдності вбачається подальший успіх у розвитку сільського господарства всього регіону.
...Вирощені на окремих, у кілька рядків, ділянках нові сорти озимої пшениці і з кожним роком розширюватимуть свої площі, набуваючи популярності по всій Україні і за рубежем.
