Прізвище Владислава Юрійовича ПЛЕШИВЦЕВА знайоме давно. Без нього рідко обходиться стаття з Овідіопольського району, коли йдеться про допомогу школам і лікарням, дітям та юним спортсменам. У цьому плані він, судячи з фактів, людина безвідмовна. Та й зустріч наша відбулася, так би мовити, у показовий момент: він спілкувався із молодою матір’ю, яка просила вирішити проблему з направленням дитини до дитячого садка смт Великодолинське. Тільки тепер вона зверталася до нього не як до відомого заступника дітей, успішного підприємця, але й депутата обласної ради.
– Владиславе Юрійовичу, зважаючи на все, Ви вже сповна відчули вантаж своїх депутатських обов'язків.
– Звертань за цей місяць справді стало більше, але ж і я знав, на що йду. Депутатське крісло ніколи не бачилося мені м'яким і комфортним, я й зайняв його (від Партії регіонів – ред.), оскільки чітко уявляв, що і як потрібно робити, щоб життя окремого селища, міста, області змінити на краще.
– Овідіопольці вважають Вас своїм депутатом...
– Правильно вважають, оскільки й народився в цьому районі, і батьки мої тут працювали. Сам я після закінчення вузу (Київський економічний університет) зайнявся підприємництвом. У смт Великодолинське в мене два великих підприєм¬ства: ЗАТ «Вікторія» і ВАТ «Перемога». Займаюся вирощуванням винограду, його переробкою й випуском виноробної продукції. На підприємствах працює понад 250 чоловік. У Великодолинському працюю з 1993 року, то ж всі проблеми в мене, як на долоні, і насамперед господарські, пов'язані з розвитком малого, середнього бізнесу. Іншими словами, у політику прийшов, скажімо так, не голіруч, а маючи солідний управлінський досвід. Цілком поділяючи всі програмні установки Партії регіонів, вважаю, що сьогодні важливіше за економіку нічого немає. На жаль, у нашій країні вона перебуває в стані колапсу, натомість галопом зростають ціни й тарифи. Не встиг ЦВК оприлюднити результати виборів, як ціни стрімко підскочили вгору. Зупинити це цінове свавілля, а також обвал у промисловості, сільському господарстві – таке завдання нового депутатського корпусу. Ми не маємо права дозволити собі вичікувати, якщо хочемо домогтися серйозних результатів і не колись, а в найближчому майбутньому.
Сьогодні багато суперечок і розмов ведеться щодо багатовекторності – європейської, російської тощо. Хоча усім давно відомо: для економіки важливий не напрямок вектора, а вигода, остаточний результат. Якщо сьогодні українська продукція, серед усього й вино, користуються найбільшим попитом у пострадянському просторі, у тій же Росії, наприклад, то чому ми маємо відмовлятися від цієї благотворної співпраці й вигідного ринку? І ставати під прапори чиїхось євро¬інтеграційних амбіцій, на яких, поки що, крім обіцянок, нічого немає...
– Сьогодні багато хто вважає, що вибори на пропорційній основі як ніколи віддалили депутатів від виборців, ось і в Одеській облраді не представлено цілі райони...
– Побоювання ці, звичайно ж, небезпідставні. І я б назвав усе це витратами нової виборчої системи. Впевнений, що згодом цей дисбаланс буде усунено. З іншого боку, депутат має звикати до обласних параметрів і вміти вирішувати проблеми будь-якого села, селища, міста. Якщо я, припустимо, працюю у Великодолинському, то це не означає, що мені далекі або незрозумілі соціальні, економічні або інші питання в інших районах, у тому ж Біляївському, Роздільнянському... Особливо, коли йдеться про діяльність підприємств агропромислового комплексу, екологічні проблеми, яких багато у будь-якому селі або селищі.
На прикладі Великодолинського добре уявляю, який у нас в області стан справ з екологією. Причому, маю на увазі не відомі проекти, пов'язані із захистом заповідних зон, відродженням озер тощо. Йдеться про створення безпечних, ефективно діючих систем, які забезпечать безперебійну роботу очисних споруд, водопроводів, дренажних споруд, зливових стоків, очищення малих річок і водойм. Екологія має починатися біля кожного будинку, у кожному дворі – із чистоти й порядку.
– А які питання Ви вирішували сьогодні, з ранку прибувши до Великодолинської селищної ради?
– Тут пройшла нарада під керівниц¬твом голови Овідіопольської райради В.В. Левчука та його заступника А.І. Ситнікова. У ній взяли участь представники облавтодору, керівники РВВС. Ми одразу поділилися на дві бригади – одна займалася оглядом і майбутнім ремонтом автотрас, інша, до якої увійшов і я, аналізом та реорганізацією роботи місцевого відділення міліції. Таке величезне селище (а у Великодолинському мешкає понад 12 тис. чоловік – (це більше, ніж у самому Овідіополі) не може обходитися силами одного-двох дільничних, які не мають нормальних умов для роботи. Ухвалено рішення про ремонт самого приміщення, зміцнення служби кадрами. Що стосується доріг, то тільки наше підприємство ВАТ «Перемога» виділяє на ремонт понад 20 тисяч гривень. Якщо такими темпами підемо й далі – порядок наведемо швидко.
