«У мене онук наступної осені піде служити до війська. Поясніть, будь ласка, що таке альтернативна служба, та які умови її проходження.
В.І. Філько,
м. Березівка.»
На запитання читача відповідає – Лілія Коваленко – заступник начальника Головного управління праці та соціальної політики, заступник голови обласної комісії у справах альтернативної (невійськової) служби.
З метою забезпечення реалізації статті 35 Конституції України, яка гарантує громадянам заміну альтернативною (невійськовою) службою виконання військового обов’язку, якщо його виконання суперечить їх релігійним переконанням, у нашій країні з 1991 року діють законодавчі і нормативні акти щодо здійснення такої служби. До речі, Україна одна із перших країн колишнього СРСР прийняла Закон “Про альтернативну (невійськову) службу”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 “Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” було затверджено Положення про порядок прохождення альтернативної (невійськової) служби.
Законом України від 18 травня 2004 року № 1720-IV “Про внесення змін до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” було встановлено, що строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях. Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікацій¬ним рівнем підготовки спеціалі¬ста або магістра, строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.
Законом України від 17 березня 2005 року № 2490-15 “Про внесення змін до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” було встановлено строк вій¬ськової служби 12 місяців, а для осіб, які мають вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра – 9 мі¬сяців. Дія Закону поширювалась на громадян, які призивались на строкову військову службу, починаючи з осіннього призову 2004 року.
Таким чином, відповідно до статті 6 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” строк альтернативної служби, починаючи з осіннього призову 2004 року, становить 18 місяців, а для осіб з вищою освітою освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра – 13,5 місяців.
До Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби відповідні зміни стосовно строку проходження служби було внесено Постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 313.
Усього за період дії Закону про альтернативну службу за¬значену службу проходили близько 700 мешканців Одещини.
За станом на 1 січня 2006 року у 21 місті та районі області альтернативну службу проходять 63 юнака, з них найбільша кількість – у Болградському районі (8 осіб), Суворовському районі м. Одеси та Розділь¬нянському районі (по 6 осіб), містах Іллічівську та Бідгород-Дністровському (по 5 осіб).
У розподілі громадян за належністю до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, більше всього серед “альтернативників” Свідків Єгових та християн віри євангельської та прирівняних до них згідно із зареєстрованими статутами – по 16 осіб (25,4 відсотка від загальної кількості альтернативників), євангельських християн-баптистів – 14 осіб (22,2 відсотка).
З усіх видів, де застосовується праця “альтернативників”, найбільш поширена ді¬яль¬ність з охорони здоров’я та соціальної допомоги, де зайнято 20 осіб, або 31,7 відсотка від їх загальної кількості, сільське господарство – відповідно 16 громадян (25,4 відсотка), колективні, громадські та особисті послуги – по 13 осіб (20,6 відсотка).
