Напередодні вступних іспитів у вузах перед багатьма абітурієнтами ставиться дилема додаткової підготовки до іспитів. Про це наша розмова з деканом факультету довузівської підготовки ОНУ ім. І.І. Мечникова, кандидатом філологічних наук Миколою Васильовичем ПАЩЕНКОМ.
– Миколо Васильовичу, почнемо з історії створення факультету довузівської підготовки. Як він функціонував раніше і зараз?
– Історія прозаїчна. У березні 1998 року ректор поставив переді мною завдання об'єднати всі розрізнені курси довузівської підготовки, що існують при факультетах, у одне відділення – факультет довузівської підготовки. Це було пов'язано з новими віяннями на рівні Міністерства освіти і науки України. З тих пір ми традиційно працюємо щодо підготовки абітурієнтів на короткочасних літніх курсах (два тижні), піврічних, а також на підготовчому відділенні з терміном навчання від 1 листопада по 25 червня. На короткочасних курсах здійснюється підготовка без випускних іспитів, хоча контроль присутній, має місце атестація кожного слухача. А на підготовчому відділенні є дві сесії: зимова і весняна, і лише після цього ми допускаємо студентів до випускних іспитів, які зараховуються як вступні. Приймальна комісія ухвалила рішення про те, що ті, хто успішно склав випускні іспити факультету довузівської підготовки та йде на контракт, приймається поза конкурсом, а усі, хто збирається вступити на бюджет, братимуть участь в межах загального конкурсу. У абітурієнтів часто виникають проблеми з організацією самостійної роботи, одержанням системних знань з профільних дисциплін. Працюючи тут, ми допомагали вирішити ці проблеми.
– Який склад викладачів працює на факультеті?
– По суті, це усі викладачі університету. Ми уклали договір із усіма деканатами ОНУ імені І.І. Мечникова, і на підготовчому відділенні працюють тільки наші викладачі. Це важливо, тому що саме вони згодом працюватимуть зі студентами, у приймальній комісії. Вони знають вимоги до рівня, системності знань і т.д. «Погодинних» у нас немає.
– Скільки абітурієнтів цього року навчається на підготовчих курсах?
– За даними на 31 травня, на підготовчих курсах навчалися 751 чоловік. Торік у нас було близько 600, у позаминулому – 906 абітурієнтів. Тоді ми співпрацювали з Іллі¬чівською СШ № 4. Цікаво те, що ми готували не тільки випускників, але й 10, 9, 8 класи, доки вони дійшли до одинадцятого. Але минулого і цього року, у зв'язку з перед¬виборними кампаніями ми, на жаль, перервали ці контакти. Інша справа, що іллічівці орієнтовані на морські вузи, і тут вже нічого не поробиш. Але їм було цікаво працювати з університетом. По-перше, тому, що це серйозний вуз, а по-друге, довузівська підготовка заявила про себе як така, що працює не тільки на ОНУ, але і на інші вузи. Дуже часто в наших групах можна побачити абітурієнтів інституту внут¬рішніх справ, юридичної академії, які прийшли до нас тому, що упевнені в надійності отриманих знань. Найімовірніше, це відбувається тому, що ми готуємо абітурієнтів не тільки для вступу до ОНУ, але й у цілому за вузівськими програмами.
Проте, ми враховуємо усі спеціалізації. Так, наприклад, історію України для кожної спеціальності читаємо по-своєму, відповідно до вимог, що існують на вступних іспитах. Є окремо історія України для правознавців, окремо – для істориків, соціологів, по¬літологів, культурологів, філософів. Незважаючи на єдність програми, ми ставимо різні орієнтири. Так само справи йдуть з математикою, іноземними мовами. Ми враховуємо профіль курсу.
– Який відсоток абітурієнтів реально вступає до університету з підготовчих курсів?
– Останнім часом це десь 70 – 80%. Багато абітурієнтів подають заяву одночасно до кількох вузів або на кілька спеціальностей в одному вузі. Якась частина завалюється на іспитах у нас, а хтось вступає до інших вузів. Відповідно до статистики, на спеціальності з високим конкурсом від підготовчого відділення вступає кожен другий. Якщо конкурс 2 – 2,5, то вступають усі. Але, звичайно ж, йдеться про тих, хто старанно працює. Людина, яка приходить на вступні іспити, часто зіштовхується з проблемою психологічної адаптації. Це, переважно, проблема випускників сіль¬ських шкіл. Ми теж їх вирішуємо. Мені здається, що ми зараз перебуваємо на правильному шляху.
– Щоб Ви хотіли побажати майбутнім студентам?
– Тільки добрих знань, впевненості в тому, що вони зможуть показати ці знання на іспитах. І, звичайно, наполегливості в роботі. Коли абітурієнт вступить до вузу, а пізніше одержить диплом, то він не повинен заспокоюватися. Навпаки, він має навчатися далі: щодня і постійно. Це головне. Тільки так і можна вижити в хаотичному світі працевлаштування.
