На околицях нашого села Талмази, району Штефан Води (колишнього Суворовського) Молдавії, у 1944 році, під час Ясько-Кишинівської операції, розгорнулися запеклі бої. Загинули сотні солдатів і офіцерів.
Після того, як бої перемістилися на захід, якусь частину загиблих поховало місцеве населення, що повернулося з евакуації. Ховали і спецслужби.
У 1950-52-х роках минулого століття відбувалося перепоховання загиблих до братських могил. Споруджували пам'ятники на честь воїнів, які віддали життя за Батьківщину. У центрі села, в парку колишньої церкви, у братській могилі було перепоховано останки загиблих. Вивчаючи архівні матеріали, історичні документи того періоду, листування з родичами загиблих, пощастило з’ясувати, що всього у братській могилі перебувають останки 288 бійців Радянської Армії. Пізніше нам вдалося добути про додаткові відомості про загиблих влітку 1944 року, похованих у сільській братській могилі.
Пройшли роки, і пам'ятник воїнам-визволителям під впливом часу потьмянів, почав руйнуватися. І тоді сільська громадська організація «Відродження» взяла на себе ініціативу спорудити унікальний па¬м'ятник на великій могилі, де спочивають останки представників обох воюючих сторін, як символ миру між народами, що колись перебували у протистоянні.
З такими намірами й було зроблено звертання до послів Росії, Румунії й Німеччини в Республіці Молдова.
Миттю відгукнулося Посольство Росії в Молдові, яке направило до села своїх посланників для докладнішого вивчення наших пропозицій. Їх було схвалено. Архітектори розробили скульптурну групу, куди увійшла напівобвалена стіна з великих скельних плит із чорного граніту, на які нанесено прізвища, імена та по батькові усіх 288 воїнів Радянської Армії. Перед стіною – фігура плачучої жінки-матері.
Усі роботи щодо створення пам'ятника фінансували Конгрес російських громад у Молдові, монтажні роботи – керівництво села, благоустрій території та озеленення – Національний еколо¬гічний фонд Міністерства екології й природних ресурсів Республіки Молдови. Загальна вартість – 36 тис. доларів.
На жаль, ми стали громадянами різних країн і переміщуватися з однієї до іншої тепер складно. Якщо в минулому на свята 9 Травня й 20 серпня – День визволення села – приїжджали численні ветерани війни, родичі полеглих у боях з Одеської, Миколаївської, Кіровоградської областей, Донбасу, то з нагоди відкриття цього пам'ятника ніхто не приїхав ні минулого, ні нинішнього року, та й не було можливості повідомити їм.
Хочу через обласну пресу нашої сусідньої Одеської області повідомити, що в селі Талмази, на братській могилі відкрито новий пам'ятник.
Те, що задумалося нами – збулося. Місце, де розташовано пам'ятник, облагороджено, тут завжди лежать живі квіти. І нам не буде соромно, якщо хтось приїде в село, щоб побачити пам'ятник, знайти прізвище батька, діда або іншого родича.
Разом із цим хочу повідомити й про те, що істориком В. Гросу (брат автора даного листа) написано монографію з історії нашого села, якому в 2007 році виповниться 475 літ. У другому томі цієї роботи описано бої, які проходили в серпні 1944 року за визволення села, опубліковано список усіх солдатів і офі¬церів, які загинули у ті дні й поховані у братській могилі. До списку занесено прізвища й імена, військові звання, рік народження, дата смерті й військовий підрозділ, у якому загиблі перебували на той час. Через відсутність коштів книгу ще не видано, але сподіваємося, що знайдуться спонсори й найближчим часом і ця пам'ятка історії про загиблих буде видана.
Наша адреса: 4238, вул. 27 серпня, 88, село Талмази, район Штефан Води, Молдова.
Тел./факс (373) 242-4-12-03; дом. (373) 242-41-4-25.
e-mail: [email protected]
