Найзначиміші об’єкти на карті Придунав’я було вивчено під час робочої поїздки голови облради М.Л. Скорика до Ренійського та Ізмаїльського районів
…На капоті машини розкладено карту Придунав’я з докладною схемою протиповеневих споруд. Це 315 кілометрів дамб і 13 шлюзів, які регулюють течію нижнього Дунаю та водообмін річки з озерами Ялпуг, Кугурлуй, Кагул, Китай. Георгій Дмитрович Бузіян, начальник Одеського обласного виробничого управління з водного господарства показує голові Одеської обласної ради Миколі Леонідовичу Скорику «слабкі ланки» у цьому ланцюгу, які позначені червоним олівцем.
– Під час весняної повені, яка в цьому році трималася понад шістдесят днів, удвічі довше звичайного, стан справ був критичний, – розповідає Георгій Дмитрович. – Насамперед, на шлюзі на 105-му кілометрі, який було споруджено у шістдесяті роки минулого століття – він ледве стримував напір річки. Якби сталася аварія, ситуація б вийшла з-під контролю.
Нагадаємо, що у цьому році в районі міста Рені, наприклад, Дунай досяг висоти 5 м 98 см над рівнем моря, тоді як середньостатистичний максимум становить 3 м 50 см. Фахівці підрахували, що якби зруйнувалася протиповенева система у нижній течії Дунаю, під водою могло опинитися близько 90 тисяч гектарів земель.
Крім шлюзів, довелося терміново провести зміцнення дамби на ділянці «97-й кілометр», що біля водозаборів питної води для м. Ізмаїла. Підсипалася дамба вздовж дороги Рені – Орлівка, у разі пошкодження якої Рені перетворилося б у місто-острів. Для провадження робіт Одеська облдержадміністрація з природоохоронного фонду виділила 100 тис. грн, з резервного фонду області надійшло ще 100 тис. грн, з Держводгоспу України було одержано 604,7 тис. грн.
Показавши голові облради М.Л. Скорику на карті, а потім і на місцевості проблемні ділянки, Г.Д. Бузіян доповів про те, що вже цього року будуть реконструйовані три найуразливіших шлюзи. Роботи дорогі – на кожен шлюз потрібно півтора-два мільйони гривень. У перспективі потрібно буде реконструювати ще чотири шлюзи. Потребують величезних капіталовкладень і окремі ділянки дамб уздовж Дунаю.
Паралельно з річковою виникла інша проблема: через повінь, у результаті якої, говорячи мовою інженерів, відбувалася інтенсивна фільтрація, почало руйнуватися полотно дороги Рені – Орловка. Потрібно відзначити, що у сімдесяті роки, коли вона будувалася, не було такого інтенсивного руху, більша частина транспорту йшла трасою державного значення Рені – Вулканешти (Молдова), яка сьогодні перекрита прикордонними постами. Останнім часом дорога Рені – Орлівка є єдиним шляхом «у світ», яким щодня, крім звичайного автотранспорту, проходять великовантажні автомобілі, які рухаються транзитом до європейських країн. Ці 40-тонні вантажівки, розраховані на дороги європейської якості, нашу трасу просто «ріжуть» колесами. На сьогоднішній день, щоб зробити лише ямковий ремонт дороги, розмитої внаслідок повені на Дунаї, необхідно близько 1,3 млн грн. Але, мабуть вже наступного року все піде нанівець, ями утворяться знову. Як бути?
І знову на капоті машини розкладено карту. Перший заступник начальника «Облавтодору» Василь Васильович Усатов розповідає Миколі Леонідовичу Скорику про пропозицію спеціалістів-шляховиків, яка допоможе розв’я¬зати проблему кардинально:
– Є ідея спорудити міст через озеро Кагул. Таким чином дорога з Рені на Орлівку проходитиме через села Долинське, Лиманське і Нагірне. Перевага цієї пропозиції ще і в тому, що значно скорочується відстань для більшості сіл району, – пояснює фахівець. – Крім цього, великовантажний транспорт, який сьогодні проходить вулицями Рені, рухатиметься в об'їзд міста. Загальна вартість проекту – майже 25 мільйонів гривень, якщо ж зміцнювати капітально існуючу дорогу, споруджену у заплаві Дунаю, то це коштуватиме у чотири рази дорожче.
Голова обласної ради погодився, що ця пропозиція – економічно обґрунтована, розрахована на перспективу і потрібно впритул зайнятися реалізацією наміченого. Звичайно, відзначив Микола Леонідович, такі питання під час оперативних нарад на узбіччі дороги не розв’язуються: необхідно заручитися принциповою підтримкою міністерств і відомств, розробити проект, закласти у державному бюджеті фінансування.
Під час поїздки по Ренійському району М.Л. Скорик побував на найбільшому підприємстві району – у морському торговельному порту, який колись входив до десяти найбільших портів СРСР. Сьогодні через причали підприємства перевалюється 2,4 мільйона тонн вантажів за рік, у чотири рази менше, ніж у кращі часи. Одна з причин – відсутність залізничного сполучення. Дорога є, але вона проходить частково територією Молдови, що значно збільшує тарифи на перевезення вантажів.
Цього ж дня голова облради побував на спорудженні будинків для 125 сімей, які потерпіли від повені 12 липня 2005 року. Виділені восени минулого року з держрезерву на ліквідацію наслідків НП 14,2 мільйона гривень будівельники, зрозуміло, не встигли освоїти. Відповідно до вимог чинного законодавства, невикористані 7,3 мільйона наприкінці року було повернуто до бюджету. Будівельники попрацювали до середини лютого, вклавши 1,4 мільйона гривень своїх коштів, і на цьому будівництво зупинилося. Політичні обставини, що склалися у столиці, не дозволяють розв’язати питання про продовження фінансування будівництва. Всі спроби Ре¬нійської районної ради і особисто Миколи Леонідовича все-таки розв’язати питання у Мінфіні не увінчалися успіхом – у Києві розвели руками: грошей немає і не передбачається.
Довідавшись про те, що до району приїздить голова облради, люди, які залишилися без даху над головою, всі як один прийшли на зустріч. Ренійці пам'ятають про те, що, будучи керівником «Імексбанку», М.Л. Скорик – один з небагатьох – допоміг місту: були закуплені насос і фільтри для очищення води, що дозволило швидше упоратис з наслідками повені.
Микола Леонідович не став приховувати існуючого стану справ і вже тим більше обіцяти те, чого не можна здійснити з об'єк¬тивних причин.
– У зв'язку з тим, що ціни зростають, для закінчення спорудження будинків сьогодні потрібно вже не 7,3, а понад 10 мільйонів гривень, – сказав голова облради. – І практично немає жодної надії одержати ці гроші з держбюджету. Я знаю, що потерпілим потрібні не пояснення ситуації, а житло. Що б ви не сказали, – будете на сто відсотків праві. Ми постараємося зробити все можливе, щоб розв’язати проблему у найкоротший термін.
Можливо, для закінчення спорудження будинків доведеться залучати інвесторів.
На завершення поїздки голова облради побачив ще одну больову точку на карті Ренійського району – газопровід Долинське – Лиманське. Три роки тому підрядчик – «Одесаагрогаз» припинив роботи на об'єкті. Зупинилося фінансування. Потрібно прокласти 6,5 кілометра газопроводу – і буде розв’язане питання газифікації села Лиманське – єдиного населеного пункту у Ренійському районі, яке залишилося без газу.
Перший візит М.Л. Скорика до Ре¬нійського району на посаді голови облради було скорочено у зв'язку з необхідністю підготовки позачергової сесії облради. На жаль, йому не вдалося ознайомитися з позитивними напрацюваннями, які, безперечно, є в районі. Не побував М.Л. Скорик на полях СВК «Світанок», яке успішно розвиває і рослинництво, і тваринництво, і переробну галузь. Не побачив Микола Леонідович новий міжнародний пункт пропуску на кордоні України з Молдовою, який був зданий в експлуатацію торік. Нічого страшного: гарне нікуди не дінеться. А ось над проблемами потрібно буде багато працювати.
На зустрічі з депутатським корпусом районної, міської і сільських рад М.Л. Скорик висловив сподівання на те, що ситуація в країні стабілізується, і замість політики можна буде, нарешті, зайнятися економікою.
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей», Рені
* * *
Робоча поїздка голови Одеської обласної ради Миколи Скорика до Ізмаїльського району, яка відбулася 12 липня, мала дещо скорочений характер. Але причина тому була досить поважною – очікувалася позачергова сесія обласної ради. Для візиту було відібрано найзначиміші об'єкти: агрокомпанія «Свобода», розташована в селі Стара Некрасівка і приміщення, що готується для нової станції “Швидкої допомоги” в самому Ізмаїлі.
В інтерв'ю журналістам Микола Леонідович дав агрокомпанії «Свобода» таку коротку характеристику: «Це господарство-флагман, на яке варто рівнятися всім сільськогосподарським підприємствам нашої області». Величезна заслуга в цьому належить керівникові агрокомпанії – Герою України Володимиру Видоборі. Володимир Деонисович – особа досить відома, депутат обласної ради 4-го і 5-го скликань. А очолюване ним господарство – лідер у виробництві високоякісного насіннєвого матеріалу зернових і овочевих культур на півдні України.
За словами агронома компанії Анатолія Черниченка, збирання зернових культур на площі 1810 гектарів вже закінчується. На 12 липня загальний намолот становив 8 тисяч тонн. У порівнянні з іншими районами Одещини Ізмаїльський менше потерпів від примхливої зими. В АК «Свобода» нічого не пересівали, а озимий ячмінь дав досить непоганий врожай – 41 центнер з гектара. Врожайність озимої пшениці вища, ніж торік (52 центнери з гектара у порівнянні з 35-ма).
Що стосується нового приміщення для станції «Швидкої допомоги» – то це будинок колишнього дитячого садка, що реконструюється. Нинішня станція обслуговує майже 100 тисяч населення, але їй не вистачає площ. Нова територія буде приблизно утричі більшою за попередню. Питання за «малим» – не вистачає близько мільйона гривень на остаточне упорядкування приміщень і двору, а також закупівлю устаткування. Втім, як сказав головний лікар Микола Борча, голова обласної ради обіцяв надати підтримку.
На завершення своєї робочої поїздки Микола Скорик відвідав Ізмаїльське районне телебачення, де у прямому ефірі відповів на запитання глядачів. А в інтерв'ю журналістам, які супроводжували його, він сказав таке: «Чесно кажучи, я гадав, що на другій сесії обласної ради ми вже покінчили з політикою і далі спокійно займатимемося розв’язанням соціально-економічних проблем. Але ми не можемо спокійно дивитися на те, що відбувається у Києві, і відговорюватися тим, що не маємо до цього жодного стосунку. Позачергова сесія буде присвячена підтримці конституційних дій антикризової коаліції. Гадаю, що у певному значенні Одеська обласна рада могла б бути прикладом для нашої Верховної Ради. Ми зробили ставку не на внутрішні політичні протистояння, а на нормальну роботу.
Адже люди – наші виборці – чекають від нас конкретних дій. Я гадаю, що для нормального розвитку економіки регіону потрібно створити сприятливі умови для розвитку бізнесу. Підприємці повинні спокійно працювати, а не переживати про те, що станеться, якщо вони підтримають на виборах «не ту» політичну силу.
В цілому ж вражень дуже багато. Але основною метою цієї поїздки і було набратися побільше вражень, уважно подивитися на життя людей, які населяють цей край».
Наталя ШЕВЧУК, Ізмаїл
