Останнім часом поряд з питаннями правильного та цільового використання бюджетних коштів, все більше уваги приділяється ефективності бюджетних вкладень. Як наслідок, суттєві реформи відбулись і в системі державного фінансового контролю. Запозичуючи світовий досвід таких країн, як Франція та Швеція, в Україні розвивається нова форма контролю – державний фінансовий аудит бюджетних програм, якій відповідно до повноважень здійснюється органами Державної контрольно-ревізійної служби України.
Протягом минулого півріччя контрольно-ревізійне управління в Одеській області брало участь у дослідженні таких бюджетних програм як “Підтримка експлуатаційно безпечного стану внутрішніх водних шляхів”, “Фінансова підтримка рослинництва та тваринництва”, що реалізовувались урядом протягом 2002 – 2005 років. Зрозуміло, що беручи участь у дослідженнях, що провадились на рівні усієї країни, основна увага аудиторів обласного управління приділялась “болючим” питанням саме Одеського регіону.
Слід констатувати, що результати дослідження виявилися невтішними. Встановлено, що до 25 відсотків бюджетних коштів, виділених області на реалізацію зазначених державних програм за різними напрямами, використано не ефективно. Допущено втрати у розрахунковій сумі близько 39 млн гривень. Сума втрачених вигод, пов’язаних з недоліками реалізації зазначених державних програм, у транспортній галузі становить понад 600 млн грн на рік, у сільському господарстві – 247 млн грн на рік.
Наведемо деякі конкретні приклади. Спеціалістам відомо, що Україна розташована на перехресті важливих транзитних і зовнішньоторгових маршрутів, з’єднуючих Європу з магістралями Казахстану і Китаю. Однак, українська частка Дунаю, яка належить до цього міжнародного транспортного коридору TRACECA “Європа – Кавказ – Азія”, має суттєвий недолік – складне поєднання морського і річкового судноплавства. Внаслідок відсутності належного глибоководного власного суднового ходу тільки за останні п’ять років Україна недоотримала близько 600 млн дол. США. Існує ризик втрати суднопотоків Ренійського, Ізмаїльського, Кілійського та Вилковського портів. Так, потужність українських портів придунайського регіону щодо перевалювання транзитних та експортно-імпортних вантажів використовуються лише на 15 – 20 відсотків, інфраструктури – на 25 – 30. В той же час, з румунського боку, Дунай обслуговують три дельтові канали та ще один будується. Щорічно за проходження монопольними румунськими каналами українськими судновласниками сплачується близько 1 млн дол. США. На вирішення цих питань була спрямована державна програма “Підтримка експлуатаційно безпечного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів”, яка на регіональному рівні реалізовувалась через державні підприємства “Дельта-лоцман” та ДП “Устьдунайводшлях”. Встановлено, що в досліджуваному періоді майже півтора року не було законодавчо визначено, з якою метою мають використовуватись бюджетні кошти. Лише в кінці першого півріччя 2005 року урядом затверджено порядок їх використання. Однак, порядком не передбачались роботи на морській частині суднового ходу Дунай – Чорне море, та, крім того, від органів Мінприроди не було отримано дозвільних документів на проведення днопоглиблювальних робіт та створення звалищ грунтів. В результаті 8 млн грн, що надійшли з державного бюджету на будівництво судноплавного каналу, через неузгодженість та прогалини у чинному законодавстві взагалі не використано і в кінці року повернуто до бюджету. Поряд з цим саме за браком фінансових ресурсів не вдалось завершити всі заплановані роботи при будівництві суднового ходу. Внаслідок цього недобудований хід через гирло Бистре проіснував лише з серпня 2004 по квітень 2005 року, здійснивши, до речі, рекордну кількість суднопроходів (400 при плані 311). Але неналежне завершення будівництва дамби, передбаченої для захисту від наносів грунту, призвело до втрат 77,5 досягнутих глибин, що в перерахунок на гроші становить 38,7 млн грн здійснених ДП “Дельта-лоцман” інвестиційних вкладень.
При хронічному дефіциті бюджетних коштів, Укрморрічфлот розподілив, а Мінтрансзв’язку перерахував майже 4 млн грн ДП “Устьдунайводшлях”, не визначивши при цьому ні напрямів використання коштів, ні ділянок закріплених за підприємством водних шляхів, ні обсягів робіт. Це створило умови для неефективного використання близько 1 млн грн бюджетних коштів. Зокрема, у 2005 році підприємством, чомусь на безоплатній основі, було проведено днопоглиблювальних робіт на суму близько 1 млн грн, які віднесено на бюджетне фінансування. При цьому роботи, проведені в акваторіях портів, згідно з чинним законодавством, взагалі повинні провадитись цими портами за рахунок відповідних отриманих ними, цільових зборів.
Аудит ефективності використання бюджетних коштів на підтримку тваринництва та рослинництва в системі Мінагрополітики за 2002 – 2005 роки проведено у співпраці з Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА. Результати дослідження показали, що, незважаючи на значну суму коштів, виділених для Одеської області на фінансування бюджетної програми з підтримки виробництва продукції тваринництва і рослинництва (43,3 млн грн), не було досягнуто основної мети державної підтримки – наповнення продовольчого ринку високоякісною продукцією вітчизняного виробництва, стабільного розвитку сільськогосподарського виробництва. Незважаючи на щорічне збільшення обсягів державної підтримки, досягнуті показники у натуральному виразі зменшуються. В цілому протягом 2002 – 2005 років по Одеській області відбувається постійний спад показників у галузі тваринництва. Очікуваного насичення широкого ринку дешевими та високоякісними вітчизняними продуктами тваринництва не відбулося.
Дослідженнями визначено низку причин, які заважали досягненню зазначеної мети. Серед них – недосконалість нормативних актів, які регулювали використання бюджетних коштів, відсутність перспективних та систематичних критеріїв на усіх рівнях та за кожним напрямом програми, несвоєчасне фінансування бюджетної програми, неконцептуальний підхід у державі до формування аграрного сектору економіки, несистемне та недосконале застосування сучасних технологій, які головним чином залежали від Мінагрополітики. Однією із найбільш гострих проблем є недосконала сфера збуту продукції тваринництва, оскільки підприємства не наближені до оптових ринків. Велика розпорошеність товаровиробників, малий обсяг одиничного виробництва призводить до захвату цього сектору ринку перекупниками. В структурі цін на яловичину торговельна націнка посередників до цін виробника посередників у 2003 – 2005 роках склала приблизно 100 відсотків, що розрахунково призвело до недоотримання галуззю більше 595 млн гривень.
Уникнути спекулятивного зростання цін, на думку аудиторської групи, можливо лише через збільшення частки потужних сільськогосподарських підприємств. Внаслідок неповного збору врожаю озимих та несистематичного застосування сучасних та нетрадиційних технологій протягом 2002 – 2004 років галузь втратила близько 246 млн гривень.
За власною ініціативою проведено аудиторське дослідження на тему “Бюджетні програми, що фінансувались з районних бюджетів та міст обласного підпорядкування Одеської області за 2005 рік та 1 квартал 2006 року. Основні недоліки на стадії планування, виконання та контролю”. Дослідженню підлягали програмні кошти районних бюджетів та міст обласного підпорядкування Одеської області в сумі 177457,7 тис. грн. Аналізу підлягали 676 програм, діючих у 2005 році, та 526 регіональних програм – у 1-му кварталі 2006 року.
Встановлено, що демографічний стан у розрізі по адміністративно-територіальним одиницям області якісно відповідає стану фінансування регіональних бюджетних програм у відношенні на душу населення. Тобто від належного визначення проблем, притаманних відповідному регіону області, напрямів, обсягів, механізмів фінансування та контролю за використанням програмних коштів залежить ефективність економічних реформ, надання їм необхідного соціального спрямування. Однак, концепція застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні досі не реалізована. Дослідженням визначені такі недоліки, як незастосування на місцевому рівні всіх необхідних облікових програмних документів, нечітке визначення поставлених цілей та повноважень виконавців програм, розпорошеність бюджетних ресурсів на дрібні програми та дублювання заходів по окремих програмах, недостатнє висвітлення програм у засобах масової інформації, несвоєчасність фінансування, неналагодженість порядку звітування про хід виконання програм, невизначення відповідальності за неефективне витрачання бюджетних коштів та непроведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів з боку розпорядників.
Вказані недоліки цілком можливо вирішити на регіональному рівні, тому аудиторський звіт направлено всім органам місцевого самоврядування та державної виконавчої влади районного рівня. Сподіваємось, що до висновків аудиту прислухаються та приймуть належні дієві рішення, які дозволять підвищити ефективність використання бюджетних коштів та дадуть поштовх до позитивних змін у соціально-економічному розвитку всієї області.
