Це запитання було розглянуто на нараді, яку вів перший заступник голови Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк. Як відомо, Кілія і Вилкове найвідчутніше в області постраждали від холодів минулої суворої зими. Чи вирішено проблеми, які виникли в Кілії під час минулого опалювального сезону? Які зроблено висновки і, нарешті, чим місто обігріється прийдешньої зими?
З кінця 2005 року тут практично немає централізованого опалення, тому що заборгованості щодо проплат з боку населення досягли тієї критичної величини, при якій комунальні підприємства вже не можуть працювати. Непогашені борги виникають не тому, що жителі Кілії недисципліновані. Тутешній міський голова Валентин Бобровський пояснює це високими цінами на мазут, покривати які не по кишені багатьом сімейним бюджетам.
За добу дві котельні витрачали до 16 тонн мазуту, що при вартості однієї тонни, яка доходить до 2000 гривень, складає дуже високу ціну. Тарифна плата за цю послугу для людей складала приблизно 150 гривень щомісяця протягом усього року. При невеликих доходах багато кілійців не могли взяти цей фінансовий бар'єр. Скінчилося тим, що котельні зупинилися через незмогу закуповувати мазут. Цей вид палива остаточно утвердився як безперспективний. Так само не давало надію проведення газу, яке могло бути здійснено через 6-7 років. Тим більше, невідомо, яка на нього буде ціна в перспектив, і чи буде він узагалі доцільний у використанні. Плата за електрику, призначена для обігріву квартир, приблизно повинна бути в межах 70 гривень на місяць: тобто, вдвічі нижчою, ніж при роботі котелень на мазуті.
– У зв'язку з цим, виникла думка перевести місто на опалення за допомогою електроенергії, – говорить В. Бобровський. – Вже готуються відповідні матеріали щодо проведення капітального ремонту житлофонду і реконструкції енергомереж для того, щоб забезпечити можливість користуватися електронагрівальними приладами. Проектно-кошторисна документація повинна бути готова до середини серпня. Є і Постанова Кабінету Міністрів України про виділення субвенцій на ці роботи. 2 мільйони 607 тисяч гривень вже одержано.
Однак, як з'ясувалося на нараді, не все так райдужно і гладко. М. Сердюк висловив жаль з приводу того, що робочий план не виконується, і особливо підкреслив, що особи, відповідальні за його виконання, з незрозумілих причин на нараді не присутні, хоча, зрозуміло, про час її проведення поінформовані. Проектно-кошторисні документи ними фактично не підготовлені, хоча за регламентом вони повинні були лежати на робочому столі ще 1 травня цього року. Гроші, виділені їм з держбюджету, на їх наполегливу вимогу були перераховані не вроздріб, а відразу в повному розмірі – 170 тис. гривень. Є і підрядчики, спроможні якісно виконати завдання. Але, як сказав М. Сердюк, рівень керівництва різними підприємствами настільки впав, що наради з прочуханом, що стимулювали б до дії, можна проводити хоч щодня. Те, що раніше вирішувалося автоматично, як належне, тепер вимагає особливого втручання вищих органів і структур.
Зокрема, винуватцем затримки процесу було названо директора філії Київського НДІ, з яким укладено договір про складання кошторису. Від нього залежить, чи встигне Кілія зустріти холоди захищеною надійною системою опалення. Але конкретні виконавці, які не виконали свої зобов'язання, пояснюють прострочення тим, що вони не підлеглі і не підзвітні кілійським органам влади. Невже ми входимо в ту стадію, коли для того, щоб кожен робив те, що входить до його обов’язків, потрібно втручання прокуратури? Хіба тільки шляхом твердих заходів, на застосування яких має право влада, потрібно з'ясовувати: у даному разі має місце неретельність чи некомпетентність інженерів? Колишні потужні мозкові центри, зосереджені в науково-дослідних інститутах, розпалися? Можливо, фірмочки і фірми, які відокремилися і вийшли з їхнього складу, не в змозі провадити великі розрахункові операції?
Тим часом, в Кілії немає також точної звітності, куди поділися гроші, які перераховувалися туди на опалювальні потреби упродовж попередніх років. Наприклад, в районі виявлено 9 км безгоспної електромережі. Вона не потрапила під інвентаризацію, яку мала провадити міська громада. Але ж це симптоматична характеристика ставлення до майна, яке розташоване на її території. Міська і районна ради повинні були б узяти на баланс ці передавальні енергоспоруди. Але не зробили цього. Найбільш раціонально було б передати їх в оренду організації, яка традиційно займається електромережами – тобто «Одесаобленерго». Однак, енергетики згодні на це за умови, що мережі перебуватимуть в належному експлуатаційному стані. Хто і за чий рахунок їх ремонтуватиме?
А зима все ближче! Поки що, за даними облдержадміністрації, Одеська область готова до опалювального сезону, максимум відсотків на 40. Найгірше підготовлені шкільні заклади.
