Херсонщину цілком справедливо вважають в Україні епіцентром вирощування баштанних культур, зокрема, кавунів. Цьогоріч тут прогнозується збільшення їх врожаю на рівні 100,2 тис. тонн. Проте, якщо для фермерів головне питання – збут продукції, то для споживачів – її ціна і особливо якість. Адже ще під час реалізації ранніх сортів баштанних було зареєстровано чимало фактів отруєння людей. Знову заговорили про небезпечні для здоров'я нітрати. Відтак, на запитання кореспондента Укрінформу про причини отруєнь та про те, як вберегтися від нітратних баштанних, відповідає науковий співробітник інституту Південного овочівництва та баштанництва, завідувач епідеміологічного відділу Голопристанської районної санепідемстанції, кандидат медичних наук Петро ВОЙТОВИЧ.
П. Войтович: Проблема нітратів веде свій початок від 80-х років, коли почали звертати увагу на те, що через інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва забруднюється навколишнє середовище. Зокрема, азотомісткими мінеральними добривами. Щодо нинішньої проблеми нітратів у баштанних культурах, то вона породжена передовсім недотриманням технологій вирощування цих культур. Якщо у кавуні міститься нітратів понад норму (норма становить 60 міліграмів на кілограм м'якуша), значить, винний у цьому ніхто інший, як виробник цієї продукції. Загалом же, є близько 45 чинників, які впливають на нагромадження нітратів у продукції. І це не тільки кількість внесених у грунт азотних добрив, а й структура самого грунту, якість поливної води, температурний режим вирощування, кількість потрібних для фотосинтезу сонячних днів. Відтак, можемо сказати: нітратні кавуни – це або незнання, або свідоме недотримання товаровиробником технологій вирощування баштанних культур.
Кор.: Багато хто з сільгоспвиробників зловживає азотними добривами, насамперед, у гонитві за високими врожаями. А в кінцевому підсумку – задля отримання додаткового прибутку. І мало опікуються, при цьому, безпечністю своєї продукції для споживача.
П. Войтович: Звичайно, питання азотних добрив – це питання урожайності. Відтак, окремі сільгоспвиробники справді можуть вносити понад норму азотних добрив, щоб отримати більшу кількість продукції. Загалом, на зрошенні раціональною врожайністю з дозволеною нормою вмісту нітратів у продукції є 60-70 тонн кавунів з гектара. Але з цієї площі отримують їх інколи і до 100 тонн. На жаль, в Україні ще немає дієвого контролю за реалізацією споживачеві баштанної продукції. Приміром, на офіційних ринках цим питанням опікується наявна там ветеринарна служба. Але навіть коли вона бракує якусь партію кавунів через підвищений вміст нітратів, це не означає, що ця партія небезпечної для здоров'я продукції не буде реалізована споживачеві на стихійних ринках.
Кор.: Отже, якість продукції варто було б перевіряти ще на полі?
П. Войтович: Раніше саме так і було. У районах це питання перебувало під контролем районної агрохімлабораторії. Лаборант виїздив на поле, робив необхідні аналізи і коли виявляв у кавунах чи, приміром, у капусті небезпечний для здоров'я вміст нітратів, то ця продукція підлягала обов'язковому знищенню тут же, на полі. Її, зокрема, переорювали.
Кор.: Але як же все-таки за нинішніх умов убезпечити себе від можливого отруєння нітратними кавунами та динями?
П. Войтович: Передусім не купувати продукцію на стихійних ринках. Там їх взагалі ніхто не перевіряє і при можливому отруєнні практично немає до кого висунути потім претензії. По-друге, кожен офіційний продавець повинен мати при собі медичну книжку і сертифікат якості. Отже, коли хочете переконатися, чиї кавуни насправді купуєте і чи безпечні вони для здоров'я, обов'язково вимагайте у продавця сертифікат якості на продукцію.
Кор.: Зараз деякі газети та інтернет-видання друкують поради споживачам, як можна відрізнити нітратний кавун на вигляд: зріз, тріск, навіть колір води, де розчинений м'якуш...
П. Войтович: Такі поради нічого не варті, оскількі нітратний кавун візуально нічим не відрізняється від незабрудненого. Тож, присутність хімії визначається суто лабораторним методом.
Кор.: Окрім України Херсонщина поставляє баштанні також за кордон. Як стосовно якості цієї продукції?
П. Войтович: Херсонські кавуни, як мені відомо, надходять сьогодні до Польщі та Чехії. Але крім обов'язкової ретельної перевірки на вміст нітратів, їх перед відправкою закордонному споживачеві додатково перевіряють також на радіоактивне забруднення та вміст важких металів.
Кор.: І на завершення нашої розмови таке запитання: де у кавуні найбільше міститься нітратів і чи можна зменшити їх кількість?
П. Войтович: Більше всього нітратів у кавуні нагромаджується не у червоному м'якуші, а у зеленій шкірці. Це повинні враховувати господарки, які роблять із цієї шкірки цукати. При зберіганні кавунів кількість нітратів у них з часом зменшується. Зменшує кількість нітратів також квашення та соління кавунів. Вимиває частково можливі нітрати замочування кілька разів зелених скибок кавуна у воді. Але що стосується справжніх херсонських кавунів, то вважаю за доцільне ще раз наголосити: апробована нова технологія вирощування баштанних культур в умовах Херсонщини базується в основному на суворому дотриманні агротехнічних заходів, відмові від використання пестицидів і оптимальному внесенні мінеральних добрив, кількість яких не впливає на вміст у плодах як нітратів, так і солей важких металів.
