Нова книжка справила особливе враження…

До мого знайомства з Григорієм Мокряком він уявлявся мені таким собі газетним суперменом... Виявилося, він ще і льотчик першого класу, видав 15 книжок...

Я згадав про це, прочитавши дуже цікаву, дуже вагому книжку Григорія Мокряка “Над волнами Черного моря”, яку відзначено цього року дипломом муніципального конкурсу імені К. Паустовського.

У той час, коли Радянського Союзу вже немає, Григорій Мокряк знайшов у собі сили написати про Велику державу, яка врятувала світ від поневолення фашизмом. Написати з властивим йому лаконізмом, строгістю стилю і разом з тим з якоюсь справді романтичною піднесеністю. Книжка справила на мене особливе враження: мені довелося воювати в складі 16-ї Повітряної армії, і я не з чуток знаю про труднощі воєнного часу.

Автор ставив перед собою завдання через незвичайну долю Героя Радянського Союзу полковника у відставці Георгія Георгійовича Чернієнка і багатьох інших однополчан показати славний бойовий шлях у роки війни 5-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку. Цінність книжки полягає в тому, що автор зумів пов'язати історію полку з достовірними фактами нашої історії. У книжці Григорія Мокряка опубліковано маловідомі документи, цікаві матеріали, пов'язані з історичними особистостями, – такими як Г. Жуков, Й. Сталін, В. Черчілль та інші.

Читачі, ознайомившись зі змістом книжки “Над волнами Черного моря”, напевно, з болем у серці відзначать: яка безліч прекрасних людей загинула в повітряних боях. Хтось мудро зауважив: у морських льотчиків немає могил, і це позбавляє рідних і друзів можливості поклонитися їх останкам. Це може зрозуміти тільки той, хто сам випробував. У мене під час колективізації згинули мати Ірина Іванівна і дядько Семен Іванович. А як хотілося б на їхній надгробок покласти букетик квітів, постояти біля могили...

Низький уклін автору за його книжку. Втішає, що праця Григорія Мокряка гідно оцінена. Постановою секретаріату Національної спілки журналістів України Григорію Івановичу Мокряку присвоєно почесне звання “Зірка української журналістики”.

Выпуск: 

Схожі статті