…Маестро Юрій Горбачов був щиро здивований, коли довідався з однієї статті, присвяченої його творчості, що вона може не усім подобатися. Маестро – щаслива людина, упевнена в непорушності власного успіху. І підтверджень тому – безліч: виставки в найбільших містах усіх континентів, близьке знайомство з видатними людьми, котрі вважають честю для себе придбати його картини, захоплені відгуки авторитетних критиків... І так далі, і тому подібне, включаючи той вагомий факт, що твори Ю. Горбачова перебувають у зібраннях багатьох музеїв світу – від Франції (Лувр!) до Індонезії. В Одесі їх можна побачити в літературному і художньому музеях.
Юрій Горбачов народився в Новгородській області. Закінчив керамічний технікум у Боровичах, філософський факультет Ленінградського університету, художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. З Одеси до США у 1990 році їхав визнаним керамістом – і, образно кажучи, з одним центом у кишені.
Шлях від кераміки до живопису виявився, можливо, несподіваним для шанувальників Юрія Горбачова, але природним для нього самого. Крива успіху стрімко пішла вгору після того, як 1994 року художнику було замовлено рекламу горілки «Столична» для дуже популярних журналів світу. Дистриб’ютор «Столичної» Мішель Ру охрестив Горбачова «ангелом з Росії», який «приніс звідти усе, що там є доброго. Дух, настрій і барви його робіт виразні у своїй простоті і являють собою сутність Росії». Точності заради слід додати, що вплив на стиль і техніку художника зробили живописні традиції Південно-Східної Азії.
В Одесі Юрій Горбачов намагається бувати часто, і не голіруч, а з виставками. Був торік, приїхав і в нинішньому. Більшість з картин, що експонуються в Літературному музеї, прибула до нас після тріумфальної виставки в Бразилії – у Сан-Паулу. Для одеських шанувальників творчості Ю. Горбачова – велика радість знову побачити цих синіх і червоних котів, собак і коней, дивовижних риб і птахів, тигрів, слонів, зебр та інших різнобарвних тварин, ці містичні карнавали, казкові зимові пейзажі... Маестро пред'явив глядачам і велику серію фотографій, на яких – Юрій Горбачов і... Михайло Баришников, Джонні Холлідей, Антоніо Бандерас, Андре Агассі, Вацлав Гавел, Хілларі Клінтон, Мелані Гриффіт, Нікас Сафронов і багато, багато інших.
У чому загадка творчості Юрія Горбачова, чому він подобається усім – від «домогосподарки до президента», поставив запитання самому художнику його чеський друг і шанувальник професор Мирослав Клівар. Ю. Горбачов відповідав дуже довго і не дуже виразно, говорив про простоту, наївність своїх творів, наближеність їх до малюнка дітей, зазначивши при цьому, що «малювати так, як діти, він би не зміг». Сам же професор підійшов до відповіді на власне запитання більш ніж серйозно. «Щоразу, коли ми маємо справу зі складним художнім явищем і хочемо проникнути у таємницю особистості художника, нам потрібна теоретична база. Складно інтерпретувати і творчість Юрія Горбачова. Спроба пояснити його тенденціями наївного мистецтва зазнали невдачі, а порівняння з фольклорним модернізмом виявилося однобічним. Термін «магічний декоративізм» теж недостатньо точний. Метод психоаналітичної естетики напевно допоможе глибше зазирнути до творчої майстерні Юрія Горбачова – всесвітньо відомого художника, якому є що сказати в контексті безлічі різноманітних культур нашої планети». (Зі статті «Естетика картин Горбачова».) Мирослав Клівар дуже переконливо (та просто здорово!) використовує у своєму дослідженні вищезгаданий метод і в результаті доходить до певного висновку: «Горбачовська декоративність є втечею від порожнечі, знедоленості і відчуження людини в сучасній цивілізації. Декоративність Юрія Горбачова очищує душу від зла і жорстокості».
От так... і вже не важливо, що ці твори можуть викликати асоціації з картинами (і настінними килимами), дуже популярними свого часу, і які запекло заперечувалися шанувальниками тонкого художнього смаку – за несмак, зрозуміло, «міщанський стиль» і т.п. Можливо, і справді нам, що стомилися від реалізмів, постмодернізмів та інших тонкощів, необхідно щось просте, святкове?.. Нерозривно пов'язане, у той же час, з традиціями еллінського мистецтва і візантійської культури, російського православ'я і французької «вільної фігуративності»… Мистецтво Юрія Горбачова, коротко кажучи.
Виставку відкрито до 15 вересня.
