Савранська дитяча музична школа – це не просто приміщення, де навчають дітей, а невід’ємна складова культурного життя району. Без виступів вихованців та викладачів цього закладу не обходиться жодний районний культурно-масовий захід. А танцювальні номери є справжньою окрасою будь-якого концерту. Більш як 35 років тут навчали дітей грати, співати, танцювати. Вихованці постійно беруть участь в районних та обласних конкурсах. Тож не дивно, що замітку “Болить душа за музичну школу”, яка була опублікована в “Одеських вістях” 19 вересня цього року, читали й обговорювали багато жителів району. Приводом до появи публікації про “негаразди” в музичній школі стало те, що було звільнено з роботи викладачку, яка тимчасово працювала замість своєї колеги, що була у декретній відпустці і повернулась на своє законне місце. Через те, що в замітці йде мова не тільки про це, а й про скорочення кількості учнів і про недбальство нинішнього директора, педагогічний колектив школи одразу ж факсом направив листа в редакцію, в якому висловив своє обурення тим, “що факти, викладені в статті, не відповідають дійсності”.
Щоб дати об’єктивну оцінку ситуації, побувала на зборах колективу дитячої музичної школи, де вчителі обговорювали згадану замітку. Говорили про наболіле. Ніхто, звичайно, не заперечував того, що попередній директор Раїса Остапівна Хоменко багато зробила для школи, що вона любила дітей і одержимо та натхненно працювала. Нині Р.О. Хоменко на заслуженому відпочинку.
П.А. Гремалюк був призначений директором у 1998 році. На той час в Савранській музичній школі навчалось 44 дитини. На те були об’єктивні причини. Йшла перебудова. Значна частина жителів району залишилась без роботи, а більшість працюючих не одержували зарплати. Закономірно, що скоротилась кількість учнів, так як батьки не мали чим платити за навчання. Нині ж у школі навчається більше 120 вихованців. Для дітей із малозабезпечених сімей передбачена знижка в оплаті за навчання. А взагалі плата за навчання встановлена в межах середньообласної.
З приводу того, що Петро Анатолійович не дбає за школу, як було в замітці, вчителі просто показали класи, в яких зроблено ремонт власними руками при безпосередній участі директора. Крім того за період його роботи придбано 2 фортепіано, 2 баяни, акордеон, синтезатор, 2 музичних центри, комп’ютер, 2 мікрофони для вокалістів, обладнано актову залу. У сусідньому селі Осички відкрито філіал, де навчається 21 учень.
До речі, голова райдержадміністрації Микола Миколайович Базей теж зазначив, що в школі зроблено ремонт, придбано музичні інструменти, 50 стільців та інші меблі. Щодо питання працевлаштування звільненого викладача, то його вже вирішено позитивно.
Проходячи повз актову залу музичної школи, згадала, які чудові звітні концерти проводяться в ній щорічно. Всі, кому пощастить побувати на такому своєрідному екзамені, почувають себе духовно багатшими, оновленими.
Музика дійсно здатна творити дива. Пригадую, колись читала про випадок, який стався в блокадному Ленінграді. По радіо транслювався концерт симфонічної музики. Почувши її, окупанти, які тримали місто в облозі, припинили вогонь. Вірю, що музика допоможе й членам цього невеличкого педагогічного колективу порозумітись. Суперечки стихнуть, і знову зазвучить музика.
