Щороку навчальні заклади Ізмаїла випускають десятки молодих фахівців, більша частина яких так і залишається незатребуваною за своїм профілем. Основна вимога при прийомі на роботу – наявність стажу і хоч якогось практичного досвіду. А де його взяти, адже з чогось починати треба? У підсумку виникає дилема – або після декількох років навчання йти на робочі спеціальності, або ж відкривати свою справу (найчастіше пов'язану із торговельно-посередницькою роботою). Хоча й тут ринок давно вже диктує свої умови: не так-то просто сьогодні пробитися, знайти свого покупця, як це було ще років п'ять -десять тому). Можна шукати щастя в інших містах і селах. І тому для випускників так багато важать допомога й підтримка, які надаються Ізмаїльським міськрайонним Центром зайнятості разом із міським та районним центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Вони організують різні акції, мета яких і полягає у тому, щоб вирішити-таки питання працевлаштування для молодої людини, навіть якщо в неї немає практичного досвіду. Провадять семінари-тренінги не тільки із безробітними, але й із підприємцями, роз'ясняючи їм усі вигоди прийому на роботу новачків.
Темою чергового семінару-тренінгу було «Формування кадрового потенціалу. Психологія управління персоналом». Провадила його практичний психолог, головний фахівець служби зайнятості Л. Степаненко.
Директор ЦЗ В. Довгаль і Л. Степаненко пояснили присутнім порядок реєстрації трудового договору, працевлаштування окремих категорій громадян. Повідали про інформаційні канали Центру зайнятості, що дають орієнтир і адміністратору, й безробітному.
Звичайно ж, підібрати міцний працездатний колектив – завдання у сучасних умовах нелегке. Тому зрозуміле прагнення підприємців робити ставку на досвідчені кадри, а не на вчорашніх студентів. Оскільки, відповідно до стійкої думки керівників фірм, ПП та інших приватних (і не лише!) господарських структур, теорія, якою напихають сьогодні наших студентів, далека від практичних реалій. Приймання їх на роботу пов'язане із додатковими турботами й витратами на практичне «підганяння» й з'ясування – а чи придатний взагалі вчорашній студент до живої справи? Нинішній ринок праці не задовольняє попит на якісний «живий ресурс», як називають працюючих, у свою чергу, на підприємствах найчастіше відчувається брак професіоналів.
– Ось і думай, господарю, як бути, щоб не прогоріти, – поскаржився підприємець із селища Суворового Ізмаїльського району Дмитро Далаков.
У чомусь погодилися з ним представники Кам’янського цегельного заводу, КП «Лайф» та ін.
У відповідь на це представники ЦЗ роз'яснили, що сьогодні діє система пільг для тих, хто приймає на роботу безробітних – держава зацікавлена у тому, щоб ніхто нічого не втрачав і не «прогоряв», щоб знаходили себе у цьому житті молоді люди.
Докладно відобразив структуру трудових взаємин, їхню внутрішню залежність директор служби зайнятості В. Довгаль. Підбір, розміщення, плинність кадрів – ці питання успішно вирішуються, якщо враховуються особистісні якості кожного претендента на робоче місце. Тренінг був спрямований на те, щоб ще раз переконати присутніх, що поганого робочого місця і поганого працівника немає в принципі!
І в цьому, хочеться вірити, переконалися багато підприємців, які взяли участь у ярмарку вакансій, організованому ЦЗ і соціальними центрами міста і району через тиждень після семінару в Ізмаїльському Будинку культури ім. Шевченка. Бажаючих знайти собі роботу було дуже багато, і більшість складала та сама молодь, про яку ми говорили вище.
Однак особливістю ярмарку стало те, що місцеві фірми пропонували місця за робочими спеціальностями. А ось «інтелектуалам» було складніше: величезна черга бажаючих вишикувалася біля таблички «Промінвестбанк», якому потрібні економісти, бухгалтери й секретарі. Економіст банку І. Велєва чудово розуміла тих, хто до неї звертався і зважала на становище кожного...
– Адже я й сама працюю в банку нещодавно, – сказала Інна, – і дуже задоволена тим, що мені пощастило. – Чи пощастить усім, хто звернувся до нас? Буде суворий відбір. Але, на мій погляд, необхідно все ж таки, щоб в Ізмаїлі було більше таких підприємств, як наше, де затребувані молоді люди.
– Ми розуміємо, що ярмарок – хоч і ґрунтовний, але тільки крок до вирішення однієї із міських проблем Ізмаїла – працевлаштування молоді, – прокоментував директор ЦЗ В. Довгаль. – Але цей крок зроблено так само, як, я сподіваюся, у нашому рідному місті будуть зроблені й інші кроки, що посприяють зменшенню відтоку молодих фахівців.
… На підтвердження його слів можу сказати одне: під час передвиборної кампанії мені довелось вивчати програму одного із основних кандидатів на посаду мера, який, до речі, ним і став – Георгія Миколайовича Дубенка. Одним із основних пріоритетів для нього з самого початку було зробити усе для того, щоб місто не стало чужим для його дітей. А це значить – необхідно відкривати не тільки «Мега-макси» і «Копійки» (хоча й вони, звичайно, потрібні!), але й нові виробничі потужності, де, насамперед, буде затребуваний інтелектуальний потенціал. Це завдання залишається для міського голови й для міськради сьогодні найактуальнішим.
