якщо йдеться ВІДокремЛЕНІ структурні підрозділи вищих навчальних закладів. Такий висновок прозвучав на колегії управління освіти та наукової діяльності облдержадміністрації
Вперше так скрупульозно і доскіпливо члени колегії розглянули діяльність численних відособлених підрозділів різних вузів, які діють в Одеській області. Які тільки назви не прозвучали цього дня! Наприклад, в Одесі відкрито навчально-консультаційний центр “Київського славістичного університету”, навчально-методичний центр Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. Ак. В. Лазаряна, філія “Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”. Такі вигадливі і незвичні назви повинні начебто відлякати абітурієнтів, та-ба! На сьогоднішній день у таких підрозділах навчається майже десять тисяч студентів, з них понад три тисячі – на денній формі навчання. Зрозуміло, що такі вузи не такі помітні і не завжди на слуху, зокрема і серед тих, хто повинен слідкувати за якістю освітніх послуг. Але, починаючи з 2002 року, держінспекція Міносвіти та науки регулярно їх відвідує, включаючи для перевірок і представників обласного управління. На жаль, деякі навчальні заклади порушують правила ліцензування і не узгоджують з Одеською облдержадміністрацією концепції освітніх послуг. Є приклади, коли в ліцензії базових вузів включено підрозділи, чиї концепції взагалі не затверджувалися громадською експертною комісією ДАКу.
Ідеться про Одеський інститут фінансів Українського держуніверситету економіки і фінансів, Одеський інститут МАУП.
Часто в ліцензіях базових вузів не позначено структурні підрозділи, що діють в Одеській області. Серед них Ізмаїльський навчально-консультативний пункт держуніверситету інформаційно-комунікаційних технологій, Білгород-Дністровський навчально- консультаційний пункт Одеського аграрного університету. Справа дішла до того, що на території області намагалися відкрити підрозділи явно в обхід чинного законодавства, коли немає не лише своєї концепції, але й згоди місцевих органів влади.
Обговорювалася проблема вибору спеціальностей, коли не беруться до уваги потреби регіонального ринку праці, і пропозиції вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації. Чомусь всі кинулися готувати спеціалістів з менеджменту, обліку та аудиту. В підсумку ринок перенасичений, зате є дефіцит кадрів інженерно-технічного профілю.
Начальник відділу вищої освіти і науки управління Ю.О.Журавльова особливу увагу звернула на умови навчання студентів. Часто порушуються норми навчальних площ, що виявлено в Одеському інституті МАУП, Одеському підрозділі Київського університету культури та інших. Не секрет, що у таких підрозділах навчають в основному сумісники, та й не поїдуть же професори з Дніпропетровська читати економіку в... Рені. Проте ідуть навчатися до таких центрів і філіалів – заборонити їм обирати вуз ніхто не має права. А ось поставити навчання майбутніх спеціалістів під жорсткий контроль, забезпечити його правову базу – все це під силу як місцевій владі, так і обласному управлінню освіти. Тому до Міносвіти та науки України і надійшли пропозиції – розширити повноваження останніх, щоб всі відособлені структурні підрозділи знали – за будь-яке навіть незначне порушення з них суворо спитають.
Обговорювалося на цій колегії ще одне важливе питання – про комп’ютеризацію шкіл. На перший погляд, статистика вражає – в області не оснащено комп’ютерами всього 8 загальноосвітніх шкіл: з них п’ять у Котовську і три у Білгороді-Дністровському. Проте самозаспокоюватися не варто, оскільки комп’ютерне обладнання повинно постійно оновлюватися (кожні півроку!), а це потребує додаткових коштів та зусиль. Звичайно, місцева влада, у тому числі і управління освіти і наукової діяльності шукають вихід із становища, і результати вже є. В області провадиться укомплектування агробізнес-класів комп’ютерною технікою за рахунок Програми розвитку малого підприємництва.
Те, що в Овідіопольському районі діє автоматизована система управління, яка об’єднала райвно та школи, гадаю, нікого не здивує. Але таким же чином пішли і у Великомихайлівському районі, який до речі, не з багатих. Отже, районна влада виявляє особливу зацікавленість, ініціативу у цьому питанні.
Окремо обговорювався і досвід роботи управління освіти і науки Одеської міськради. Заступник начальника управління І.Р. Перлов докладно розповів, як впроваджується міська програма щодо створення єдиної мережі навчальних закладів. Тут і навчання педагогів, і відкриття сайту самого управління, і зміцнення інформаційної мережі “Освіта”. Не залишалась осторонь і проблема обслуговування інформаційної техніки, її оновлення.
Зрозуміло, що в одеситів одні можливості, у сільських шкіл – інші. Проте, найкращий досвід зацікавив всіх присутніх, адже рано чи пізно доведеться рівнятися на найкращих. Хоча були позначені і найслабші місця, зокрема і комп’ютерна неграмотність самих вчителів, підключення сільських шкіл до інтернету, а також проблема з обслуговуванням складної техніки. Потрібно буде зробити ще один ривок – цього разу від кількості до якості.
