Як зізнається Олександр Зелінський – голова постійної комісії обласної ради з питань будівництва – листопад та грудень виявилися для нього досить напруженими. Члени комісії аналізували процес освоєння грошових коштів, виділених цього року, паралельно йшла підготовка до наступного року.
– Ми зустрічалися з усіма головами райдержадміністрацій та райрад, начальниками районних відділів з будівництва. Разом з нами ці звіти заслухував і Микола Дмитрович Фарік, начальник облуправління. Для більшої ефективності роботи ми рекомендували райдержадміністраціям та районним радам виходити на нашу комісію із спільними пропозиціями. І, звичайно, будемо консультуватися із фахівцями вищезгаданого обласного управління. Все ж таки в них великий досвід роботи. Гадаю, такі спільні зусилля призведуть до позитивного результату.
– Але ж на минулій сесії (коли йшлося про перерозподіл коштів) між очолюваною Вами комісією та управлінням будівництва та реконструкції ОДА виникли певні непорозуміння?
– Ми підтримуємо нормальні стосунки із облдержадміністрацією. Але, напевне, ми опинилися заручниками тієї ситуації, яка не зжита з минулого часу. Раніше держава намагалася втручатися до всього: від виробництва туалетного паперу до запуску космічних кораблів.
І сьогодні деякі державні чиновники просто “забули”, що вже почала діяти політреформа, що місцеві ради одержали велику міру свободи у вирішенні окремих програм. Так і в даній ситуації. А те, що без нашого відома на сесію було винесене питання, яке потребувало коригування й перерозподілу коштів, говорить про те, що воно не був підготовлене від самого початку. Хоча часу було достатньо.
Безумовно, ми знайдемо із облдержадміністрацією спільну мову. Інколи навіть ми “захищаємо” інтереси обласного управління будівництва й реконструкції. Справа в тому, що останнім часом намітилася така тенденція: кожний орган місцевого самоврядування хоче взяти на себе функції замовника й, таким чином, забирає на себе частину повноважень виконавчої влади. Ми вважаємо, що це не зовсім правильно. Коли відбувається децентралізація, нам складніше керувати й бачити, що відбувається в області й у цілому. Наприклад, складно уявити, щоб в Одесі кожний район мав своє управління будівництва (а в області щось подібне має місце). То ж у цьому питанні ми будемо підтримувати обласне управління. Інша справа, що нам потрібно навчитися працювати в нових умовах.
– Чи встигають наші будівельники використовувати виділені їм бюджетні кошти, адже фінансування розпочалося лише у другому півріччі?
– Фактично ще пізніше. Адже тендерну процедуру ще ніхто не скасовував. Публікація відповідної інформації, підбиття підсумків, тендерна застава тощо – це ще півтора-два місяця. Усе це було для нас тривожним періодом. Тим більше, що кошти переважно направлялися на тепло-, електропостачання, ремонт дахів та соціальні об’єкти. Декотрі з них було взято на особливий контроль. Однак за тією інформацію, яку цими днями мали керівники районів, якихось гострих проблем зараз немає. Ризик неосвоєння є лише по двох об’єктах.
Але ось щодо підготовки до зими – дуже гостра ситуація у Білгороді-Дністровському. Поки що нам щаститьіз погодою. Але частина населення як не платила, так і не платить за комунальні послуги. В таких умовах міс-цевій владі складно самостійно знайти вихід. Гадаю, це окреме питання, яке буде виноситися на рівні голови облради й обговорюватися спільно із губернатором.
– А що можна сказати про плани на 2007 рік? Які прогнози з бюджетного фінансування?
– Поки що, на жаль, обсяг субвенцій із Держбюджету та порядок їхнього нарахування нам невідомий. Певні заявки направлено до Кабміну, але його рішення ми поки що не одержали. Оскільки економіка України не стала працювати гірше, ми постараємося утримати показники у межах поточного року. Гадаю, це наш основний орієнтир. А те зростання, яке в нас, напевно, буде, піде на оплату соціальних потреб. Адже доведеться дотувати певні категорії населення. Однак я закликаю до того, що не треба сподіватися лише на когось, треба постаратися робити те, що від нас самих залежить.
