Як ми уже повідомляли, наприкінці минулого тижня в Одесі пройшов громадський форум «Конституційна реформа: погляд громадянського суспільства». У ході двох пленарних засідань за темами «Конституційна реформа в Україні: оцінка результатів» і «Перспективи подальшого реформування публічної влади в Україні в контексті конституційної реформи», а також двох круглих столів («Новий формат відносин у трикутнику «парламент – президент уряд»: оцінки і орієнтири» і «Конституційна реформа та місцеве самоврядування») близько 100 представників органів державної влади і місцевого самоврядування, провідних вітчизняних аналітичних центрів і громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації, Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської комісії і Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи обмінювалися думками щодо означеного важливого законодавчого процесу.
Більшість учасників представницького зібрання зійшлися на тому, що внесення змін до Конституції України та проведення парламентських виборів за пропорційною системою створили передумови для посилення ролі парламенту і уряду у державно-політичному житті України. При цьому за главою держави зберігаються вагомі важелі впливу на діяльність законодавчого органу влади та на сформований представленими у парламенті політичними силами Кабінет Міністрів, що спонукає Верховну Раду, Президента і Кабмін до пошуку компромісів, котрі б задовольняли інтереси всіх політичних гравців з одного боку, та суспільства – з іншого. Проте, в силу рамкового характеру багатьох положень Основного Закону, котрі визначають функції та повноваження вищих органів держави, згадувані вже політичні гравці прагнуть не стільки шукати компроміси, скільки зберегти, або здобути монополію на владний ресурс. Ось думки з приводу проблем, пов’язаних з вітчизняною конституційною реформою та шляхи їх подолання, деяких учасників форуму.
Ігор Когут, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив: “Напевне, настає той час, коли ініціативу в усіх процесах, в тім числі і законотворчих, повинно брати на себе безпосередньо громадянське суспільство, люди, які живуть зі своїми проблемами і, звичайно ж, глибоко переймаються долею своєї держави, перспективами ефективної діяльності влади”.
Олександр Прокопенко, секретар Одеської міськради: “Я впевнений, що європейська модель парламентсько-президентської держави неможлива без європейської моделі місцевого самоврядування”.
Анатолій Селіванов, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України: “Парламентсько-президентська форма реалізації механізму влади забезпечує гарантованість реального народовладдя і народоправства, створює умови демократизації у всіх сферах державної діяльності, що має за мету пріоритет прав і свобод людини і громадянина.
Стабільний конституційний лад і незмінність прав людини дають можливість стверджувати про незворотність втілюваної в життя реформи. Прийнятність нового порядку правління в державі і розподіл повноважень між вищими суб’єктами влади підтверджений подвійною легітимністю (загальнонародне обрання парламенту і Президента).
З виступу заступника голови Одеської обласної ради Миколи Тіндюка: “Якщо згадувати одну з перших статей Конституції нашої держави, то вона визначає, що головним носієм влади в країні є народ. Тому питання конституційної реформи не повинно лишатися пріоритетом обговорення лише політиків і фахівців – вчених. Кожна людина має бути залученою до цієї дискусії. Цій меті й слугує шановане високе зібрання, що є виразником думок народу в цілому і територіальних громад зокрема. Як відомо, політична реформа спрямована на створення в Україні парламентсько-президентської республіки. Тобто, на збалансований розподіл певних повноважень між Верховною Радою, Президентом і Кабміном та вдосконалення, разом з тим, системи органів місцевого самоврядування. У цьому контексті Одеська облрада вважає позитивним кроком прийняття Верховною Радою Закону “Про Кабінет Міністрів України”, котрий визначає порядок діяльності та повноважень вищих органів виконавчої влади, а також облрада підтримує позицію щодо необхідності прийняття Законів “Про Президента України” та “Про парламентську опозицію”, без ефективного функціонування котрої неможливий розвиток України, як демократичної і правової держави. Отака сукупність законодавчих актів повинна створити надійне правове поле для діяльності усіх гілок влади, чітко визначити їхні повноваження, принципи взаємодії, межі відповідальності і, врешті-решт, зняти протиріччя, що породжують протистояння між ними. Це позитивно вплине на стабілізацію громадсько-політичного життя в країні. Разом з тим, з метою забезпечення інтересів територіальних громад, динамічного соціально-економічного і культурного розвитку регіонів, слід прискорити реалізацію другого етапу політреформи, що передбачає вдосконалення системи місцевого самоврядування в частині формування виконавчих комітетів відповідних рад. Насамперед, маються на увазі районні та обласні ради з визначенням їхніх повноважень і надання місцевому самоврядуванню достатньої власної фінансової бази”.
У ході дводенних дискусій та обміну думками учасники форуму визначили позитивні і негативні наслідки втілення в життя конституційної реформи. Зокрема, до позитиву вони відносять підвищення ролі уряду у здійсненні виконавчої влади, політичної структуризації парламенту, розширення контрольних повноважень Рахункової палати. Негативом вважається збереження дуалізму виконавчої влади і передумов для компетенційних конфліктів, звуження внутріпартійної демократії (імперативний мандат), відновлення прокурорського нагляду, створення передумов для зменшення прав парламентської меншості. Як результат: дедалі частіше в ході боротьби за владні повноваження з боку політиків лунають радикальні гасла – від тотального перегляду Конституції і затвердження нового її варіанту на референдумі, а також ліквідації інституту глави держави, котрий функціонує в усіх демократичних країнах світу – до розпуску парламенту і проведення позачергових виборів.
Відтак увага суспільства відволікається на другорядну проблему боротьби за владу, в той час як завдання, що потребують першочергового вирішення та до котрих небайдужий кожен громадянин України, лишаються невирішеними упродовж шістнадцяти років незалежності, підкреслюється у Зверненні учасників форуму до Президента України, Верховної Ради, політичних партій та громадських організацій. Серед них – забезпечення високого рівня життя, боротьба з безробіттям, корупцією та свавіллям чиновників, гарантії справедливого правосуддя, поваги до прав людини, створення сприятливого клімату для підприємницької ініціативи та інвестицій і безліч інших проблем. Саме ці питання, а не боротьба за владу, супроводжувана активним апелюванням до народу, мають стати наріжним каменем української політики, ідеєю, що об’єднуватиме провідні політичні сили в державі. Виходячи з цього, учасники форуму закликають вітчизняний політикум відмовитись від практики міжвідомчої конкуренції, непрозорого прийняття політичних рішень без погодження з усіма зацікавленими сторонами. Вони пропонують також провести широкомасштабну реформу місцевого самоврядування, котра забезпечить відповідність наявної системи влади на місцях стандартам, визначеним Європейською хартією місцевого самоврядування. Результатом реформи має стати зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, розширення його самоврядних прав та відповідальності.
