За минулий рік Кам’янська сільська рада виконала прибуткову частину бюджету на 103 відсотки. Ініціатива, як правило, щодо поповнення бюджету, постійно виходить від самого голови Федора Степановича Жаріта, який уміє працювати з людьми. Не приховуючи, він відверто сказав:
– Що більше грошей назбираємо, то більше справ вирішимо в інтересах громади. Справді, це прописна істина, але, на жаль, не всім і не завжди вдається поповнювати касу.
Коли ми проїжджали центральною вулицею села, сільський голова розповідав про те, що вже зроблено за короткий час, що планується на найближче майбутнє.
На краю села Кам’янки, в бік села Червона Гірка, праворуч дороги помітив жовтого кольору контейнер. Поцікавився у Федора Степановича, що то означає?
– Ось з цього я і хотів почати розповідь про наші справи. Це означає, що до кінця цього року в селах сільради здійсниться довгоочікувана мрія наших жителів. В Червоній Гірці вже найближчими днями спалахне голубий вогник, а потім він порадує і кам’янців, – усміхнувшись, відповів він.
Для того, щоб газ надійшов в будинки Червоної Гірки, де, до речі, вже 70 будинків готові до його прийому, необхідно відключити село Щербанку, оскільки газопровід йде від цього села. Ось тут і постала проблема. Разом з тим Ф.С. Жаріт впевнений, що питання буде вирішене, як і попередні. Вже тепер витрачено 2,4 мільйона гривень. Допомогли в цьому Київ, Одеса, а також районна рада і свій бюджет.
Побували ми в дитячому садочку «Вербиченька». Завідувачка дошкільного закладу Любов Петрівна Екур показала всі приміщення: скрізь затишно, тепло.
– Нині в нас лише одна група. Бажаючих відвідувати садок чимало. Тому минулого року з бюджету органу місцевого самоврядування виділили 17 тисяч гривень на облаштування декількох кімнат. Цього року відкриємо ще одну групу, – розповів Федір Степанович.
Поряд з дитячим виховним закладом – одноповерхова будівля без вікон і дверей, колишній гуртожиток, але з міцними стінами, непошкодженим дахом. Потреб на неї в селі немає. Тому сільський голова знайшов бажаючих з міста взяти будівлю в оренду. Коли його упорядкують, буде відкрито цех по переробці сільськогосподарської сировини. Це також дасть прибуток і сільраді, і для населення буде вигідно.
Сільський голова особливо піклується про молодь. Постійно працює Будинок культури. Тут провадяться різноманітні культурно-масові заходи з ініціативи Людмили Василівни Карпенко, вона керує цим закладом. Пожвавилася спортивна робота.
– Ми знайшли можливість і разом з депутатами затвердили посаду інструктора. Наші команди беруть активну участь в традиційній спартакіаді району.
І культурні, і спортивні заходи, як і вирішення різноманітних соціальних питань, потребують грошей. Місцевому органу самоврядування допомагають керівники місцевих сільгосппідприємств Олег Миколайович Ніцевич, Анатолій Васильович Десятник, фермери, підприємці.
Не залишаються байдужими у Кам’янці і до самотніх людей похилого віку. Наприклад, Лідія Федорівна Лисенко, колишня вчителька. Чоловік помер, дітьми доля обділила. Вона розповіла, що соціальний працівник від сільради Алла Іванівна Михайлік частий гість в її квартирі.
– І не просто гість, – розповіла бабуся. – Вона мені і хліб купує, й інші необхідні продукти, водички занесе, гудзики пришиває, ремонтує одяг, допомагає прибрати в кімнаті. А найбільше, що радує – її добре слово, яке ніби зігріває душу.
Є в селі сім’я Нудьків, в якій батьки померли, а залишились троє неповнолітніх дітей і лише один дорослий Андрійко. Постало питання, як бути? Федір Степанович сам вивчав ситуацію і вдома з дружиною радився, адже вона педагог і не менше нього розуміє, як дітям живеться без батьків. Зустрівся сільський голова з Андрієм. Вирішили сестричку і двох братиків не віддавати до інтернату. Сільська рада допоможе і матеріально, і морально. Наразі орган місцевого самоврядування займається питанням приватизації житла сім’ї Нудьків.
Щочетверга працівники сільради роблять виїзний прийом громадян в Червоній Гірці. Довелося і мені побувати на прийомі, поспілкуватися окремо з жителями села. Пенсіонер Степан Дем’янович Верещак висловився: «Нам кращого голови не потрібно».
Директор сільгосппідприємства Анатолій Васильович Десятник розповів про тісні стосунки господарства і сільської ради. Зокрема він сказав, що які б питання не поставали, вони завжди вирішувалися з розумінням справи і з його боку, і з боку сільського голови.
– За селом є кар’єр. Звідси «КамАЗи», «МАЗи» вивозять пісок і розбивають асфальт по центральній вулиці. Люди почали скаржитись. Федір Степанович особисто чергував на дорозі. Попереджав, аби не їздили по вулиці. Питання практично вирішилось, – розповіла жителька Червоної Гірки Олена Миколаївна Угрик.
Прощаючись, вона додала:
– Наш голова вболіває за все, для нього немає другорядних питань.
