На засіданні обласної Координаційної ради з питань закордонних інвестицій з’ясувалося: якщо раніше в області поставало питання, де взяти гроші, то сьогодні – куди їх вкласти. Банки заявляють про свої можливості проінвестувати економіку області до 3 млрд гривень. Що ж заважає пустити їх у хід?
Аналізуючи цю багато в чому парадоксальну ситуацію, заступник голови Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк сказав, що в нас потребує вливання великих обсягів додаткових коштів будь-яка сфера господарства. Тому не потрібно ламати голову у визначенні пріоритетів: вклади потрібні й у виробництва усіх рівнів, і в торгівлю, і в спорудження будинків та доріг.
Одним із найважливіших завдань він назвав проведення лінії електропередач (ЛЕП) «Аджалик – Усатове». Даному об’єкту надається значення стратегічного, оскільки від нього залежить стабільність та надійність енергопостачання всієї південно-західної частини області. Адже якщо сьогодні мешканців Бессарабії не долають проблеми опалення будинків, а подача електроенергії відбувається без відключень, то це пояснюється насамперед відсутністю холодів. Раптом гримнуть морози, вони, як індикатор, покажуть ступінь неготовності регіону до кліматичних примх природи.
Обласне керівництво вже взяло у Європейському банку реконструкції та розвитку 180 млн доларів кредиту на спорудження такої рятівної для Придунав’я високовольтної ЛЕП. Але на місці майбутньої споруди, яка подаватиме електроенергію, ще й кінь не валявся. Фактором, що стримує будівництво, М. Сердюк назвав дотепер невирішене питання із відведенням території під встановлення вишок. Як відомо, землі на всьому протязі майбутньої електролінії належать приватним господарям. А з ними можна домовлятися лише мовою матеріальної компенсації. Гроші ж, взяті у борг в європейців, мають бути використані лише за цільовим призначенням – тобто безпосередньо на будівництво. От і виходить: гроші є, й чималі, а витратити їх немає можливості. І величезна сума, не вкладена у справу, вже дає всі підстави прогнозувати збитки.
Пояснюється це тим, що багато керівників не вміють працювати з інвестором. Його не потрібно зустрічати з піснями та хлібом-сіллю або ревниво з’ясовувати його «барвистість». Завдання в тому, щоб створити йому умови, у яких він зможе реалізувати свої гроші, пустивши їх в обіг. У прямому й переносному значеннях – підготувати йому підґрунтя для корисної всім результативної діяльності. Адже фірма, яка побудує підприємство на території Одещини, поверне собі витрати, а через десяток років залишить його в комунальній власності області. У перспективі будівництво, здійснене за гроші, внесені з боку, буде працювати на наших же громадян. Тому не потрібно в інвесторах вбачати чужинців – це один із перших принципів спілкування з ними. Однак інвестори зіштовхуються з тим, що влада не може взяти на себе питання землевідведення. Тому капіталовкладникам доводиться самим домовлятися із пайовиками й за рахунок своїх коштів викуповувати землю у приватних власників. Не кожен інвестор це може взяти на себе. З цієї причини дуже багато вигідних пропозицій залишилися нереалізованими.
– Тим часом, проблем в області, які потрібно й, головне, можна закрити, користуючись можливостями інвесторів, непочатий край. Потрібно лише навчитися правильно витрачати гроші, – сказав М. Сердюк. – Наприклад, водопостачання: 74% населених пунктів Одеської області не одержують якісної питної води. При цьому є компанії, чиї дирекції буквально просять дати їм згоду на те, щоб вкласти свої капітали у будь-який об’єкт. У спорудження нових водоводів, зокрема.
Щоб не бути голослівною, Одеська облдержадміністрація запросила на Координаційну раду представника нової плеяди менеджерів. У своєму повідомленні експерт ТОВ «Форум» Олександр Семенко одразу ж запропонував головам районних держадміністрацій, присутнім у залі, проект сміттєпереробного заводу.
По суті він запропонував технологію нового типу. Сміттєспалювальні печі – давно пройдений етап. Такі підприємства досить неекономічні, вони забруднюють навколишнє середовище й нераціонально використовують сировину, тобто відходи. Недарма цей спосіб віднесено у Європі до позавчорашнього дня санітарії.
– Звалища займають величезні площі. У міру накопичення сміття посилюється тенденція розширення цих мертвих для людини земель, – сказав О. Семенко. – Ми пропонуємо високорентабельне виробництво, що дає можливість екологічно чистим способом не лише усувати побутові та промислові відходи, але й одержувати з них додаткові обсяги енергії.
Схематично говорячи, процес переробки зводиться до того, що у модулях створюється висока температура, за якої усі види сміття розщеплюються на молекули, незалежно від сорту та складу. Це стосується навіть бетонних уламків і каміння. У результаті виникаючої реакції виділяється так званий піролізний газ. Його можна інтерпретувати у продукт, завдяки якому виробляються тепловий та електричний види енергії. Відповідно до проекту завод може виділяти за годину стільки енергії, скільки споживає Одеса за добу. Отриманим синтез-газом можна також провадити плавлення металів або спрямовувати його по трубопроводах як газ для побутового користування. Відходами такої переробки є лише шлаки.
Гадаємо, нашу владу має зацікавити й те, що для роботи такого заводу не буде потрібно додаткових енерговитрат і не передбачається конфліктних зіткнень із власниками земельних паїв. Завод має розташовуватися у безпосередній близькості від звалища й займати площу не більшу 2 га.
На цілком зрозуміле запитання про величину вартості підприємства О. Семенко відповів, що співпраця ТОВ «Форум» із міжнародним об’єднанням «Солов» (Москва, Росія) дає впевненість у тому, що виділення достатньої для будівництва суми буде забезпечено. Для компанії це обійдеться приблизно у 100 млн доларів. З українського боку при цьому потрібен буде внесок, що не перевищує півмільйона. Відсоток компенсації не буде перевищувати 4%.
Отже, державні мужі узялися за калькулятори. А поки що під Одесою, під Овідіополем, біля інших населених пунктів розростаються махрові, сморідні звалища.
