27 лютого виповнюється 75 років від дня заснування Одеської області. Осягаючи даль минувщини, ці 75 років є лише однією з віх тієї величної історії, що пережив наш край. Стіни Акерманської, Ізмаїльської та Хаджибейської фортець пам’ятають славні перемоги наших пращурів та крізь віки нагадують нам, що ми – діти гордих народів, які у різні часи розбудовували, оберігали, захищали, прославляли наш край, закликають нас бути гідними спадкоємцями, творити майбутнє, зберігаючи та примножуючи надбання попередників.
Одеська область сьогодні – це 26 районів, 19 міст (у тому числі 7 міст обласного значення), 33 селища міського типу і 1136 сільських населених пунктів. Щоправда, зовсім недавно саме на нашій території з’явився наймолодший населений пункт України – селище Біле на острові Зміїному.
Загальна площа території області складає 33,3 тисячі квадратних кілометрів, це 5,5 відсотка території всієї України. За станом на 1 січня цього року на Одещині проживає 2402,2 тисячі осіб, що становить 5,1 відсотка населення держави.
Ми по праву можемо пишатися нашими земляками, їхніми набутками. Адже у всі часи Одещина плекала для України і світу геніальних особистостей. У різні часи тут жили і творили такі велети науки і культури, як І. Мечников та В. Філатов, О. Довженко та Л. Курбас, К. Данькевич та Д. Ойстрах, М. Комаров та І. Липа, І. Інзов та В. Жаботинський... Цей список можна продовжувати ще і ще, і в ньому, як і у всій історії нашого краю, тісно переплетені імена і долі представників різних народів і віросповідань, що споконвіку будували співжиття на нашій благодатній землі на основі толерантності, дружби та злагоди. І сьогодні Одещина заслужено пишається тим, що має багатий національний склад населення – тут проживають представники 133 національностей та народностей. Усі вони мають однаково вільні умови для збереження своїх мови, культури, традицій, задоволення духовних та просвітницьких потреб.
Таку ж позицію поваги та дружелюбства Одещина посідає і в своїх міжнародних взаєминах з сусідами та партнерами. Територією області проходить 1362 кілометри Державного кордону України. Нашими безпосередніми сусідами є Молдова та Румунія, а Чорне море єднає нас з Болгарією, Туреччиною, Грузією та Росією. Зважаючи, що двоє наших сусідів – Румунія та Болгарія – вже увійшли до Євросоюзу, Одещина перетворюється на своєрідний «форпост» України у Південно-Східній та Центральній Європі. І саме від наших зважених та продуманих дій залежить, наскільки вигідно для себе зможемо скористатися цим становищем.
Досвід попередніх років, як і століть, свідчить, що ми можемо бути гідним партнером та гравцем транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Тут варто нагадати, що в роки незалежності наша область відіграє на геополітичній карті відчутну роль: з 1992 року Одещина є дійсним членом Асамблеї європейських регіонів, з 1994-го – європейської організації «Робоча співдружність придунайських країн», з 1998 року – Єврорегіону «Нижній Дунай», а з 2001-го – Асоціації прикордонних європейських регіонів. Важливого значення набуває програма сусідства «Румунія-Україна», яка з 2007 року трансформується у програму «Румунія-Україна-Молдова», а невдовзі передбачається створення Єврорегіону «Дністер».
Усі ці міжнародні структури відкривають широкі перспективи для подальшого розвитку економічного потенціалу області та встановлення нових бізнесових і культурних зв’язків по всьому світу. З огляду на це надзвичайної ваги набуває транспортний потенціал Одещини, яка воістину може стати новими «золотими воротами» України.
Міжнародні транспортні артерії, що помережили наш край, єднають північ і південь, захід і схід. Через нашу територію проходять п’ять міжнародних транспортних коридорів: сьомий та дев’ятий критські, транспортний коридор TRACECA (Європа-Кавказ-Азія), коридори «Балтійське море – Чорне море» та «Чорноморське транспортне кільце» – транспортний коридор навколо Чорного моря Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).
Але існуючий потенціал – автомобільне, залізничне, повітряне сполучення, інфраструктура морських та річкових портів – то лише початок великої роботи, яку маємо осилити в максимально стислі строки. І роботи тут непочатий край. Це, зокрема, і якість доріг, і модернізація залізничних шляхів, осучаснення портів та вокзалів, створення логістичної інфраструктури, яка б відповідала найвимогливішим світовим стандартам, втілення нових транспортних проектів.
Важливим є будівництво мосту через Дністровський лиман, який дозволить на 40 кілометрів скоротити відстань руху у придунайському напрямку, вивести автотранспорт з курортних зон та за межі міст Овідіополя й Білгорода-Дністровського, а також вирішити проблему надійного функціонування автомобільного сполучення Одеса-Рені (на Бухарест), яке сьогодні в районі с. Паланки проходить територією Молдови.
Серед нагальних завдань – реконструкція автодороги державного значення в обхід міста Одеси, яка входить до транспортного коридору «Чорноморське економічне співробітництво» і вливає автотранспортну мережу України в транспортний коридор ТRACECA.
В найближчих планах також – відновлення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море; реконструкція з’єднувального каналу Усть-Дунайського морського торговельного порту та забезпечення постійного судноплавства цими судновими шляхами; створення вантажо-пасажирського ХАБА на базі Одеського та Ізмаїльського аеропортів й Одеського, Іллічівського, Южненського та Ізмаїльського морських торговельних портів. Усе це заходи, з якими не можна зволікати, і реалізація яких почнеться вже у нинішньому році в рамках Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області до 2015 року, розробленої спільними зусиллями науковців, фахівців структурних підрозділів облдержадміністрації та депутатського корпусу.
Особливе місце в єдиному народногосподарському комплексі України належить промисловому потенціалові Одещини і насамперед – машинобудівництву, до якого входить близько сотні промислових підприємств, сім з яких – стратегічного значення. ВАТ «Одеський припортовий завод», ВАТ «Стальканат», ЗАТ «Резон», ВАТ «Мікрон», ВАТ «Зонт», ВАТ «Завод радіально-свердлильних верстатів», ВАТ «Пресмаш», ВАТ «Ковальсько-пресових автоматів», ВАТ «Одескабель», ГРП «Іллічівський завод автомобільних агрегатів», СП «Татра – Юг» – ось далеко не повний перелік тих підприємств, які вже сьогодні впевнено завойовують не тільки внутрішні, а й зовнішні ринки. Їх діяльність має бути прикладом ділової активності та правильного менеджменту в складних ринкових умовах.
Промислове виробництво сьогодні – це передусім повсюдне запровадження енергозберігаючих, найновітніших технологій, що є, знову ж таки з огляду на вступ до СОТ та євроінтеграційні процеси, запорукою стабільного функціонування в умовах глобальної економіки.
Значний внесок народногосподарського комплексу області в загальнодержавну скарбницю. Про це промовисто свідчать хоча б такі цифри: торік до державного та місцевого бюджетів області надійшло 8052,9 млн грн, а це на 1254,7 млн грн, або на 18,6 відсотка більше, ніж позаминулого року, зібрано понад 2,8 млн тонн зерна, в економіку краю надійшло понад 741 млн доларів прямих іноземних інвестицій.
Одещина – край багатий природними ресурсами. Неоціненним нашим скарбом є родючі сільськогосподарські угіддя, виноградники, сади. Маємо відійти від практики розбазарювання цього багатства або ж нещадної експлуатації, нехтування агротехнологіями. Сільське господарство краю у найближчі роки слід переорієнтувати, максимально врахувавши кліматичні та інші умови, а відтак на півночі області робити ставку на технічні культури, тоді як на півдні розвивати, зокрема, виноградарство. До речі, виноградарство (а на Одещині вже сьогодні виробляється 40 відсотків усього українського вина) може стати не тільки стабільною економічною базою, а й сприяти розвиткові туризму. Зокрема, вже існує концепція спільного міжнародного проекту туристичного розвитку в дельті Дунаю – тур «Карта вин Єврорегіону «Нижній Дунай».
Так само пріоритетом розвитку сільського господарства має бути переробна промисловість, наближення її до виробника, щоб вирощена нелегкою селянською працею продукція була конкурентоспроможною, особливо з огляду на близький вступ України до СОТ.
Також ще належно неоціненим і, на жаль, нерозвиненим залишається наш курортно-рекреаційний потенціал. Це понад 150 км «золотих» морських пляжів, еталонні цілющі грязі та ропа Куяльницького, Тилігульського та Шаболатського лиманів, численні об‘єкти туристично-рекреаційного та санаторно-курортного призначення, відпочинку та оздоровлення. У пониззі Дунаю та Дністра, на узбережжі моря та лиманів, у шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя та екосистеми, які мають міжнародне, глобальне значення. І ми просто зобов’язані використати усе це з максимальною користю для Одещини з одночасним примноженням зусиль щодо відтворення та збереження довкілля. Важливим кроком у цьому напрямі став проведений восени минулого року «Зелений тиждень», протягом якого в області було висаджено понад мільйон дерев.
На жаль, живучи у курортній зоні, куди люди приїздять оздоровлюватися та лікуватися, жителі Одещини не можуть похвалитися гарним здоров’ям. А відтак, навіть у ці святкові дні ми не маємо права забувати, чи робити вигляд, що в сфері охорони здоров’я не існує проблем. На Одещині функціонують понад тисячу медичних закладів, які в основному утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Потрібно максимально подбати, аби ця галузь могла повноцінно слугувати людям.
Не можу оминути увагою ще одну нашу спільну біду – поширення ВІЛ/СНІДу, наркоманії, туберкульозу, а також дитячої бездоглядності. Торік, восени, ми зробили важливий крок у пошуку виходу із ситуації, що склалася, – започаткували форум «Разом за життя», до участі в якому долучилися представники владних органів, громадських організацій, духовенства, освітніх установ тощо, щоб спільно, як кажуть, усією громадою стати на заваді цьому лиху.
Жодні економічні показники, жодні цифри не мають значення, якщо кожен окремий громадянин не відчуватиме поліпшення умов, в яких він живе, в яких ростуть його діти. А тому пріоритетом серед наших турбот є й соціальна сфера. Як показник роботи у цьому напрямі можна назвати суттєве зростання темпів будівництва житла. Торік введено в експлуатацію 662,6 тис. кв. м житла, що на 47,3 відсотка більше, ніж у 2005-му. Лідерами тут є Одеса, Іллічівськ, Овідіопольський, Комінтернівський та Біляївський райони. Але поряд з будівництвом житла не менш важливим є спорудження шкіл, лікарень, інших соціально-культурних об’єктів. У минулому році відчинили двері дитячий садок в Овідіополі, спортивний зал у Секретарівці Біляївського району, геріатричний будинок-інтернат в Одесі. Завершена реконструкція навчально-лабораторного корпусу Одеського національного морського університету, Будинку культури у м. Теплодарі.
У цей ювілейний для нашої області рік відбудеться небуденна подія в культурному житті краю: завершення реконструкції архітектурної перлини – Одеського державного академічного театру опери та балету, який до свого 120-річчя постане у всій своїй величі і красі.
Як і цим шедевром архітектури, Одещина цілком заслужено пишається всією своєю історико-культурною спадщиною. Адже в нашій області нараховується понад п’ять тисяч пам’яток. Понад сто об’єктів культурної спадщини мають статус пам’яток національного значення. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО занесено монумент геодезичної Дуги Струве у с. Старій Некрасівці Ізмаїльського району.
Говорити про проблеми і перспективи Одещини в різних сферах можна ще чимало: скажімо, про наш науковий та освітній потенціал, який, опираючись на велику школу попередників, має всі підстави бути законодавцем передових ідей і відкриттів у різних галузях. Завдяки вже існуючій нині промислово-виробничій базі і за умови грамотного подальшого менеджменту маємо всі можливості багатократно наростити випуск конкурентної продукції, а відтак поліпшити добробут людей, що і є основою усіх починань.
...За 75 років, що минають, Одещина записала на скрижалях історії чимало непересічних сторінок. Наше сьогоднішнє завдання – бути гідними послідовниками батьків та дідів, примножити славу краю, щоб і наші діти та онуки пишалися нами. Перед нами стоїть висока планка, але ми, якщо не будемо розмінюватися на дріб’язкові політичні амбіції та сьогочасні особисті інтереси, зможемо її подолати.
Наші попередники засіяли ниву Одещини любов’ю, взаємоповагою, добробутом, багатим міжнаціональним колоритом. А від наших спільних старань, від нашого розуміння відповідальності перед майбутніми поколіннями залежить, як колоситиметься ця нива.
Зі святом, дорогі земляки! Здоров’я і достатку кожній людині, кожній родині, нашій Одещині й Україні!
