Актуальне інтерв’ю ЯКУ СОЦІАЛЬНУ ДОПОМОГУ ГАРАНТУЄ ІНВАЛІДАМ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ ДЕРЖБЮДЖЕТ-2007
Останнім часом в органи Мінпраці та ЗМІ почастішали звертання від інвалідів з дитинства та законних представників дітей-інвалідів. Вони просять пролити світло на тонкощі виплат належної їм допомоги, що передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». Адже в нинішньому році, на відміну від 2005-2006 років, з’явилися принципові відмінності матеріального забезпечення людей з особливими потребами.
Прокоментувати ці зміни, а також розповісти про те, на що конкретно може розраховувати така категорія наших співвітчизників, кореспондент УКРІНФОРМУ попросила директора Департаменту у справах інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України Ірину ТАРАБУКІНУ.
– Пані Ірино, які закони регламентують нині призначення та виплати державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам?
– Насамперед це Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», який був ухвалений у 2000 році. Він посилив державну підтримку інвалідів з дитинства та сімей, в яких є діти-інваліди, а також передбачив гармонізацію чинного законодавства, що регулює правовідносини в системі соціальних допомог.
В основу зазначеного Закону покладено принцип матеріального забезпечення інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, залежно від віку дитини-інваліда та групи інвалідності інваліда з дитинства.
Ця державна соціальна допомога вже другий рік поспіль призначається саме за таким принципом і без застосування розрахункових розмірів, що підвищує рівень матеріального забезпечення цієї категорії громадян. Адже для більшості з них – вона є єдиним джерелом доходів. Призначення допомоги та її безпосередню виплату проводять органи праці та соціального захисту населення.
– Однак є й інші закони, скористатися якими людина може на свій розсуд, так би мовити, за вибором.
– Справді, є певна особливість у виплатах для цієї категорії громадян. Інваліди з дитинства мають також право на призначення державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» або пенсії. Тобто, людині слід визначитися з одним із зазначених видів виплат. А ось якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника та право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», тоді ці виплати призначаються одночасно.
Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», один із зазначених видів виплат призначається за вибором інвалідів.
Хочу наголосити, що з 1 квітня 2005 року по 31 грудня 2006 року інвалідам з дитинства та законним представникам дітей-інвалідів, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувачі пенсії, Пенсійний фонд України виплачував різницю між розмірами державної соціальної допомоги та пенсії, яку вони отримували. Джерелом фінансування цих виплат були субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. І незалежно від того, де тоді перебував на обліку інвалід з дитинства та дитина-інвалід – в Пенсійному фонді чи в органах праці та соціального захисту населення, загальна сума виплати була не менше, ніж розмір державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» для цієї категорії громадян.
– А які корективи вніс нинішній рік?
– Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» вже не передбачає виплати отримувачам пенсій з числа інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів різниці між розмірами державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» і пенсії. Саме тому я раджу інвалідам з дитинства та законним представникам дітей-інвалідів, які отримували зазначену різницю, звернутися до органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Там їм буде призначена державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». До речі, така державна соціальна допомога призначається з дня звернення за нею.
Якщо інваліди з дитинства та законні представники дітей-інвалідів, які раніше перебували на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувачі вищезазначеної різниці, звернуться за призначенням державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» до органів праці та соціального захисту населення до 1 квітня 2007 року, то, за погодженням Кабінету Міністрів України, цій категорії громадян зазначена державна соціальна допомога буде призначатися з 1 січня 2007 року з урахуванням сум виплаченої пенсії.
Також хочу наголосити, що інваліди з дитинства, які були отримувачами соціальних та трудових пенсій в Пенсійному фонді та перейшли на облік до органів праці та соціального захисту населення як отримувачі державної соціальної допомоги, мають право в будь-який момент за своїм бажанням повернутися до органів Пенсійного фонду.
– Яким є розмір державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та надбавки на догляд?
– Він визначається у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Проілюструю на конкретних прикладах. Інвалідам з дитинства І групи державна соціальна допомога призначається у розмірі 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка на догляд за такими інвалідами, встановлюється в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У грошовому вимірі розмір державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства І групи разом з надбавкою на догляд з 1 січня нинішнього року становить 570 грн, з 1 квітня – 580,5 грн, а з 1 жовтня 2007 року – 592,5 грн.
Для інвалідів з дитинства ІІ та ІІІ груп ця допомога встановлена в розмірі 80 і 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Її розмір для інвалідів з дитинства ІІ групи становитиме в 2007 році з 1 січня 304 грн, з 1 квітня – 309,6 грн, з 1 жовтня – 316 грн, а для ІІІ групи – відповідно 228 грн, 232,2 грн та 237 грн.
Одиноким інвалідам з дитинства ІI та III групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду, передбачено надбавку на догляд за ними до державної соціальної допомоги в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Впродовж нинішнього року розмір цієї надбавки становитиме відповідно 57 грн, 58,05 грн і 59,25 грн.
– Перелічіть, будь ласка, документи, які слід подати претенденту на таку надбавку.
– Надбавка на догляд одинокому інваліду з дитинства ІІ або ІІІ групи призначається на підставі його заяви (або законного представника). В ній необхідно повідомити про відсутність працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати, (незалежно від місця їх проживання). Також додатково подається довідка про склад сім’ї, видана уповноваженим органом за місцем проживання, і висновок медико-соціальної експертної комісії із зазначенням, що інвалід справді потребує постійного стороннього догляду.
– Крім того, держава виплачує й соціальну допомогу на дітей-інвалідів віком до 18 років. Яким є сьогодні її розмір?
– Така допомога призначається на рівні 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, до державної соціальної допомоги дітям-інвалідам може бути призначена надбавка на догляд. Що ж до власне розміру державної соціальної допомоги на дитину-інваліда, то з 1січня 2007 року він становить 266 грн, з 1 квітня – 270,9 грн і з 1 жовтня – 276,5 грн (без урахування надбавки на догляд).
За умови, що захворювання дітей-інвалідів пов’язане з Чорнобильською катастрофою, розмір призначеної їм державної соціальної допомоги з 1 січня 2006 року був збільшений на 50%. Нинішнього року він для таких дітей-інвалідів становитиме з 1 січня 399 грн, з 1 квітня – 406,35 грн і з 1 жовтня – 414,75 грн (без урахування надбавки на догляд).
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 та від 6 до 18 років виплачується в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, (крім одинокої матері, одинокого батька), і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. До речі, ця виплата призначається без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї, в якій виховується дитина-інвалід. У грошовому вигляді розмір такої надбавки на догляд за дитиною-інвалідом до шестирічного віку в нинішньому році становить: з 1 січня 217 грн, з 1 квітня – 221 грн і з 1 жовтня – 225 грн, а за дитиною-інвалідом віком від 6 до 18 років – відповідно 279 грн, 284 грн та 289,5 грн.
– Чимало дітей-інвалідів не від хорошого життя змушені роками перебувати в спеціалізованих закладах. Чи зберігається в такому випадку за ними право на державну соціальну допомогу?
– Інваліди з дитинства, які знаходяться на повному державному утриманні, можуть розраховувати лише на 25% призначеного їм розміру державної соціальної допомоги. Решта суми – за їх заявою або заявою законного представника – перераховується установі, де перебуває інвалід з дитинства. Ці кошти спрямовуються на поліпшення умов проживання у спеціалізованому закладі.
Що ж до дітей-інвалідів, які перебувають на повному державному утриманні, то їм державна соціальна допомога виплачується в розмірі 50% від призначеної суми. Ці гроші знаходяться на їхніх особистих банківських рахунках. А ось іншою половиною коштів розпоряджаються установи (закладу) за місцем перебування дитини. І лише дітям-інвалідам, які стали сиротами, за період перебування на повному державному утриманні державна соціальна допомога виплачується в повному розмірі. Вона також перераховується на їхні особисті рахунки в банку. Гадаю, таке рішення цілком правильне. Адже сироти й без того обійдені долею. Їх ніхто не захистить, окрім держави.
Наталія АНДРУСЕНКО
ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ
Звернення громадян до Європейського суду з захисту прав людини – це останній крок на шляху захисту прав, декларованих Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Регламентом Європейського суду.
Підставою звернення до Європейського суду є порушення нашою державою, її органами, посадовими особами норм Конвенції, положення якої визнані обов’язковими на території України (наприклад, порушення права на життя, на свободу та особисту недоторканість, на справедливий суд, право на повагу до приватного і сімейного життя; порушення заборони катування, заборони рабства і примусової праці та ін.).
До Європейського суду вправі звернутися будь-яка особа: фізична, юридична, об’єднання громадян. Заявником може бути як дорослий, так і дитина. При цьому він не обов’язково повинен бути і громадянином держави-учасниці Конвенції, проти якої він спрямовує свою заяву.
Слід пам’ятати, що Європейський суд прийме заяву до розгляду лише в тому випадку, коли заявник є жертвою порушення конвенційних прав чи свобод з боку державних органів чи потенційною жертвою, або якщо він реально може зазнати порушень прав чи свобод.
Конвенція надає заявнику право на певному етапі відмовитись від своїх вимог. Для цього необхідно подати до суду відповідну заяву із зазначенням мотивів відмови від подальшого розгляду справи.
Для розгляду справи Європейським судом заявник повинен правильно оформити заяву. Правило 47 Регламенту Європейського суду чітко встановлює елементи, які повинна містити заява:
а) ім’я, дата народження, громадянство, стать, рід занять та адреси сторін;
б) представник, якщо такий є, його рід занять та адреса;
в) держава-учасниця Конвенції, на дії якої подається заява;
г) короткий виклад фактів;
д) короткий виклад порушень Конвенції, та відповідні аргументи;
є) відомості про засоби правового захисту, які були використані заявником;
ж) мета скарги та форма справедливої компенсації.
До заяви необхідно додати копії усіх судових рішень по справі, які б підтверджували факт вичерпання національних засобів захисту та дотримання правила шести місяців.
Необхідно відзначити, що немає необхідності одразу шукати бланк формуляру заяви та оформлювати заяву на такому бланку. Спочатку до Суду можна направити заяву, викладену в довільній формі із зазначенням вищенаведених реквізитів. Такої заяви достатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного терміну.
Далі заява буде зареєстрована секретаріатом Суду, який надішле офіційний формуляр заяви, який необхідно уважно заповнити згідно з вказаними у бланку реквізитами.
Вимоги до заяв:
1. Заява повинна бути подана проти держави, яка є учасницею Європейської конвенції і не може бути направлена проти приватної особи чи неурядової організації, оскільки Європейська конвенція захищає права і свободи осіб від свавільного втручання держави. Однак це не означає, що Конвенція не надає особі ніякого захисту від втручання в його права з боку інших осіб.
2. Суд розглядає тільки ті факти порушень, що відбулися після набуття чинності Конвенцією для держави, проти якої подається заява. Для України такою відправною точкою є 11 вересня 1997 року.
3. Суд розглядає тільки заяви, подані впродовж шестимісячного терміну від дати прийняття остаточного рішення. Порушення цього терміну робить неможливим подальший розгляд заяви в Суді.
4. До заяви необхідно додати копії усіх судових рішень по справі, які б підтверджували факт вичерпання національних засобів захисту та дотримання правила шести місяців.
Суд не розглядає:
1. Анонімні заяви, тобто заява повинна бути підписана автором із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові. Якщо ж особа не бажає розголошення даних про свою особу, відповідно до п. 3 Правила 47 Регламенту Суду вона повинна повідомити про це Суд та викласти причини такої вимоги, на підставі чого голова Палати може дозволити збереження анонімності в певних випадках, якщо заявником буде надана належна аргументація. Звісно ж, держава-відповідач та Європейський суд будуть мати дані про особу – заявника. Але для інших осіб ім’я заявника буде невідомим, а справа буде називатися, наприклад, “К. проти...”.
2. Суд не розглядає заяви, які за своєю суттю є аналогічними тим, що вже були розглянуті Судом або вже являються предметом розгляду іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, і якщо вони не містять відповідної нової інформації.
3. Заяви, які є несумісними з положеннями Конвенції або протоколів до неї.
4. Суд не розглядає явно необґрунтовані заяви.
Заяву до Європейського суду з прав людини можна надіслати за адресою:
Au Greffier de la
Cour eurpeenne des Droits de l’Hoomme
Conseil de l’Eurpe
F 670775 Strasbourg Cedex
France
Одеське обласне управління юстиції
НДФЛ ПРИ ОТЧУЖДЕНИИ НЕДВИЖИМОСТИ
С момента принятия Закона Украины «О налоге с доходов физических лиц» от 22.05.2003 года не теряют своей актуальности вопросы о порядке обложения доходов граждан при заключении сделок по отчуждению недвижимости.
Указанным Законом был предусмотрен совершенно новый для наших граждан налог с доходов, полученных при отчуждении любой недвижимости. При этом введение в действие норм Закона, предусматривающих взимание налога с операций с недвижимостью, откладывалось несколько раз, и только Законом Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О налоге с доходов физических лиц» от 19.01.2006 года было предусмотрено введение в действие указанного налога с 01 января 2007 года.
Кроме того, этим же Законом были изменены ставки налога с доходов физических лиц при отчуждении недвижимости.
Необходимо отметить, что Законом отдельно регулируется налогообложение при продаже недвижимости, при ее дарении, при получении недвижимости в наследство.
В данной статье будет рассмотрено налогообложение при продаже недвижимости.
Законом установлено, что не облагается налогом доход, полученный гражданином при продаже не чаще одного раза в год жилого дома, квартиры, части квартиры, комнаты, садового домика (включая земельный участок, на котором размещены такие объекты, а также хозяйственно-бытовые сооружения и строения, размещенные на таком земельном участке), если общая площадь такого жилого дома, квартиры или части квартиры, комнаты, садового домика не превышает 100 кв.м.
Если же площадь жилого дома, квартиры или части квартиры, комнаты, садового домика превышает 100 кв.м, то часть дохода, пропорциональная сумме такого превышения, подлежит обложению по ставке в размере 1% от стоимости такого объекта недвижимости.
В случае, если гражданин продает более одной из перечисленной выше недвижимости или иную недвижимость (например, земельный участок, на котором отсутствует какая-либо недвижимость; нежилое помещение; объект незавершенного строительства), то взимается налог по ставке в размере 5% .
Доход от продажи объекта недвижимости определяется, исходя из цены, указанной в договоре, но не ниже оценочной стоимости недвижимости.
Что касается налогообложения при обмене одной недвижимости на другую, то каждая из сторон договора мены уплачивает 50% от суммы налога, рассчитанного к стоимости соответствующей отчуждаемой такой стороной объекта недвижимости.
Сразу отметим, что уплата налога с доходов по операциям с недвижимостью не освобождает граждан от уплаты существующих на сегодняшний день платежей при заключении сделок по отчуждению недвижимости, а именно госпошлины, сбора в Пенсионный фонд, услуги нотариуса. Однако сумма налога уменьшается на документально подтвержденную сумму пошлины, уплаченную в связи с таким отчуждением недвижимости.
В отношении порядка уплаты налога отметим, что нотариус, удостоверяющий сделку по продаже недвижимости, является налоговым агентом. Это означает, что нотариус является лицом, фактически контролирующим уплату гражданами налога. Так, при удостоверении договора по продаже недвижимости нотариус потребует у продавца документ, подтверждающий уплату налога, поэтому налог необходимо оплачивать до сделки.
Интересным является тот факт, что гражданин уплачивает налог самостоятельно через банковские учреждения, но в сумме, которую ему определил нотариус.
Законом предусмотрен возврат уплаченного налога в случае несовершения нотариального действия по удостоверению договора отчуждения объекта недвижимости, по которому осуществлена уплата налога. В таком случае гражданин имеет право на возврат налога на основании годовой налоговой декларации и подтверждающих документов о фактической уплате налога.
Таким образом, возврат налога может быть произведен только по истечении года, в котором не состоялась сделка по отчуждению недвижимости, и только на основании налоговой декларации о доходах.
Несмотря на то, что Закон принят еще 19.01.2006 года, вопросов по его фактическому применению большое количество у всех заинтересованных лиц: у продавцов и покупателей недвижимости, у нотариусов. И только применение норм Закона на практике поможет их разрешить.
О.Г. ВОЛКОВА, юрист корпорации «Альянс»
