27 лютого гостинно зустріли на одеській землі першого віце-спікера українського парламенту Адама Мартинюка заступник голови Одеської обласної ради Георгій Арабаджи, представники громадськості Одеси та Біляївського району. Незважаючи на холодну погоду, дівчата в українських вишиванках піднесли гостеві хліб-сіль.
ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ – ЦЕ БЛЕФ
На зустрічі з представниками Антикризової коаліції Адам Іванович Мартинюк підкреслив, що Одещина була однією із перших, де услід за представниками центральних органів трьох партій – Партії регіонів, Соціалістичної та Комуністичної – було створено таке об'єднання. Лише Антикризова коаліція є тією реальною силою, що здатна вивести країну із економічного та політичного застою. Розмови ж про дострокові вибори не мають під собою жодних юридичних підстав. Коаліція прийшла до влади всерйоз і надовго, і буде діяти, як мінімум, до весни 2011 року. «Жодних дострокових виборів не буде. Це блеф. Але виборці мають бачити реальні плоди наших дій творення».
Віце-спікер парламенту відповів на численні запитання учасників зустрічі. Так, коментуючи рішення сьомої сесії обласної ради щодо повернення повноважень, делегованих раніше облдержадміністрації, він назвав його «абсолютно правильним», але запізненим на багато років. І додав, що місцевим радам свого часу, звичайно ж, не слід було поспішати з передачею повноважень, адже й сьогодні це породжує багато конфліктів.
Адам Мартинюк закликав депутатський корпус місцевих рад дуже відповідально ставитися до виконання своїх обов'язків. Важливо пам'ятати, що зміна влади відбувається в столиці, але підтримується й реалізується на місцях, тому від спільної роботи представників коаліції багато чого залежить.
Олексій СТЕПАНОВ
У МІСТІ ПОРТОВИКІВ ТА ХІМІКІВ
28 лютого перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк побував у місті Южному, де ознайомився з роботою колективів Одеського припортового заводу, місцевої освітньої школи відомого педагога Миколи Гузіка, спортивного комплексу «Олімп» та готелю «Еллада».
На прес-конференції для представників ЗМІ він поділився враженнями від перебування у нашому приморському краї, й зокрема у місті Южному.
Насамперед, він висловив глибоке задоволення станом соціальної сфери міста портовиків та хіміків, особливо роботою Одеського припортового заводу.
– Я, безумовно, дуже радий і гордий тим, що є таке підприємство, яке не лише зберегло, але й розвиває соціальну сферу міста, – сказав він. – Адже проблема сьогодні полягає в тому, що підприємства всіма правдами й неправдами об'єкти соціальної сфери передають на баланс місцевих рад, не турбуючись про їхню подальшу долю. На щастя, приклад міста Южного, Одеського припортового заводу показує, що тут працюють не лише заради прибутку, хоча це теж дуже важливо, але й заради людини праці. І це дає позитивні результати.
Говорячи про можливості стимулювання підприємств, які вносять значний вклад до розвитку соціального сектору населених пунктів, А. Мартинюк підкреслив, що Верховна Рада України як законодавчий орган докладає зусиль до того, щоб підтримувати провідні галузі народного господарства. Нині, за його словами, розробляється й обговорюється законопроект, який спрямовано на підтримку хімічної галузі. Адже що не кажи, а саме ця галузь, поряд із металургією, дає основний приріст у внутрішньому валовому продукті країни.
Не обійшли журналісти стороною й проблему приватизації Одеського припортового заводу, основного донора як Одеської області, так і міста Южного.
– Відповідати на це запитання я можу із чистою душею, – сказав А. Мартинюк, – тому що я голосував проти приватизації цього підприємства. Не знаю чому, але приватизацію Одеського припортового заводу, поряд із «Укртелекомом», лобіює саме Глава нашої держави. Я, безумовно, проти приватизації таких підприємств, або, висловлюючись образно, я проти приватизації «курки, яка несе «золоті яйця». Однак суть полягає у тому, що державі потрібні інвестиції, яких, на жаль, недостатньо. Але якщо вже йти цим шляхом, то ще потрібно раз сто прорахувати. І коли вже так трапиться, то я б хотів, щоб приватизація припортового принесла такі ж позитивні результати, як це було на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча.
Тобто, власником підприємства мають стати ті, хто на ньому працює, вважає А. Мартинюк. Тому що лише у такому випадку все, що на ньому створено, піде на благо колективу та всього суспільства.
Представники місцевих ЗМІ поставили першому заступникові Голови ВРУ й досить делікатне запитання: чи не слід скоротити вилучення коштів із місцевого бюджету, що дозволило б місту більш інтенсивно розвиватися?
– На жаль, – відповів Адам Іванович, – сьогодні в Україні є лише чотири області, які можуть самі себе забезпечувати. Всі інші – дотаційні. А отже, хочемо ми цього чи не хочемо, доводиться ділитися.
Що ж стосується проблеми кордону міста Южного, землі, яка опинилася приватизованою, А. Мартинюк запропонував вирішити цю проблему на рівні обласної ради. Якщо ж цього не вдасться зробити, спробуємо вирішити її на рівні державного законодавчого органу, тобто Верховної Ради України. Тому що земля вкрай потрібна місту, а ті, хто волею випадку став її власником, нею не користуються. Тільки й чекають, коли вона ще зросте у ціні.
Негативно висловився перший заступник Голови Верховної Ради України й про плановану адміністративно-територіальну реформу. Чому?
– Якщо ми хочемо провести таку адміністративно-територіальну реформу, яку було проведено на Заході, то нам потрібно створити такі ж умови життя, – підкреслив А. Мартинюк. – Підняти на відповідний рівень соціальну інфраструктуру, дороги, комунікації тощо. Тому що щось, без відповідної підготовки, у нас уже відбувалося. Наприклад, три райони поєднувалися в один. А в результаті два із трьох населених пунктів, що колись були районними центрами, без відповідного фінансування, ледве животіли.
– Так, мабуть, така реформа, можливо, й потрібна. Але її треба провадити не сьогодні й не завтра. А лише тоді, коли будуть створені необхідні економічні передумови, – підкреслив Адам Іванович.
Відповідаючи на запитання про загрозу розколу України, він заявив:
– З кожним днем ця проблема слабне. Антикризова коаліція й уряд спрямовують на це всі зусилля. Якщо ж економічна ситуація буде й надалі поліпшуватися, збережуться нинішні темпи економічного розвитку – це саме собою буде працювати на єдність держави.
Далі віце-спікер парламенту підкреслив, що «ситуація з другого боку Дніпра поліпшується, немає такого войовничого настрою, відкритого націоналізму. Люди почали більш тверезо осмислювати нашу історію й ситуацію, що на сьогоднішній день склалася».
У цій прес-конференції взяв участь і голова Одеської обласної ради Микола Скорик. А.І. Мартинюк запропонував йому висловити свою думку з приводу майбутньої приватизації Припортового заводу.
– Для мене як економіста продаж прибуткового підприємства, яке дає істотні вливання до держбюджету, досить незрозумілий. З другого боку – закладені у 2005 році «бюджетні розриви» створили для нашої держави проблему на тривалі роки. Крім того, економічні закони сьогоднішнього світового ринку говорять про те, що серйозні інвестиції до державного підприємства ані міжнародними фінансовими організаціями, ані приватними інвесторами не робляться. Через політичні ризики, пов'язані із державною формою власності, – сказав Микола Леонідович. – Тому сьогодні, навіть йдучи на приватизацію, ми маємо чітко розуміти дві речі. Перше – підприємство має залишитися цілісним і єдиним (для того, щоб зберегти той рівень безпеки, який тут зараз підтримується). І друге – потенційний інвестор має бути соціально відповідальним перед працівниками підприємства та перед містом Южним, де дуже багато чого тримається на стабільній роботі заводу. Тобто має бути розумний комплексний підхід, а не просте перерахування грошей до бюджету для закриття необхідних витрат поточного року.
