Шановні громадяни України! Шановний головуючий! Шановні народні депутати, присутні!
Ви призначили мене на посаду міністра внутрішніх справ у грудні 2006 року.
У моєму уявленні МВС сприймалося як система, що працює чітко і злагоджено, як годинниковий механізм. Але при вивченні стану справ зсередини, більш детальному розгляді функціонування цієї структури виявилося, що вона досить розбалансована та деморалізована. А переможні реляції попереднього керівництва здалися непереконливими. І статистичні дані, які ним озвучувались протягом двох років, треба було слухати з калькулятором у руках – позитивні ділити надвоє, негативні – помножати, щоби мати більш-менш реальну картину.
Зрозуміло, що основним завданням діяльності міліції є захист конституційних прав і свобод громадян від злочинних посягань, миттєве та ефективне реагування на звертання громадян та притягнення винних до відповідальності.
Разом з тим, аналіз відповідних статистичних даних за останні роки свідчить про суттєве зменшення порушених кримінальних справ при збільшенні кількості повідомлень громадян про злочини.
Якщо у 2003 році за 26 % заяв і повідомлень було прийнято рішення про порушення кримінальних справ, то у 2006 році – тільки за 15 %.
І справа тут не в покращанні криміногенної ситуації в країні. Лакмусовим папірцем її оцінки є вбивства, розбої, пограбування. Тобто ті злочини, які приховати від громадськості неможливо. Бачимо, що їх скоєно більше, а розкривалися вони гірше.
Що стосується начебто зменшення кількості крадіжок, то законом просто підвищено матеріальний поріг настання кримінальної відповідальності за їх скоєння. За статистикою, це призвело до автоматичного їх скорочення майже на третину. Але ж фактична кількість крадіжок не зменшилася!
Користуючись нагодою, прошу Вас, шановні народні депутати, розглянути питання щодо внесення змін до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно відновлення попередньої межі кримінальної відповідальності за крадіжки.
Наступне. Подивимося на злочини, учинені в громадських місцях. За статистикою, вони зменшилися майже у два рази. Але нехай кожен громадянин спитає: хіба покращився стан правопорядку на вулицях? І незрозуміло, де ж учиняється половина зареєстрованих розбоїв та грабежів, майже 80 відсотків незаконних заволодінь автотранспортом.
Ця відверта маніпуляція робилася для виправдання створення патрульної служби за рахунок ліквідації ДАЇ. Поєднання функцій охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху призвело до погіршення ситуації як у громадських місцях, так і в безпеці дорожнього руху.
Зараз ми переконалися в необхідності повернення до виправданої практики діяльності дорожньо-патрульної і патрульно-постової служб, що накопичувалася десятиліттями.
Жахлива ситуація склалася на дорогах. Хоча статистика знову свідчить про зворотне. Її необ’єктивність доведена звірками з медичними закладами. Тільки минулого року від обліку приховано більше 4 000 дорожніх пригод, у яких загинуло 725 та поранено майже 4 500 осіб. Реальна картина аварійності в Україні більше нагадує фронтові зведення: майже 50 000 аварій, понад 7 500 загиблих та 60 000 поранених. І водії знають, що за порушення правил дорожнього руху кари практично не буде, особливо якщо у кишені є „вагомі аргументи”. Із 4 млн адмінправопорушників лише по одиницях прийнято судові рішення, а більше 3 млн справ лежать в судах без розгляду.
Шановні народні депутати! У парламенті зареєстровано законопроект народних депутатів Мендуся та Пригодського, який розроблявся у тісній взаємодії з фахівцями МВС. Прошу його підтримати.
За відсутності належного правопорядку, деморалізації міліції та зменшення впевненості громадян у власній безпеці цілком логічним стало зниження рейтингу довіри населення до міліції. На жаль, сьогодні він залишається одним із найнижчих серед правоохоронних органів.
Недостатньою і кволою є протидія економічній злочинності. Хоча попереднім керівництвом МВС протягом двох останніх років декларувалися високі здобутки на цьому напрямі. Зокрема, при висвітленні результатів роботи органів внутрішніх справ за 2005 рік було оприлюднено інформацію про те, що органами внутрішніх справ викрито «зловживань можновладців на суму 19 млрд. гривень». Згідно з статистичними даними Департаменту інформаційних технологій МВС України за закінченими провадженням кримінальними справами по злочинах економічної спрямованості у 2005 році сума матеріальних збитків складає майже у 20 разів менше (1 млрд 57 млн грн.).
Більш детальне вивчення проблеми хабарництва показало, що в основному викриваються дрібні хабарники в системі охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства. Суми хабарів, як відомо, тут складають не більше 300 грн. Як наслідок, за 2005 рік із 734 осіб, засуджених за хабарництво, міру покарання, пов’язану з позбавленням волі, застосовано лише до 30.
Не знаю, з якою метою, можливо, для зміцнення особистого політичного іміджу, у минулому відкрито ставилося завдання щодо притягнення до кримінальної відповідальності певних посадових осіб. У засобах масової інформації оприлюднювалися повідомлення керівництва МВС про причетність до вчинення посадових злочинів ряду екс-голів облдержадміністрацій.
Доповідаю: жодного з них до кримінальної відповідальності не притягнуто.
Зараз головним критерієм ефективності боротьби з економічними злочинами буде кінцевий результат. Тобто, направлення кримінальних справ до суду і винесений вирок.
До відома: майже кожного дня ми затримуємо три-чотири хабарники, але будемо говорити про результати і називати прізвища лише після винесення судових рішень.
Окремо хотів би зупинитись на діяльності НЦБ «Інтерполу». На жаль, головну увагу цього підрозділу було приділено лише розшуку кількох колишніх українських високопосадовців, на яких була нагода «пропіаритись» на телебаченні. Фактично, „червоні картки” виставлені тільки на дві особи, а не на десятки, як було заявлено.
Крім того, останні два роки планомірна робота з протидії контрабандним ввезенням до України товарно-матеріальних цінностей, виявлення каналів переміщення наркотиків, незаконної легалізації незаконно ввезених автомобілів не велася.
Замість збору та обміну інформацією створювались «летючі» загони, які подорожували територією країни в марних спробах виявити на дорогах викрадений за кордоном транспорт, при цьому витрачались значні державні кошти.
До речі, колишній керівник «Інтерполу» за півтора роки виріс від майора до полковника. Якби не зупинили на злеті – був би генералом.
Не всім подобаються кадрові зміни, які відбуваються в Міністерстві. Але запевняю вас, усі ці зміни обґрунтовані і не йдуть ні в яке порівняння з глобальною заміною кадрів у 2005-2006 роках. Сьогодні звільнені лише ті, хто має негативні результати своєї діяльності.
Кадрові зміни необхідні, і для цього спонукають ще й наступні факти. Тільки за останні два роки з органів внутрішніх справ звільнено 31 000 працівників, з них зі стажем служби понад 10 років – 19 000, або 62,5 %. Було бездумно замінено 37 начальників обласних і транспортних підрозділів, 167 їх заступників, а також 96 % керівників міських, районних та лінійних органів. У результаті цього 89 % начальників міськрайорганів працюють у займаних посадах до 2 років, чверть з них – до 1 року, і тільки 25 осіб – понад 5 років. В одному з райвідділів внутрішніх справ середній вік особового складу – 23 роки.
Кого ж призначали на керівні посади? За виключенням одиниць, це – люди без досвіду управлінської роботи та організаційних здібностей. Так, на Волині райвідділом керує вчитель фізичного виховання. Такі приклади можна наводити і по керівниках обласної ланки, але я вважаю, що захищати спокій громадян та боротись із злочинцями мають не фізруки, а фахівці.
Ми ретельно подивились на роботу таких горе-керівників, провели перевірку результатів їх діяльності, зокрема, під час проведення оперативно-профілактичної операції у кінці 2006 року. Виявилося, що показники, надані Міністерству, завищені, належна організація службової діяльності відсутня. Було прийнято закономірне й абсолютно логічне рішення про звільнення з посад низки випадкових людей.
Зазначу, що оцінка їх роботи співпала із результатами анонімного опитування особового складу. Було опитано біля 100 тис. працівників ВС. Майже 50 % керівників були оцінені підлеглими як посередні, а управлінські здібності 81 начальника – як низькі.
Хочу сказати, що оцінка керівників саме за результатами діяльності підпорядкованих підрозділів, за результатами опитувань особового складу та громадян, буде постійною. Тому через два-три місяці можуть бути звільнені й інші, у тому числі і з числа новопризначених керівників.
Фільтром для упередження порушень законності та хибних призначень мав бути Департамент внутрішньої безпеки.
Проте, вивчивши більш детально його діяльність, ми побачили, що фактично він став каральним органом зразку 30-х років минулого століття. Штати підрозділів внутрішньої безпеки були невиправдано «роздуті» та змінено пріоритети їх діяльності від профілактики правопорушень у бік репресивних методів. Головним критерієм визначення ефективності роботи ДВБ була кількість кримінальних справ, порушених стосовно працівників міліції. Вона зросла в 3,5 рази, а стосувалися ці справи здебільшого працівників низової та середньої ланки. А «розкручувались» вони за принципом шантажу та провокацій: людину «підставляли», потім називали ціну і, якщо отримували бажане, – відпускали, якщо ні – жертва отримувала покарання фактично за те, що не відкупилась. І діяльність цієї структури була поза критикою і будь-яким контролем.
Хто ж керував цим підрозділом протягом останніх двох років?
Спочатку – чоловік, який до призначення жодного дня в міліції не працював. Разом з тим за цей короткий термін виріс до заступника міністра, отримавши за невідомі особливі заслуги звання від майора до полковника.
У середині 2006 року Департамент внутрішньої безпеки очолив бізнесмен, засновник кількох приватних підприємств, до призначення також жодного дня в міліції не працював.
Зараз йде докорінна реорганізація служби внутрішньої безпеки. До роботи в ній будуть залучені професіонали, які забезпечать реальний захист усього особового складу.
Багато питань викликає фінансово-господарська діяльність МВС. З метою незалежної оцінки фінансового стану ми звернулися до ГоловКРУ з проханням про здійснення фінансової ревізії, остаточно вона буде завершена в кінці березня цього року.
Лише деякі попередні висновки свідчать про великий обсяг фінансових порушень, серйозні прорахунки у використанні бюджетних коштів. На утримання центрального апарату перевитрачено 72 мільйони гривень. При центральному апараті МВС створені додаткові підрозділи з понадштатною чисельністю працівників. Поряд із затвердженою Кабінетом Міністрів чисельністю у 1 897 працівників центрального апарату фактично фінансувалося майже 3 800 осіб. При цьому ці підрозділи не фігурували в штатному розписі Міністерства, затвердженому Мінфіном.
Така система роботи попереднього керівництва МВС, крім фінансових порушень, могла мати серйозні політичні наслідки, оскільки йдеться про додаткові нелегальні оперативні підрозділи, у тому числі, ті, які займаються прослуховуванням, зовнішнім стеженням, кримінальною розвідкою та іншими спеціальними операціями. Нове керівництво МВС розглядає як першочергове завдання ліквідацію такої непрозорої структури і легалізацію цих підрозділів у штаті.
(Продовження на 6-й стор.)
