Чому? Це і з'ясовував голова Одеської облдержадміністрації Іван Плачков на нараді з керівництвом КП “Острівне”, присвяченій розглядові підсумків виконання комплексної програми розвитку інфраструктури і господарської діяльності на острові Зміїному.
Як відомо, острівець площею 16 га, що розташований від найближчого берега за 38 км, опинився на перехресті політичних інтересів України і Румунії. Приваблива не сама ця ділянка суші, а прилегла до нього шельфова зона, багата на енергоресурси. Супротивна сторона намагається довести, що це не острів, а скеля, яка не має територіальної приналежності до певної країни. Отже, і води, що оточують скелю, тоді можна віднести до нейтральних, що, у свою чергу, дає можливість провадити там геологічні розробки всім без обмежень. З приводу цієї суперечки Європейський суд повинен винести рішення до 25 червня 2007 року. Найважливішим аргументом на користь того, що Зміїний – острів, який належить Україні, повинно стати наявність на ньому розвинутої інфраструктури. Таким чином, її стан на даний час є предметом стратегічної важливості.
У зв'язку з цим намічено план перетворення острова і зроблено відповідні кроки. На ньому виникло навіть селище, зареєстроване Верховною Радою України як населений пункт, яке одержало назву Біле. Проте на цілком конкретні запитання, що ставляться губернатором, звучали аморфні відповіді, такі як «перебуває у стадії розробки», «розглядається», «з'ясовується»...
З'ясовувати ж доводиться багато чого. Наприклад, які межі селища Біле? Під нього відведена лише площа, але межі його не позначено. Немає й однозначного рішення: це селище самостійного значення чи перебуває в підпорядкуванні у Вилківської міськради. Звідси і невстановлена відповідальність за його життєзабезпечення. А ще точніше: питати за стан Білого немає з кого.
Розкриваючи цю ситуацію, І. Плачков запитав, чи може, наприклад, він спорудити в селищі будиночок. До слова, деякі інформзасоби спотворили зміст цієї фрази і подали справу так, нібито голова Одеської облдержадміністрації хотів прямо на нараді виторгувати собі у приватне користування шматок державної землі. Але ті, хто кинулися після цього видавати в ефір сенсацію, не дослухали до кінця. Суть же розмови полягала в тому, що через невизначеність статусу селища жодна особа не може дозволити собі будуватися там. Проте, інвесторам надається можливість установити на острові вишку для передачі мобільного зв'язку, але без погоджень про землевідведення.
Під час розгляду проблем Зміїного з'ясувався й інший парадокс. Як сказав директор КП «Острівне» Віктор Острогляд, обласний бюджет виділив на обладнання острова в 11 разів більше, ніж намітив спочатку. У цей же час державний бюджет переказав лише 12% від обіцяного. Тому, виходячи зі ступеня фінансування, стратегічний об'єкт по суті виявився переданим на регіональне забезпечення.
Тупикова ситуація складається і з причалами, спорудженими ще 4 роки тому. Незважаючи на перебування острова на перетині жвавих судноплавних маршрутів, що пролягають по Чорному морю, за цей час до нього не пристало жодне торговельне судно. Як пояснив заступник начальника управління будівництва і реконструкції облдержадміністрації Іларіон Ярошевич, причали не занесено до морських лоцій, тобто для судноплавних компаній вони документально не існують. Відповідно до законодавства, зареєструвати причали як діючі може Міністерство транспорту і зв'язку України. Але для цього воно повинно закріпити цей причальний комплекс за яким-небудь відомчим підприємством: швидше за все передати на баланс одного з портів, оскільки тільки йому буде під силу нести додаткові витрати, пов'язані з підтримкою причалу у нормі. Процес сповільнюється тому, що Міністерство не бачить для себе в утриманні причалів комерційного інтересу.
Але без цієї реєстрації причали марно передавати у комунальну власність Одеської облради, щоб вона потім переадресувала їх на баланс КП «Острівне». З другого боку, якщо цього не зробити, з Міністерством будуть неминучі постійні нестикування у роботі і розбіжності. З фінансового боку це крок, який потребує виділення по 700 – 800 тисяч гривень щороку на усунення амортизації причалу. Тільки звідки повинні надходити ці гроші? Якщо з обласного бюджету, то це для нього досить накладно. Якщо з держбюджету, то для країни забезпечити такі кошти для стратегічного об'єкта нескладно. Проте до програми держфінансування острів не занесено. Поки що вакансія господаря не зайнята! При цьому і Мінтрансзв’язку, і облдержадміністрація ніби не беруть до уваги, що у перспективі з початком розробки шельфу причальні споруди на Зміїному стануть буквально «золотими».
А поки що найбільш насущною проблемою є берегозміцнення. З часу вимірів, зроблених за Радянського Союзу, площа острова зменшилася на 3 га. Як повідомив В. Острогляд, торік на цей вид робіт було виділено й освоєно 11,6 млн гривень. Цього року з держбюджету повинно бути виділено 6,6 мільйона. При цьому І. Плачков підкреслив, що тільки чітко розписаний графік коли, скільки і на який вид робіт необхідно виділення коштів допоможе правильно розпорядитися загальною сумою у 76 млн гривень, які повинні бути вкладені у берегозміцнювальні заходи до 2011 року. Інакше можна одержати більше, ніж КП здатне освоїти, а потім залишитися без коштів. Або може виявитися, що після витрат на проект, не залишиться коштів на саме будівництво.
Ще виділено 1,35 млн гривень на прокладання каналізаційної системи. Проробляються принципи водопостачання, розвитку енергетичного господарства, яке поки що так і не знайшло альтернативи дизель-генераторам, які працюють на привізних ПММ. Можливо, настане термін реалізації проекту з утилізації твердого сміття. У грудні 2006 року Кабмін України поставив перед облдержадміністрацією завдання створити на Зміїному вільну економічну зону. У зв'язку з цим розпочато підготовку відповідних документів.
Як сказав І. Плачков, наступне засідання з проблематики Зміїного відбудеться на острові, де комунальним підприємством повинні бути предметно показані результати щодо перетворення цього стратегічного об'єкта.
