Ситуація на весняному полі змінюється щодня і навіть щогодини. І названа будь-яка цифра про проведену сівбу ранніх ярових, закриття вологи, культивацію, інші сезонні роботи вже завтра виявиться давно пройденим етапом. Тому говоритимемо про головні тенденції, про те, що найбільше тривожить у ці березневі дні, коли високі температури і відсутність необхідної вологи в метровому шарі грунту диктують необхідність нової стратегії і нетрадиційних заходів для її здійснення.
На цьому акцентувалася увага учасників обласної наради працівників сільського господарства, скликаної з ініціативи обласної ради та її постійної комісії з питань аграрної політики. Відбувалася вона в селі Дачному Біляївського району, про що вже повідомлялося у минулому номері «ОВ». Нараду відкрив голова облради М.Л. Скорик, у ній взяв участь і виступив заступник голови облдержадміністрації М.Г. Кисеолар.
ПІДВАЛИНИ ТРЕБА ЗМІЦНЮВАТИ
Плани проведення весняно-польових робіт насамперед визначаються станом посівів озимого клину. На думку вчених селекційно-генетичного інституту, 90 відсотків з них перебувають у доброму і задовільному стані. Це вже радує. Вселяє оптимізм і той факт, що озиме поле більше за торішнє на 128 тисяч гектарів. Крім того, майже подвоїлися площі під посівами ріпаку. І все це, в основному, завдяки установленим ученими пізнішим термінам сівби, вдалого добору сортів озимої пшениці і ячменю.
Але далі радості аграріїв потьмарюються великою тривогою. І насамперед тим, що безсніжна зима і суха погода в березні довели вміст вологи у метровому шарі грунту до критичних позначок, особливо у південних районах області. Та й на півночі її удвічі менше, ніж потрібно. Як тут бути?
Учені радять інтенсивніше підживлювати рослини. Втім, істина вже давно відома, та от дотримується вона не скрізь однаково. Скажімо, в Арцизькому, Саратському, Березівському, Великомихайлівському та деяких інших районах ця важлива агротехнічна робота практично завершена. У той же час у Комінтернівському, Ренійському, Любашівському та деяких інших північних районах не підживлено і третину посівів. Та й вноситься на гектар куди менше добрив, ніж того потребує сьогодні виснажений ґрунт.
Якщо раніше при цьому постійно нагадували, що без добрив не можна одержати повноцінного і якісного врожаю зерна, то тепер до цього варто додати: не підживлені посіви за умов посухи просто можуть загинути. Причому протягом тижня-двох, як тільки почне утворюватися вторинна коренева система.
Виступаючи, директор селекційно-генетичного інституту В.М. Соколов ще раз підкреслив, що озима пшениця за будь-якого балансу зібраного зерна залишається незамінною стратегічною хлібною культурою. І попит на неї у поточному році буде ще вищим, ніж нинішньої зими.
Потрібно нагадати і про ще один важливий агроприйом – про накопичення ресурсів і підготовку необхідних технічних засобів для організації хімічного захисту посівів озимих від бур'янів і шкідників. Їх поки що запасено дуже мало і закупівлі провадяться досить мляво, прикриваючись все тим же браком коштів. Бур'яни ж забирають третину наявної вологи. І це при такому її критичному дефіциті. Отож задуматися є над чим.
Як сказав на нараді голова облради М.Л. Скорик, у нас є добрі підвалини для високого врожаю, але потрібні також значні зусилля, висока організованість, щоб потенційний врожай став реальним зерном. Причому зерном високого класу. Про останню вимогу наші аграрії теж почали поступово забувати.
ВЕСНЯНЕ ПОЛЕ КВАПИТЬ
Яровий клин у поточному році теж займе майже один мільйон гектарів. З них ранніми культурами буде зайнято 303 тисячі. На них і провадяться основні роботи в ці дні. Сіють в основному яровий ячмінь і горох. Окремі південні райони вже практично відсіялися. Але тривожить стан справ у деяких центральних та північних районах. Тут посилання на погодні умови не мають жодних підстав. Скажімо, у Савранському і Кодимському районах засіяно ранніми яровими культурами більше площ у відсотках, ніж в Овідіопольському, Роздільнянському, Красноокнянському та деяких інших. Як бачимо, все залежить від вмілої організації сезонної роботи. Та й прописну істину для хліборобів загалом, а для учених-агрономів особливо важливо пам’ятати: яровий ячмінь варто сіяти не більше 3-5 днів. Якщо, звичайно, не на словах, а на ділі уболівати за врожай.
І ще один негативний симптом весняного поля. Як відомо, багато великих товаровиробників на селі (про фермерів і говорити не доводиться) давно ігнорують систему сівозмін, що призвело до стрімкого зниження родючості землі. Цей негативний процес прискорив і необґрунтовану відмову від використання місцевих органічних добрив.
У цій ситуації дуже важливі посіви бобових культур, багаторічних і однолітніх трав. Зараз поки що йдеться про горох – культуру, яка є майже ідеальним попередником для озимих, та й непоганим нагромаджувачем тих же грошових коштів. Це добре засвоїли у Болградському та Ізмаїльському районах, де під горох виділено по п'ять тисяч гектарів. А от у Балтському, Ширяївському та деяких інших районах центральної і північної смуги обмежилися 50 – 200 гектарами. Тривожить і те, що деякі північні райони взагалі до сівби цієї культури не приступали.
Отож на сівбі ранніх зернових ще ставити завершальну крапку рано. Адже крім ярового ячменю та гороху, ведеться сівба й інших культур. І там теж свої проблеми, свої невирішені до кінця питання.
КРЕДИТИ ЧИ ЗДИРЩИНА?
Про що б не говорили промовці на нараді, вони обов'язково торкалися питань фінансування нинішньої кампанії весняно-польових робіт. За розрахунками фахівців для її успішного провадження необхідно 1,5 мільярда гривень. А це означає, що, окрім власних внутрішніх ресурсів, потрібно, як мінімум, 140 млн гривень кредитів. Вже отримано майже 200 мільйонів. Час зрадіти, якби не дві обставини. По-перше, необхідність додаткових коштів раніше виражалася значно більшою цифрою, що підтверджується вже отриманою аграріями позичкою. А по-друге, із названої суми лише третина підпадає під пільгові умови. Цікавому читачеві роз'яснимо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів частково відшкодовуються витрати за отримані кредити, якщо вони видані банком максимум під 17-18 відсотків. А таких виявилося дуже мало. Зате є й такі, які не посоромилися запросити кредитну ставку під 29 відсотків. Та ще 5 відсотків за всілякі послуги. І будь-які заклики продовжити роботу із комерційними банками щодо приведення кредитних договорів під умови пільгового відсотку є лише слабким сподіванням на згідливих банкірів, які давно бачать в аграріях лише джерело для своїх непомірних доходів.
І все ж таки ситуація виглядає не такою вже й безнадійною. Начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації А.Г. Новаковський проінформував присутніх, що із держбюджету надійшло 19 млн гривень, переважну частину яких вже спрямовано до сільських районів.
Торкнувся цієї теми й голова постійної комісії облради з питань аграрної політики О.С. Каштанов. Він знову нагадав, що при формуванні обласного бюджету на 2007 рік депутати запросили на потреби села 19 мільйонів гривень. Але облдержадміністрація звела їх до двох. Довелося провести не одне засідання комісії, перш ніж вийшли на компромісну цифру 7,6 млн гривень. Їх теж вже настав час залучати до «роботи».
Голова обласної ради товаровиробників, директор агрофірми «Маяк» Березівського району Герой України З.М. Гришко із болем у серці говорила про стан справ в аграрному секторі. І йшлося не лише про фінансову підтримку нинішньої посівної. Село, за її словами, залишилося зі своїми проблемами віч-на-віч, а із обіцяних коштів не прийшло поки що жодної копійки. Вона передала свої враження про засідання ради Всеукраїнської спілки сільгоспвиробників, що відбулося у Києві, результати якого не вселили жодних оптимістичних надій. Її емоційна мова викликала бурхливі оплески в залі.
ДЕПУТАТИ ПІДСТАВЛЯЮТЬ ПЛЕЧЕ
Варто ще раз нагадати, що нарада провадилася за ініціативою облради, й у ній взяли участь голови постійних комісій районних рад. Під час знайомства з комплексом щодо підготовки насіння у ЗАТ «Селена» із демонстраційним полігоном основних сортів озимих зернових культур селекційно-генетичного інституту вдалося поговорити з деякими із депутатів районної ланки. Голова постійної комісії з аграрних питань Татарбунарської райради Т.І. Кошельник розповіла, що їй імпонують нові рішення облради, й вони теж у себе намагаються глибоко вникати в аграрні проблеми, ретельно стежити за використанням коштів, що надходять із державного та місцевого бюджетів на провадження весняно-польових робіт.
Предметно веде свою депутатську вахту й постійна комісія з аграрних питань Саратської райради, яку очолює широко відомий в області голова СВК «Дружба» Г.Г. Чиклікчи. Його колега, керівник господарства «Долинське» Ренійського району І.Д. Келіогло теж знає проблеми села не з чуток, і очолювана ним комісія все більш наполегливо відстоює інтереси аграріїв. І таких прикладів вдалося почути того дня чимало.
Загалом, варто сказати, що у цьому скликанні багато комісій очолюють депутати, які добре знайомі нам із минулих років, коли вони керували районними службами, окремими господарствами, були відомі своїми трудовими успіхами. То ж компетентності, конкретного знання справи їм не позичати. А це означає, що в аграріїв тепер є ще одна надійна опора, нова гарантія того, що багато наявних труднощів буде переборено.
