Відбулася прес-конференція начальника відділу релігії управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Анатолія Сенчука.
За станом на 1 січня 2007 року в області діють 1139 релігійних організацій, в тому числі 1079 громад. Сьогодні конфесійна карта регіону стабілізувалася як географічно, так і щодо розширення віросповідного спектру. Давно вже минув пік масового виникнення нових громад. Та все ж торік їх мережа зросла на 30 громад, що на 5 більше, ніж у 2005 році. На Одещині діють 12 духовних управлінь, 2 центри, 16 монастирів, 17 місій, 2 братства.
Відродилася система духовно-релігійної освіти. Сьогодні налічується 11 навчальних закладів, в яких на стаціонарі та заочному відділенні навчається 722 студенти. Також виникла широка мережа церковно-просвітницьких заходів, особливе місце серед яких займають 431 недільна школа. Переважна більшість релігійних організацій (1088) відносяться до християнства, 12 – до іудаїзму, 6 – до ісламу, 22 – до різних нетрадиційних та новітніх віросповідань.
Серед християнських конфесій перше місце посідають за кількістю релігійних організацій православні (651). Далі йдуть протестантські (407), більшість з котрих баптисти та п’ятдесятники, і католицькі (38). Богослужіння відбуваються у 616 культових спорудах та пристосованих приміщеннях. З 1992 по 2006 роки збудовано 91 нову церкву.
Віруючі отримали доступ до засобів масової інформації. Релігійні організації нині видають 12 газет, активно використовується радіо та телебачення. Найширше тут представлена Одеська єпархія УПЦ-МП.
Поза увагою учасників прес-конференції не лишилися випадки антиукраїнських, антидержавних вихваток низки представників УПЦ (Московського патріархату) та їхніх активістів із “Союза православных граждан”, “Единого отечества”.
Щодо етносів на Одещині, як і в усій Україні, вони мають широкі права та всебічне сприяння щодо вивчення та використання рідної мови, розвитку культурних традицій, звичаїв, відзначення свят та історичних дат, віросповідання, задоволення потреб у літературі, ЗМІ тощо. За роки незалежності України представники національних меншин створили понад 100 національно-культурних організацій. Як сказав в радіопередачі Одеського радіо усіма шанований громадський діяч, голова Одеського обласного болгарського дружества Петро Пінті, болгари України у своєму національно-культурному відродженні за час незалежності України зробили більше, аніж за усі попередні століття під Росією, Румунією і СРСР. Так само вважають і представники інших етносів, які проживають в Одеській області – в цьому я переконався особисто, спілкуючись як з керівниками, так і з рядовими членами двох чеських, білоруського, німецького, польського, афганського, корейського, в’єтнамського, гагаузького, грузинського, вже згадуваного болгарського та інших національно-культурних товариств, підкреслив Анатолій Сенчук.
Чимало етносів обирають Одещину для проведення своїх всеукраїнських заходів. Згадаймо хоча б фестиваль чеської культури “Плес”, щорічний конкурс дитячої польської пісні, болгарський “Собор”, гагаузький “Гагауз сесі”, молдавські “Мерцишор”, “Флоріле далбе” та інші; а також заходи білоруської, грецької, німецької, корейської, в’єтнамської та інших громад. Серед найактивніших в проведенні культурологічних заходів варто виділити Всеукраїнський центр болгарської культури.
На Одещині зареєстровано вісімнадцять друкованих періодичних видань.Три з них розповсюджуються по усій Україні. Це газета “Лучаферул” молдавською мовою та дві болгарською – “Роден край” і “Украйна Българско Обозрение”. Такому розквіту культур сприяє управління у справах національностей та релігій облдержадміністрацій.
На Одещині та в Одесі до органів місцевого самоврядування обрано священнослужителів, керівників національно-культурних товариств.
У владних структурах Одеси та області широко представлені етнічні групи.
За умов розквіту культур національних меншин, реальної рівноправності усіх людей незалежно від їхньої етнічної чи релігійної приналежності, сміхотворними виглядають потуги деяких горе-діячів щодо дестабілізації ситуації в Одесі та регіоні.
