Не пустопорожніми, безкінечними балачками про необхідність підтримки агропромислового сектору, а реальними діями вирішив допомогти йому депутатський корпус Комінтернівської райради останнього скликання.
– Галузева, бюджетна та спеціальна комісії скрупульозно вивчили стан справ на кожному виробничому об’єкті, будь-то сільгосппідприємство, а чи фермерське господарство, – розповідає голова Комінтернівської райради Дмитро Макосій.
Що стосується рослинництва, то картина на сьогодні є такою. В цілому по району усі 30 тисяч гектарів озимих увійшли у весну здебільшого у хорошому, подекуди – у задовільному стані. Щоб до жнив підійти з ваговитим колосом, а потім зібрати врожай в стислі терміни і без зайвих втрат – треба ще чимало зробити: підживити посіви, обробити від бур’янів та хвороб, підготувати збиральну техніку і якомога раніше закупити паливно-мастильні матеріали (їх ціна на самому старті жнивної кампанії, суттєво зростає). Відтак, господарники раді кожній живій копійці. Отож і вирішили народні обранці виділити з районного бюджету основним його наповнювачам – селянсько-фермерським господарствам – 600 тисяч гривень на підтримку рослинництва (з розрахунку 20 гривень на кожний засіяний з осені гектар). Підхід диференційований: посіяв 10 гектарів – отримай 200 гривень, 2000 гектарів – 40 тисяч гривень. Та плюс 100 гривень на кожен засіяний гектар виділяються з державного бюджету. Тобто, це вже реальні гроші, на котрі можна придбати мінеральні добрива, гербіциди, запасні частини для техніки, задіяної на збиранні, паливно-мастильні матеріали. Крім того, вирішено виділити 40 тисяч гривень на створення районної хімічної лабораторії, обладнаної найсучаснішою апаратурою. За її наявності відпаде необхідність робити аналізи зернових нового урожаю на хлібоприймальних підприємствах, котрим хлібороби, м’яко кажучи, не зовсім довіряють. Адже, заплативши за аналізи на вологість, засміченість, наявність клейковини, і зрештою, сортність, можна одержати занижені результати. І доводь тоді, що це не так! Своя ж ліцензована і сертифікована лабораторія, як вважають комінтернівці, виключить непорозуміння, та й гроші товаровиробника заощадить.
– Що стосується тваринництва (зокрема, молочного стада), то його теж вирішено підтримати з районного бюджету. Господарства, де збережено від 80 до 400 та більше корів, одержать по 150 гривень дотації на кожну голову, – веде далі Дмитро Макосій. – Отож, до 640 тисяч гривень, виділених на рослинництво, додаються 225,5 тисячі на молочне тваринництво. Ще 52 тисячі спрямовуються на стимулювання розвитку птахівництва. З них 30 тисяч гривень отримає Комінтернівська птахофабрика (чи не найбільша з небагатьох нині діючих на Одещині), 15 тисяч – Сербська і 7 тисяч – птахофабрика у селі Свердлове. Ще приблизно 140 тисяч гривень з мільйона, виділеного на підтримку районного агропромислового комплексу, лишаються ніби в резерві. Знову ж таки, після відповідних прорахунків, ми подумаємо, як їх використати найбільш раціонально. Скажімо, надати допомогу індивідуальному сектору, зоотехнічній і зооветеринарній службам тощо.
Підбиваючи підсумок розмові, Дмитро Іванович зазначив:
– Якщо з обласного цьогорічного бюджету на підтримку сільгоспвиробника виділено трохи більше 7 мільйонів гривень, то з нашого районного – мільйон. Ми повинні продемонструвати державі, її керівництву, що сьогодні до села слід не на словах, а реально повернутися обличчям. У всьому світі і рослинництво, і, тим більше, тваринництво дотуються з боку держави. Ми не можемо вкладати у виробництво літра молока гривню, а продавати цей же літр за 60 – 70 копійок. Такого нема ніде у світі! Ми повинні, нарешті, навчитися правильно все підраховувати, а не примушувати селянина працювати на голому ентузіазмі. Тому і районна рада і, я, як її голова, зайняли саме таку позицію – реально підтримувати аграрний сектор.
