своїми думками з приводу суспільно-політичної ситуації в країні ділиться Василь Чорнолуцький, керівник фракції Партії Регіонів в Одеській обласній раді
– Василю Павловичу! Сьогодні суспільно-політична криза в Україні – тема номер один в усіх випусках новин та аналітичних програмах. А як оцінюєте ці події особисто Ви?
– Незважаючи на те, що я маю статус депутата обласної ради і займаюся політикою на регіональному рівні, відповім як рядовий виборець. Так і згадуються класичні слова: «За державу обидно». Сумно від того, що Україна – колись одна з передових республік СРСР – сьогодні у «хвості». Для багатьох це незрозуміло. Моє ж бачення ситуації таке: ми, як погані школярі, затягнули процес навчання демократії на багато років довше, ніж це було відведено іншим країнам. А по-друге – проходячи випробування демократією, деякі політичні сили просто не вміють достойно програвати.
Кожен, хто візьме до рук Конституцію України і хоч трохи вміє читати, бачить, що підстав для розпуску Верховної Ради немає. Для цього немає підстав, зафіксованих у Конституції. Всіх вимог дотримано. Нехай наших опонентів дуже стурбувала проблема переходу депутатів із фракції у фракцію. Проблема є – але вона не прописана в Конституції. Вибачте за таку аналогію: з однієї футбольної команди хтось (правомірно чи ні) переходить до іншого футбольного клубу. Тоді не розганяють ту команду, до якої він перейшов, а розбираються з самим гравцем. Якщо їхні депутати кудись переходять (і не так, як вони вважають за доцільне), то потрібно розібратися з ними, виключити їх із своїх партійних списків. Вносьте законодавчу ініціативу і розбирайтесь зі своїми «перебіжчиками», підключайте інших людей. Це цивілізована форма реагування. Але пішли іншим шляхом.
Зараз відповідь може дати лише Конституційний суд. Але ми бачимо, що ситуація розвивається в іншому напрями, розпалюються політичні баталії, з кожним днем негативу додається. Хочеться вірити, що політики знайдуть цивілізоване вирішення цієї проблеми, і суспільство заспокоїться.
– Під час останньої сесії обласної ради Ви озвучували позицію фракції Партії регіонів (як керівник цієї фракції). Але ж деякі опозиційні сили просто не з’явилися на засідання сесії – і це вперше за час роботи обласної ради V cкликання. Наскільки це тривожний симптом?
– Те, що на сесію не прийшли представники «Нашої України» і БЮТу, по-перше, не вплинуло на кворум сесії. А по-друге, я думаю, що там спрацювали елементи партійної дисципліни. Мабуть між представниками цих партій було погоджено – так «згуртовано» не прийти на сесію. Це їхнє право. Але більшість депутатів проголосували за відповідне звернення до Президента проти його Указу про розпуск Верховної Ради.
– Під час патових ситуацій, при вирішенні багатьох питань часто кажуть: «Шукайте, кому це вигідно». То кому ж вигідна нинішня політична криза в країні?
– Передусім ця ситуація вигідна тим політичним силам, які не хочуть, щоб відбувся другий етап Конституційної реформи, щоб ми стали цивілізованою європейською країною. Європейська хартія місцевого самоврядування чітко прописує, що державних адміністрацій не повинно бути. Я пам`ятаю 1993 рік, позачергові вибори Президента України. Тоді ми отримали позачергового президента Кучму, який вже у 1995 році забрав у рай– і облвиконкомів виконавчі функції, ліквідував їх. Залишивши районні і обласні ради, він створив адміністрації – адмінресурс, якого немає ніде в Європі. Це саме той адміністративний «прес», який нещодавно змусив всіх губернаторів поставити підписи під заявою на підтримку Президента. У нас є інформація, що так само збирали і голів райдержадміністрацій з ввічливою пропозицією «підписатися». А коли ти підпорядкований Президенту у цій вертикалі, то або пишеш заяву про звільнення, або виконуєш те, що тобі кажуть. Ті, хто не хочуть втрачати прямий адмінресурс державних адміністрацій, сьогодні не хочуть і другого етапу політичної реформи. Це одна з головних причин, яка спонукала опозиційні сили піти на такий крок.
Є й інші причини. Існують два вектори розвитку України: як в бік Європи, так і в бік Росії. Нинішній Кабінет Міністрів на чолі з Віктором Януковичем впроваджує позицію України як позаблокової незалежної держави. Зрозумійте: західний вектор – це не так вже й погано, але коли він дуже різко прозахідний, то це викликає протистояння. Якщо ширше подивитися – через подібні кризи пройшли багато молодих демократичних країн. Можна згадати Грузію, нещодавні події у Білорусі... Але якщо навіть згадувати ці речі, то там є певна схема. Перед такими «політичними землетрусами» і грузинська, і білоруська опозиція були в Сполучених Штатах на відвідинах і співбесідах. Так само перед нашими подіями українська опозиція і деякі високопосадовці побували в Сполучених Штатах Америки. А потім у нас починається політичне протистояння. Оце для мене найбільш прикро: те, що сценарії, які розробляються за океаном, відпрацьовуються в Україні.
– Що Ви можете сказати про можливі економічні наслідки політичної нестабільності?
– В кожній країні світу, яка потрапляє в кризу, зразу починають проявлятися негативні явища в економіці та фінансовій діяльності. Те, що відбувається в Україні, в першу чергу вплине на ставлення до нашої країни інвесторів. Вони задумаються: чи варто вкладати серйозні кошти в нашу інфраструктуру, коли тут кожні півроку-рік якісь непередбачувані події? Чи варто мати з нашою державою справи?
– Незважаючи на форс-мажорні обставини обласна рада продовжує працювати у робочому режимі. Відбуваються різноманітні заходи (на зразок засідання Координаційної ради в Овідіополі), триває робота постійних комісій, іде підготовка до чергової сесії облради. Що за цим стоїть: бажання зберегти «політичне обличчя» чи щось більше?
– Не можна все зводити тільки до політики. В області тривають весняно-польові роботи, не може зупинити свою роботу морегосподарський комплекс (так само, як і інші підприємства та організації). На травень, коли певні політичні сили зібралися проводити позачергові вибори, припадають іспити та останні дзвінки у навчальних закладах. Хіба можна всім цим нехтувати? Тому сьогодні нормальне функціонування обласної ради – це одна з підстав нормального функціонування області.
– Який шлях виходу з політичної кризи Ви вважаєте оптимальним?
– Колись я працював керівником на районному рівні і запам’ятав відтоді слова одного судді: «Навіть неправомірні дії потрібно вирішувати законним шляхом». Незважаючи на те, що сьогодні Президент є найвищою посадовою особою держави, водночас Верховна Рада є найвищим законодавчим органом. Цей вузол потрібно розрубати, і зробити це може тільки Конституційний суд. Лідер нашої партії Прем’єр-міністр України Віктор Янукович чітко сказав, що ми чекаємо рішення Конституційного суду. Це рішення наша політична сила буде безапеляційно виконувати.
А якщо говорити про рядових громадян – їм це все вже надокучило. Починаючи з 1991 року: вибори – референдуми, референдуми – вибори... і так вже близько десяти разів. Це перенасичує наше суспільство, заполітизовує його. Потрібно вже якось визначитися і працювати. Я гадаю, що і Президент, і Верховна Рада мають працювати до того терміну, який прописаний у Конституції. Так, оголошено дострокові вибори і одна сторона вже готується до них... Але почекаємо рішення Конституційного суду.
