ОДИН ДЕНЬ ГОЛОВИ ОБЛРАДИ МИКОЛИ СКОРИКА
Одноденна робоча поїздка голови Одеської обласної ради Миколи Скорика до Арцизького району розпочалася зі знайомства із найскладнішими, найпроблематичнішими ділянками великого районного господарства, зокрема і в селах, досить віддалених від райцентру. У полі зору голови облради, зокрема, опинялися школи та дошкільні заклади, бібліотеки та Будинки культури.
– Моє завдання, – сказав він на початку цієї поїздки, – дізнатися, як живуть люди, і робити усе можливе, щоб щось у їхньому житті змінити на краще.
Разом з головою облради були депутат обласної ради В’ячеслав Маркін, який активно допомагає Арцизькому району з перших днів своєї депутатської діяльності, голова районної ради Олександр Малєв та перший заступник голови райдержадміністрації Степан Іванов.
Свою роботу у районі Микола Скорик розпочав з відвідування очисних споруд міста, куди прибув також начальник управління екології та природних ресурсів в Одеській області Віталій Примак та Арцизький міський голова Юрій Михайлов.
Даний об’єкт – серед найскладніших. «Заковтнувши» три з половиною мільйони гривень, з яких 2,9 мільйона взято з обласної скарбниці, він стійко не виконує свої функції: стоки, як раніше йшли неочищеними, такими, по суті, й сьогодні стікають до річки. Скорик цілком визначено зауважив:
– Гроші було витрачено неадекватно. Гадаю, виборець має право запитати з тих, хто даний проект реалізовував. Ми вивчимо дане питання, щоб висунути претензії підряднику й постаратися все ж таки цю проблему вирішити.
Крім того, в районі є низка бюджетних об’єктів, які до програми розвитку цього року не потрапили. Але у разі перевиконання обласного бюджету, а також із урахуванням того, що не завжди виділювані кошти використовуються у повному обсязі, стане можливим збільшити обсяг бюджетного фінансування даних об’єктів.
До речі, робоча поїздка Скорика співпала із проведенням райрадою семінару для сільських голів та секретарів сільських рад. Він зустрівся із його учасниками і відповів на запитання. Проблеми порушувалися життєво важливі. Декотрі з них без втручання й допомоги облради можуть залишитися невирішеними.
Докладно відповідаючи на усі запитання, Микола Скорик зробив наголос на більш результативній участі рад в управлінні справами того чи іншого села. І потім протягом дня, зустрічаючись із представниками місцевого самоврядування, неодноразово звертався до цієї теми.
У селах Делень та Главані голова побував у Будинках культури. Обидва вони перебувають у плачевному стані. На ремонт потрібні великі гроші. Оцінюючи ситуацію, М. Скорик відзначив, що у селі Делень всіляко намагалися хоч якось зберегти у приміщенні те, що, можливо, і перший поверх залишається діючим. У селі Главані ж інша картина. Приміщення руйнувалося роками на очах у всіх. Але ніхто не вважав за потрібне хоч щось зробити.
У Веселокутській школі, де займаються 400 учнів, Микола Скорик побував вперше. А депутат облради В’ячеслав Маркін давно знайомий із її проблемами. Він домігся виділення коштів із обласного бюджету на ремонт даху. Але на черзі – водопостачання та капітальний ремонт приміщення.
Найтриваліша зупинка була у Теплиці – селі, на території якого розмістилося одне з міцних господарств району – ТОВ «Агрофірма «Дністровська» – засновник спільного українсько-французького підприємства «Дністро-Гібрид». Тут гідом був досвідчений, досить відомий в області і за її межами керівник Іван Васильович Кістол.
Агрофірма «Дністровська» однаково успішно займається рослинництвом та тваринництвом. Турбують невеселі прогнози на врожай: «горять» вже яра пшениця й підгорає горох.
Пізніше Микола Скорик на моє запитання про те, чим можна допомогти Кістолу, скаже:
– Такі сильні, надійні керівники, як Іван Васильович, особливої допомоги не потребують. Головне – їм не заважати. Таким має бути принцип взаємовідносин бізнесу й влади – не нашкодити.
А в умовах підвищеної небезпеки потенціального неврожаю важливо забезпечити аграріїв вчасно компенсаціями та тією фінансовою підтримкою, яку вже передбачено держбюджетом. Решту вони зроблять самі. Отож, доки наші політичні сили з’ясовують, яка з них вища й сильніша, такі, як Кістол, працюють і розвивають економіку держави.
Останнім селом, з відвіданих головою облради цього дня, була Задунаївка. Він побував у місцевій школі, відзначив гарну технічну оснащеність комп’ютерного класу і той значний факт, що в цьому селі незабаром відкриється оновлений музей болгарського революціонера Христо Ботева.
Завершилася насичена робоча поїздка Скорика прийомом громадян, які звернулися до нього з непростими проханнями, переважно фінансового змісту. Коли вийшов останній відвідувач, Микола Леонідович відповів на запитання журналістів:
– Який ККД обласної ради нового скликання за рік її роботи?
– Певних результатів ми досягли. Зокрема, прозорості розподілу бюджетних коштів, наведення порядку у питаннях земельних та комунальної власності. Багато ще чого треба буде зробити щодо виконання програми розвитку регіонів. Проблем в Арцизькому районі багато, але є й досягнення. Ми сьогодні бачили чудове господарство – агрофірму «Дністровська», зустрічалися із дуже гостинними, щирими людьми. Ось запитати б у них – у тих же Главанах, Деленах – куди для них важливіше спрямовувати кошти – на дострокові вибори чи ремонт даху Будинку культури? Що б вони відповіли?..
– Наскільки типові, й чи типові, проблеми Арцизького та інших районів?
– Гадаю, вони все ж таки типові, лише у різних співвідношеннях. В Арцизькому – гостро стоїть питання з очисними спорудами, водопостачанням, а також щодо стану доріг. У тому, який він, сьогодні сам переконався. Від таких проблем і треба нам вивільнятися, а роль місцевих рад у цьому переоцінити не можна.
