Старенькі пенсіонерки – завсідники пунктів приймання абонплати – були приємно здивовані, побачивши суми перерахунку. «Нарешті-то навели лад з оплатою за опалення – раділи вони. – Адже зима була такою теплою! Брати повну вартість за тепло було б просто нечесно».
Чи легко було у цьому конкретному випадку і багатьох інших подібних відстоювати інтереси громадян, перевіряючи обґрунтованість і принципи формування цін у житлово-комунальному господарстві? Про це розповідає начальник Держінспекції з контролю за цінами в Одеській області Наталія НЕМОДРУК.
– Робота, яку ми провадимо, була дуже складною і тривалою, – говорить Н.П. Немодрук. – Групи з перевірки обґрунтованості формування цін у ЖКГ створювалися у листопаді минулого року спочатку на рівні міністерств, а потім – на обласному рівні. Нам потрібно було відповісти на одне з дуже важливих питань, що хвилюють населення, – обґрунтованість підвищення цін на житлово-комунальні послуги.
– Дуже часто доводиться чути від керівництва на місцях: «Нам спустили підвищені тарифи з Києва, ми до них стосунку не маємо»…
– Це не зовсім так. У Законі «Про місцеве самоврядування» є ст. 28, у якій говориться, що органи місцевого самоврядування мають право затверджувати тарифи для своїх комунальних підприємств, що надають послуги населенню, і погоджувати тарифи для підприємств, які не є комунальною власністю, але які надають послуги у даному регіоні.
Тому органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за тарифи на комунальні послуги, які діють у регіоні.
– Тарифи – це те, що цікавить населення більше, ніж виступи політичних лідерів. Можна сказати і так: це уособлення ефективної або не дуже соціальної політики чинного уряду. Різкий їхній ривок угору не може не впливати на політичні уподобання населення…
– Цілком правильно. А тепер подивимося на сьогоднішню ситуацію. Досить тривалий час через політичні (вибори) та інші причини тарифи не підвищувалися. Частина витрат перекладалася на промислові підприємства. Це робилося з метою соціального захисту населення. У підсумку питання сьогодні стоїть так: або при збереженні попередніх тарифів гине наше ЖКГ, або ж розпочнеться грамотне формування тарифів відповідно до витрат ЖКГ щодо надання послуг населенню. У першому варіанті результат прогнозований. Це – Алчевськ, який півроку відроджувала вся країна. Але у держбюджеті коштів на такі рятувальні операції для кожного міста і регіону просто-напросто немає.
Отже, нам залишається йти цивілізованим шляхом – формувати економічно обґрунтовані тарифи. Притому у даній ситуації про якусь однаковість не може бути мови: послуги надають різні підприємства, у яких часом непорівнювані технічні можливості.
– Скільки, наприклад, таких підприємств у нашому регіоні?
– Житлово-комунальні послуги на Одещині централізовано надають понад 230 підприємств. Форма власності найрізноманітніша: комунальні підприємства, акціонерні, приватні. Після проведених нами перевірок 77 з них переглянули тарифи.
– Минулої зими чимало списів було зламано через вартість опалення в Одесі. Часто мешканці однакових квартир у будинках, що стоять по сусідству, одержували рахунки на суми, що відрізнялися на сотні гривень…
– Це дуже злободенне для Одеси питання. За теплопостачання одні городяни платили 4 гривні за метр опалювальної площі, а інші (мешканці центру міста, який обслуговує Одеська ТЕЦ) – 5 грн 80 коп. Результатом цього стало завищене нарахування платежів одеситам, які обслуговувалися Одеською ТЕЦ, у жовтні – грудні минулого року: на суму понад 3,3 млн гривень.
Після наших приписів тариф знизили до 5 грн 52 коп. Але і це неправильно. Адже є Закон України «Про теплопостачання», відповідно до якого не повинно бути двох різних тарифів в одному населеному пункті. У таких випадках прийнятні субвенції місцевого бюджету теплопостачальному підприємству, щоб вирівняти тариф. Проте цього не зробили.
Держінспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулася до обласного прокурора Олександра Галкіна з проханням вжити заходів прокурорського реагування для скасування рішення Одеського міськвиконкому про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ «Одеська ТЕЦ» як такого, що суперечить чинному законодавству. В даний час прокуратура м. Одеси звернулася з позовом до Господарського суду в інтересах держави в особі Держінспекції з контролю за цінами в Одеській області. Ми сподіваємося на те, що рішення суду буде на користь мешканців Одеси.
– Проблеми з несвоєчасними платежами за комунальні послуги викличуть лише заборгованість?
– Аж ніяк. Чабанка (вона ж Чорноморське) два роки не має договорів з припортовим заводом, який обробляв раніше їхні стоки. У підсумку все це зливається прямо у Чорне море і загрожує узбережжю екологічною катастрофою. Ми підготували розпорядження, наклали штрафи. Це досить серйозні суми, десятки тисяч гривень. Але проблему потрібно розв’язувати глобально, наближається літо.
– Повернімся до того, з чого ми почали нашу розмову. Проведено великі перерахунки щодо тепла. Якою методикою тут керувалися?
– Все дуже просто. Жовтень минулого року був теплим, плату за опалення у жовтні брати не повинні. У листопаді, грудні постачили лише 63% належного тепла, у січні було недоопалення на 5,3%. Відповідно, оплата саме настільки в відсотковому відношенні менша.
За даними КП «Теплопостачання м. Одеси» сума перерахунків за опалювальний сезон складає понад 67 млн гривень, по Одеській ТЕЦ – понад 15 млн.
Отож ми постаралися заощадити гроші нашим землякам і, судячи з усього, це вдалося. Але це – частковість.
Якщо ж говорити про комплексне розв’язання проблеми, то хочу вас поінформувати: зараз, відповідно до вказівки Мінекономіки України, всі рішення про підвищення тарифів ухвалюватимуться лише за наявністю висновку Держінспекції з контролю за цінами. Це передбачає проведення нами експертизи великого пакету документів, технічних і економічних висновків.
Отож захищати інтереси наших громадян ми зможемо ще ефективніше.
