ВІКТОР ЯНУКОВИЧ: МИ ПОВИННІ ЗРОБИТИ ВСЕ, ЩОБ УКРАЇНА ВИЙШЛА З ДОСТРОКОВИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ СИЛЬНІШОЮ. ЯКЩО ЦЬОГО НЕ ВДАСТЬСЯ ЗРОБИТИ, ЯКЩО ВИБОРИ ОСЛАБЛЯТЬ УКРАЇНУ, ПОГІРШАТЬ РІВЕНЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ, ТО ТРЕБА ДОБРЕ ПОДУМАТИ –ЧИ ДЕРЖАВІ ТАКІ ВИБОРИ ПОТРІБНІ
Шановні співгромадяни!
В цей дуже складний для нашої країни час найважливіше знайти такий вихід з ситуації, який би забезпечив нас у майбутньому від повторення політичної кризи. Тому ми повинні зробити кілька речей. Перше – якщо немає законних підстав для дострокових парламентських виборів і ми будемо приймати рішення політичне, то обов'язково необхідно схвалити пакет законів, які гарантуватимуть чесні, вільні і прозорі вибори. Сфальсифіковані вибори лише погіршать ситуацію і ми не повинні їх допустити.
Суттєвим кроком для початку процесу має бути повернення всіх гілок влади у правове поле.
Так, протистояння політиків шкодить і розділяє народ. Так, ми намагаємося його подолати. Але велике питання, чи варто при цьому підміняти закон політичною доцільністю задля того, щоб задовольнити опозицію. Ми мусимо принципово відстоювати незалежне та повноцінне функціонування усіх гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової.
Чи варто створювати небезпечний прецедент, коли можна переступити через закон? Чи не закладемо ми цим самим загрозу на майбутнє, коли кожен наступний лідер теж буде прагнути підміняти закон політичною доцільністю?
Саме з цих міркувань ми шукаємо правовий вихід з кризи. Ми повинні ухвалити цілу низку законів на випадок, якщо треба буде проводити дострокові вибори. Це принципова позиція – щоб вибори були чесними. Робоча група напрацювала такий пакет.
Після його прийняття Верховною Радою України треба напрацювати зміни до Конституції, винести їх на розгляд Конституційного суду і потім їх остаточно ухвалити в парламенті.
Ми мусимо забезпечити верховенство права. У іншому випадку ми стелимо собі дорогу в нікуди.
У цьому процесі дуже важливо, щоб уряд забезпечив життєдіяльність країни, щоб ми продовжували піднімати рівень життя людей. Щоб системні реформи продовжувалися в прискореному темпі. Щоб відбулося третє (у вересні-жовтні) підняття зарплат і пенсій для громадян...
Словом, ми повинні зробити все, щоб з дострокових парламентських виборів Україна вийшла сильнішою.
Якщо ми не зможемо цього здійснити, якщо дострокові вибори навпаки – погіршать життя людей, то треба добре подумати, чи такі вибори Україні потрібні.
На це питання я хотів би, щоб ми з вами найближчим часом пошукали відповідь.
З ВИСТУПУ ОЛЕКСАНДРА МОРОЗА, ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НА ЗАСІДАННІ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ 22 ТРАВНЯ
Пропозиція відносно того, щоб обнародувати Закон “Про зміни до бюджету”, який передбачає поліпшення заробітних плат, пенсій для 17 мільйонів населення України. Я з дорогою душею підписав би, вірніше, обнародував би цей закон, я не маю на це права за нинішньою Конституцією. Ми вносимо пропозиції про зміни до Конституції, які спрощують порядок обнародування таких законів. Тобто, якщо за 15 днів, сьогодні пише Конституція так, Президент не наклав вето, мається на увазі, не вніс пропозиції, зауваження до цього закону, то закон вважається схваленим ним і обнародується, але за підписом Президента. А там не сказано, за підписом Президента, але обнародується ним, я прошу вас, треба мати на увазі саме цю обставину, і чітко визначається, що якщо після вето, подоланого через 10 днів, не підписаний Президентом закон, то тоді він обнародується за підписом Голови Верховної Ради.
Я вже говорив на засіданні Погоджувальної ради, ми можемо обнародувати цей закон як той, що проголосований Верховною Радою, але не введений в дію.
Нехай люди задають запитання місцевим адміністраціям, службам соціального захисту і так далі, чому ці проплати не здійснюються? Гроші виділені, парламент прийняв рішення. Всі маніпуляції довкола цього зводяться до елементарних речей, до намагання показати, що парламент не працює, та є парламент, працює. І тут правильно виступив один з голів районних рад на засіданні консультативної ради, він сказав: “Я звертаюся до двічі розпущеного і тричі легітимного парламенту”. Він абсолютно правий був.
Парламентська асамблея Ради Європи приїздить в Україну, в стінах парламенту, діючого парламенту, проводить засідання політичного комітету – найавторитетнішого комітету Ради Європи, ми добивалися п’ять років до того, щоб нас прийняли у співтовариство європейських держав. Прийняли. Приїхали. Розглядають важливі питання. Міністра закордонних справ не можна викликати на зустріч, запросити, попередили своєчасно, і вчора ввечері представники комітету мені говорять: “Слухайте, – жінка з Франції, Голова Комітету профільного парламенту французького, яка п’ятнадцять років в Парламентській асамблеї Ради Європи знаходиться, говорить, - за п’ятнадцять років перший раз я бачу випадок, коли міністр закордонних справ не йде на зустріч з колегами!”. А там представлені або колишні міністри, або майбутні міністри, або нинішні голови комітетів у парламентах Європи. Ну такої ганьби де ще можна дожитися? Виявляється, Секретаріат Президента віддав команду – нема у нас парламенту. Вони недолугі люди були, не подумали, що це не рішення парламенту України, це рішення Парламентської асамблеї Ради Європи провести в Києві засідання комітету! Ну, ганьба така, яку, ви знаєте, крізь землю провалитися. Я прийшов вчора вітати учасників цього засідання, Парламентського комітету, і слів не знаходжу, як пояснити. Не буду ж я говорити, що керує Міністерством Секретаріат Президента чи хтось із чиновників потім крапки розставляє над “і”, коментує Конституцію, бо, бачте, йому прийшло в голову, що парламент не існує, бо указ неконституційний виданий. То вже і нема парламенту. А ось, як видадуть указ, якщо домовляться, то дозволять зібрати парламент, провести і навіть ті, що вже склали свої повноваження прийдуть сюди, а потім через два дні знову їх розпустять і так далі. Ну де такий – я чуть не сказав нецензурне слово – найдете у світі приклад, щоб отаке щось робилося?
Я думаю, що мої емоції в даному випадку всі добре розуміють. Це просто ганьба для України, що ми допускаємо до такого. Мені все хочеться якісь аналогії навести такі, знаєте, сільські. Я 8 років, малим з 5 років, пас корів, я знаю, що якщо заведеться у череді бичок отакий, в специфічному стані знаходячись, толку не буде. Не буде толку: або треба вилучити його, або прив’язати, бо порядку не буде ніколи. (Оплески).
Те, що відбувається сьогодні в Україні, коли пачками, я ще раз повторюю, по 65 керівників судів призначається Указом всупереч рішенню Конституційного суду про те, що не може Президент цього робити, бо в Конституції у нього такого права нема, для нього не передбачено.
Що це означає? Як можна звертатися до районного суду міста Києва, давати за підписом керівника держави пропозицію, щоби прийняли рішення про те, що Конституційний суд не може вводити в дію свою прийняту постанову про заборону Президента приймати такі рішення.
Якби хтось таке в світі ще привів приклад такий, то ми б сказали, ми діємо за аналогією. Так нема таких прикладів. Ми відкриття робимо юридичні, правові, конституційні для всього світу дивні, але тим не менше вони робляться. Тому я глибоко переконаний, що ми повинні лінію, яку витримуємо, і далі вести. Ми поважаємо Конституцію, поважаємо закони, парламент працює, ми не порушуємо ніяких норм закону і ми розуміємо, що готується масова фальсифікація підрахунку голосів чи-то на референдумі, чи-то на виборах. І ми хочемо сказати, що халтура не пройде, ми цього не пропустимо. Нас обирали люди, довіряючи нам відповідні права, і ми цими правами скористаємося, бо ми тим самим захищаємо інтереси держави, інтереси суспільства, інтереси кожного громадянина. І нехай ніхто не нав’язує інші думки під будь-якими намірами, бо це якраз точно відповідає, сьогодні день такий, перезахоронення Тараса Шевченка. Я позавчора був там, у Каневі, і цитував там деякі фрази Шевченка. На щастя, я добре знаю його і люблю цього автора. Так, він там посилається, коли у вірші “Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні”, він говорить:
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окрадену, розбудять...
Ох, не однаково мені.
Так от, це кострище розкладається сьогодні під загальні теревені про права людини, про демократію, про вірність духу Конституції, а треба бути вірним букві Конституції, якщо ми хочемо ладу у державі. Я хотів би, щоб ми на такій лінії і продовжували свою роботу. Люди нас зрозуміють, бо ми діємо у правовому полі в інтересах суспільства. Спасибі. (Оплески).
Відстрочення дострокових ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ НАБУЛО ІГРОВОГО ХАРАКТЕРУ
У понеділок Президент і Прем'єр-міністр вкотре довго і напружено розмовляли «про справи наші скорботні». Тобто про чергове відстрочення дострокових парламентських виборів. Їх, скоріш за все, 24 червня провести не зможуть.
Після першої, 4-годинної, частини переговорів Віктор Янукович сів до свого бронеавтомобілю і поїхав в уряд. У натовпі журналістів, що знемагали від спеки під Секретаріатом Президента, поповзли чутки про перебої з бутербродами. Тим більше, що напередодні перший Президент України Леонід Кравчук (він віднедавна введений до складу робочої групи «по примиренню сторін») нарікав на погіршене постачання першого буфета держави. Виявилось, Янукович просто поспішав вибачитися за затримку перед Рене ван дер Лінденом, президентом Парламентської Асамблеї Ради Європи, і попросити високого гостя прибути на переговори на день пізніше.
Оповістити підсумки 5-годинного діалогу Ющенка і Януковича в СП пообіцяли із незначним запізненням. Підкресливши, що вирішення проблеми буде скоріше політичним, ніж законодавчим.
У таборі опозиції, втім, про зміст переговорів трохи здогадуються. За твердженням віце-спікера Верховної Ради Миколи Томенка, обидва Віктори погоджують останні деталі створення в майбутньому парламенті «широкої коаліції» у складі Партії регіонів і «Нашої України». Ющенку, вважають в керівництві опозиції, украй потрібна підтримка Східної України; а ПР не менш важливо «дорватися» до київської влади. Тільки от «засвітити» наміри, за Томенком, треба б до початку виборчої кампанії. А то перед виборцями незручно.
«Президентові майже рік показували, що він в цій країні – ніхто, – говорить віце-спікер, – а Ющенко будь-що хоче здаватися першою людиною країни. Причому без якогось там конфлікту…».
Тим часом Конституційний суд оголосив про давно очікуване припинення розгляду першого Указу Президента про розпуск Верховної Ради і перенесення основної уваги на другий Указ від 25 квітня. Як довго триватиме провадження, не знає ніхто. Тим більше, що в кадровому відношенні теперішній склад КС декому здається нелегітимним. Трьох суддів з «президентської квоти», відкликаних Віктором Ющенком, начебто відновив на роботі… Кам’янобрідський місцевий суд міста Луганська. Розв’язання питання, що виходить за рамки компетенції райсуду, дорого коштувало його голові: Олександра Сараєва прямо з роботи повезли до міськлікарні з інфарктом. Позаяк судді-підлеглі Сараєва на роботі не з'являються (хто у відпустці, хто на лікарняному або на курсах перепідготовки), документація нашвидкоруч проведеного «процесу» не може бути витребувана вищим Луганським апеляційним судом. З цього випливає, що до опротестовування рішення Валерій Пшеничний, Сюзанна Станік і Володимир Іващенко можуть вважатися відновленими на роботі.
Недавно призначений Президентом на місце Пшеничного Степан Гавриш (він не пройшов затвердження в Раді і тому має право лише коментувати народну гру «віднови суддю») не вірить в неупередженість теперішнього складу КС. На думку Степана Богдановича, суд неодмінно тлумачитиме другий Указ Ющенка як «антиконституційний». Щоправда, вирішального значення дана обставина не матиме. Все вирішать політичні домовленості між двома Вікторами.
Один з них, виступаючи позавчора на канівській Чернечій горі з нагоди 146-річчя перепоховання Тараса Шевченка, пообіцяв: точна дата дострокових виборів буде оголошена до кінця поточного тижня.
Чомусь у багатьох склалося враження, ніби Віктор Андрійович і сам не дуже в це вірить…
Олег БАЗАК, «Одеські вісті», м. Київ
