Вибиралися ми з тісних міських «обійм» різноманітних транспортних засобів майже годину і, звісно, спізнилися до призначеного часу в Біляївку, де була намічена зустріч з головою районної ради О.Ф. Семеновим. Хотілося із самого ранку підсісти до нього в автомашину, щоб разом поїздити по району. А то як виходить: район хоч і приміський, але його рідко відвідують представники ЗМІ, особливо ті, хто вдень і вночі гоняються тільки за «смаженими» фактами. А тут начебто затишшя, буденна робота, жодних сенсацій. Навіть з обласних трибун про Біляївку згадують рідко, хіба що в переліку, через кому.
Чи так воно насправді? Тим більше, що попередні враження давали підстави для зовсім інших висновків. Коли ж ще раз вникаєш у ситуацію, то розумієш, що тут однією статтею не обійтися…
РАЙОН ЗМІНЮЄ СВІЙ ВИГЛЯД
… З першим відвідувачем до голови райради – головним лікарем центральної районної лікарні Віталієм Маковецьким, ми зіткнулися буквально в дверях кабінету. Настрій у лікаря був дуже піднесеним – мабуть, що розмова пройшла успішно. Як потім з'ясувалося, її темою була намічена на цей рік реконструкція інфекційного відділення ЦРЛ. Тобто мова йшла про об'єкт, що передбачений програмою соціально-економічного розвитку району на цей рік. А якщо ще точніше, то тією стратегічною лінією, яку районна рада визначила ще в 2002 році, коли її очолив Олександр Семенов. – Так визначилася перша тема нашої розмови про вироблені п'ять років тому головні пріоритети у роботі депутатів.
– Ми тоді поставили перед собою мету – зосередити всю увагу і кошти на подальшій газифікації й водопостачанні населених пунктів, на ремонті і реконструкції усіх, без винятку, об'єктів соціально-культурного призначення. І вже п'ять років наполегливо, з великими труднощами, крок за кроком здійснюємо намічене, – говорить Олександр Федорович. – Щойно в мене був головний лікар району. От і почну з медичних об'єктів. За ці роки ми оновили дах ЦРЛ, цілком газифікували весь її підрозділ. «Блакитне паливо» одержали амбулаторія в селі Мирному, дільничні лікарні в селах Великий Дальник, Усатове, Дачне інших.
У нас склався непорушний підхід: якщо газ прийшов у село, то в першу чергу його одержують соцоб'єкти. А другий наш принцип такий: роботи з ремонту й реконструкції шкіл, тих же лікарень і ФАПів, Будинків культури, бібліотек, спортивних споруд провадяться не тільки в Біляївці, але поступово і у всіх селах району. І починаємо цю роботу з обов'язкового встановлення шатрових дахів, що не тільки зберігають тепло узимку і прохолоду улітку, але й самі будинки. У школах замінюємо старі дерев'яні вікна, що давно відслужили своє, на металопластикові. Реконструкція провадиться з одночасним оновленням матеріальної бази багатьох соціальних об'єктів. Втім, – спохоплюється Олександр Федорович, – коли приїхали в район, то давайте все це подивимося, як кажуть, у натурі.
І ми зробили прогулянку по місту. Я звернув увагу, що багато будинків оновлено, чисті вулиці, доглянуті пам'ятники, біля підніжжя яких лежали живі квіти. Це радувало, особливо після того, що кожного вечора доводиться бачити по телевізору.
Приємне враження справило і те, що усі – і дорослі, і діти при зустрічі голосно віталися з головою райради, інші для цього навіть переходили через вулицю, щоб обмінятися не тільки вітаннями, але і короткими репліками з якогось приводу.
Втім, не відволікаючись на деталі, підходимо до першого об'єкта – дитячо-юнацької спортивної школи. Будівельні й опоряджувальні роботи тут ще тривають, але і подивитися теж є на що. Показуючи своє велике господарство, директор школи Валерій Кваша наполегливо запрошував заглянути в усі підготовлені приміщення, надовго притримав у тренажерному залі, демонструючи найсучасніші снаряди, обладнання. Тут безкоштовно можуть займатися всі жителі району шість днів на тиждень. Потім ми оглянули кімнати для тренерів, спортсменів, кабінет лікаря, численні роздягальні, душові, туалети. А буде ще сауна, готель та інші необхідні приміщення.
– У грудні цього року, – говорить Валерій Васильович, – виповнюється 25 років нашій школі. На той час багато об'єктів будуть здані. А цілком комплекс буде довершено у майбутньому році.
Нагадаю про принцип: від Біляївки до найвіддаленіших сіл. І одержую на підтвердження таку інформацію. Школа має філії в селах 21 сільради. Навчається в них понад 2 тисячі дітей. Отож вимога Кабміну охопити спортом кожного десятого учня реально виконується. У школі майже 30 викладачів, що ведуть роботу в шести секціях, з яких найбільш затребувані сьогодні заняття з боксу й футболу. Незабаром із завершенням ремонту відновить свою роботу дуже популярний у районі шахово-шашковий клуб. Отож успіхи біляївських спортсменів на обласних, республіканських і навіть міжнародних змаганнях стануть, треба сподіватися, дуже закономірним явищем.
І все-таки директор спортивної школи не забув зауважити: «Та що тут такого? Ви б подивилися, що робиться в нашому Будинку культури!». Так визначилася адреса наступного візиту. Тим більше, що з минулих поїздок до району, добре знав, що головне вогнище культури мало тут дуже непривабливий вигляд...
А зараз тут робота кипить на багатьох майданчиках. Зал за залом змінюють своє старе «обличчя», приголомшуючи новим оздобленням. Один танцювальний зал, стіни якого незабаром «одягнуться» у дзеркала, чого вартий! Змінить свій попередній вигляд і актова зала, де оновиться сцена, і крісла, і підлога. Будуть створені всі умови для гурткової роботи. А почали тут, не відступаючи від традиції, із заміни даху на шатровий і газифікації приміщення. Отож про біляївську художню самодіяльність, що вже добре знають в області, почують і за її межами.
– Те, що бачите, – лише частина наших задумів. Аналогійна робота проведена й у багатьох сільських будинках культури. І вона буде тривати. Слово в наших депутатів тверде,– підкреслила начальник районного управління культури Лілія Гапоненко.
А потім перейшла на мінорний тон і розповіла про «страждання» районної бібліотеки. Зайшли ми і сюди. Так, будинок явно тісний для розміщення книжок. Але ж є ще підшивки газет і журналів. Крім того, і на цей рік, завдяки старанням депутатів райради, у бюджеті були передбачені кошти на купівлю нових книжок, на передплату на багато газет і журналів, зокрема і на «Одеські вісті».
– Гадаю, незабаром ми вирішимо і цю проблему: підшукаємо для бібліотеки більш придатне приміщення, – запевнив всіх учасників розмови голова райради.
А для повноти картини додав, що Будинки культури були відремонтовані за останні роки в Яськах, Кагарлику, Маяках, Мирному, Великому Дальнику, Августівці і багатьох інших селах. І роботи на цій ділянці успішно тривають.
Машина бере курс на село Яськи. По дорозі йде розмова про газифікацію району. Олександр Федорович розповідає про ситуацію, що склалася. Ще в 90-ті роки, тепер уже минулого століття, біляївці дуже ретельно взялися за вирішення цієї проблеми. Газ прийшов у села району, але далеко не в усі. Сьогодні газопровід високого тиску прокладається в трьох напрямках: Червона гірка – Кам'янка – Секретарівка, Дачне – Березань – Вигода і Яськи – Троїцьке – Градениці. Вони в різному ступені готовності. Якщо з усіх джерел фінансування на рік набирати по 2 млн гривень, то роботи можуть затягтися ще на 7-8 років, а то і більше.
Такий варіант явно не підходить для місцевих жителів, що заждалися «блакитного палива». Особливо по трасі Яськи – Градениці, де роботи з великими перервами провадяться майже десять років. Як же отут бути?
– У результаті довгих пошуків,– пояснює Олександр Федорович,– ми прийшли до висновку, що потрібно залучати інвестиції. Так вийшли на фірму «Нафтогазсервіс», що погодилася провадити всі роботи на свої кошти.
– Ми, звичайно, розуміємо,– продовжує співрозмовник, що фірма – не благодійна організація, і вона прийшла до нас заробляти. Але завдяки її допомозі ми виграємо в часі і зможемо прокласти всі труби високого й середнього тиску вже в найближчі два роки.
Потім, після прибуття в Яськи, довідуємося, що в район вже приїхали фахівці, що будуть провадити «розведення» труб по вулицях сел, не чекаючи магістрального газопроводу.
– Хочемо, – продовжує голова райради,– щоб всі роботи і розрахунки велися гласно, відкрито, щоб про їх знали місцеві жителі. Адже справа це не з простих...
У цьому Олександр Федорович переконався ще раз, коли напередодні зустрічався з мешканцями Троїцького. Запитань було багато, особливо щодо попередніх внесків жителів кожного будинку, куди повинно надійти «блакитне паливо». Зустріч тривала, як кажуть, до останнього запитання.
Тут, у Яськах, їх теж було багато. Одне з них: як бути з газифікацією школи, інших соціальних об'єктів. Витрати по них теж будуть покривати жителі села? Олександр Федорович роз'яснив, що безпосередня газифікація суспільних громадських будинків буде провадитися тільки за рахунок районного бюджету.
Труднощів попереду багато, але біляївці впевнені, що повна газифікація району буде завершена до 2011 року. На той час, коли закінчиться каденція нинішнього депутатського корпусу. І це буде одним з головних пунктів у їхньому звіті за п'ятирічну роботу.
Хтось скептично зауважить: нам би іляївські можливості, ми б теж стали зміцнювати соціальну й культурну базу. Втім про гроші – цю «вічну» тему сьогоднішнього дня – і про те, де їх «беруть» у Біляївському районі, ми розповімо в наступній статті.
