– Зв'язок і інформатизація – галузь народного господарства, що розвивається в нашій країні найбільш стрімко і яскраво, – так почав свою розповідь голова постійної комісії обласної ради з питань зв'язку та інформатизації Ігор Смирнов. – Ми можемо спостерігати це на особистому досвіді. Ще десять років тому мобільний телефон був рідкістю, люди не уявляли, що таке голосовий зв'язок за інтернетом. Зараз це повсякденні речі, без яких ми не уявляємо нашого побуту. В обласній раді минулого скликання питаннями морегосподарського комплексу, транспорту й зв'язку займалася одна постійна комісія. З приходом нового депутатського корпусу я, як безпосередній фахівець із цих питань (авт.: Ігор Володимирович – директор з маркетингу Одеської філії ВАТ «Укртелеком»), порушив тему про створення окремої комісії з даного напряму. Нам вдалося переконати і голову обласної ради, і його заступників у тому, що цій галузі потрібна особлива увага, що такий підхід більш доцільний. До цього нас підштовхує не тільки стрімкий розвиток зв'язку і інформатизації, але і ситуація безпосередньо в Одеському регіоні. Адже тут репрезентовано понад 40 операторів зв'язку і понад 45 провайдерів, які надають платні послуги населенню. На жаль, законодавча влада не приділяла до цього часу належної уваги подібним питанням (саме на рівні управління, об'єднання по вертикалі органів управління влади). До того ж новими технологіями трохи були «обійдені» соціально незахищені прошарки населення: ветерани, пільговики, інваліди загального захворювання… Спектр завдань величезний, все це і підштовхнуло нас до формування профільної комісії.
– На реалізацію регіональної програми інформатизації на 2007 – 2009 роки “Інформаційна Одещина” заплановано понад три мільйони гривень. На що будуть використані ці кошти?
– Насамперед, дана програма є частиною загальнонаціональної програми інформатизації України. Суть її – об'єднання по вертикалі всіх інформаційних систем, якими користуються наші органи управління законодавчої й виконавчої влади, а також фіскальні органи, що репрезентовані в регіоні. Адже від кооперативності їхніх дій, від правильного й централізованого керівництва залежить багато чого.
Ми розуміли, що успіх принесе тільки планова комплексна робота, адже в телекомунікаціях завжди необхідне планове провадження питань і планове фінансування. Тому комісія дуже щільно працювала і з нашим комунальним профільним підприємством, і з іншими постійними комісіями. Наша програма містить у собі близько 25 дуже серйозних проектів. На жаль, бюджет не має можливості охопити цілком всі напрями, адже фінансування потребують і інші галузі. Тому ми визначили низку проектів, які є першочерговими.
Що стосується виділених на них коштів (3,6 млн гривень), то ми повинні розуміти, що в цю суму входять і визначені операційні витрати на покриття інформаційної діяльності органів влади. Витрати потрібні на підтримку й відновлення того парку техніки, що вже існує (понад 2,5 тис. комп'ютерів), забезпечення каналів зв'язку, що обслуговують органи влади. Втім, значна частина коштів запланована на пріоритетніші проекти, насамперед спрямовані на задоволення соціальних потреб громадян нашого регіону. Фінансування програми припускає дві складові: як з обласного бюджету, так і з державного. Ми, справді, замахнулися на дуже перспективний напрям – створення власної мережі, що керувалася б сугубо органами законодавчої й виконавчої влади і була б нам відчутним помічником у керівництві регіоном. Адже Одеська область територіально дуже розлога, тому для оптимізації процесів управління необхідне об'єднання інформаційних систем.
– Яку ще роботу, крім розробки Програми інформатизації провадила й провадить ваша комісія?
– Дуже перспективна, на мій погляд, організація громадських інтернет-приймалень, якими могли б користуватися всі жителі нашого регіону незалежно від місця помешкання. Це комп'ютеризація документообігу, що підвищила б ККД роботи нашої законодавчої влади.
– Наступний напрям – загальноосвітні школи. Власне комп'ютеризацію класів курирує низка інших комісій (зокрема «освітня» і щодо культури), а ми відповідаємо за канали зв'язку. Адже будь-який подібний клас, будь-яка бібліотека мають потребу в інтернеті, у поповненні з тих зовнішніх джерел, щодо дозволяють передавати інформацію і насичувати нею комп'ютерні класи.
Ще одне важливе питання – об'єднання фіскальних структур регіону. Дуже часто вони все ще не мають нормальних інтерфейсів, і це не дозволяє (або ускладнює) обмін інформацією. До нашого завдання також входить допомагати правоохоронним структурам підтримувати порядок у регіоні. Зараз триває цифровизація зв'язку, з цим питанням до нас звернулося УМВС в Одеській області. Вирішується питання про виділення коштів для забезпечення роботи цифрової телефонної станції цього управління.
І, нарешті, новий напрям, що ми займаємося ним третій рік – медицина. Дистантне навчання, лекції. Висококваліфікований фахівець може провести консультацію складного хворого в якомусь віддаленому лікувальному закладі, що дозволяє знизити показники летальності. Ось ті основні напрями, що ми хочемо реалізувати вже протягом цього року. Гадаю, ми ще повернемося до цієї теми і розповімо, що конкретно було зроблено.
Крім цього, першого понеділка щомісяця я веду громадський прийом у будинку ОДА й обласної ради на проспекті Шевченка. Звертаються як окремі громадяни, так і організації, яким потрібна допомога обласної ради. Велика частина відвідувачів – це люди, які хотіли б одержати певні пільги на встановлення й використання телефонів. Часто приїздять із тих населених пунктів області, які на сьогодні не мають телефонного зв'язку. Адже непросте завдання – охопити регіон сучасним зв'язком. Телефонізувати його – це великі інвестиційні витрати. Як представник «Укртелекому» можу сказати, що зараз ця компанія зазнає певних змін. Інвестиції за останні роки доходять до 120 млн гривень (в Одесі і багатьох містах районного масштабу на зміну аналоговим станціям прийшли цифрові). Іноді, доки провадяться такі роботи, виникають деякі проблеми зі зв'язком (особливо в районах, які прилягають до міста), але потрібно розуміти, що це тимчасове ускладнення, у цілому менеджмент компанії став набагато гнучкішим і уважнішим до запитів споживача. Звичайно, великий обсяг абонентської бази дає певні погрішності, але тут потрібно просто звертатися до служби технічної підтримки і вирішувати всі питання індивідуально.
– Тобто Ваша професійна діяльність не заважає депутатській?
– Навпаки, можу навіть сказати, що ця посада допомагає мені, як керівникові комісії, вирішувати низку питань – насамперед соціальних. Наприклад, наша постійна комісія плідно попрацювала над виконанням завдання, поставленого головою обласної ради і губернатором: до 9 Травня забезпечити телефонним зв'язком усіх інвалідів Великої Вітчизняної війни. Допомогу при виконанні цього доручення надавали і комерційні оператори, але найбільшу частку вніс «Укртелеком».
Велика робота провадиться і з пільговиками. Це ветерани війни й праці, ветерани військової служби, громадяни, потерпілі від наслідків Чорнобильської катастрофи, інваліди І-ІІ груп, інваліди, що проходили військову службу в «гарячих точках»... Компенсація для них передбачена Законом «Про державний бюджет України на 2007 рік». Просто необхідно пам'ятати, що списки людей, що мають таке право, затверджуються органами соціального захисту. Вони ж підтверджують бюджет для компенсації робіт тим структурам, що провадять телефонізацію.
Можна згадати і про право першочергового встановлення (ним користуються, насамперед, співробітники державних бюджетних підприємств – судді, прокурори, низка співробітників, які працюють у фіскальних органах…). Словом, у цій сфері держава проявляє достатнє піклування про своїх громадян.
