На візитці Юрія НІКІТИНСЬКОГО зазначено – лідер молодіжного руху. Чесно кажучи, в інших районах не зустрічала молодих людей, здатних організувати, повести за собою своїх однолітків. Як вдалося це в Овідіопольському районі? – з цього запитання розпочалася наша розмова з Юрієм.
– Справа у тому, – відповів він, що місцева влада не обминає молодіжні проблеми, не ухиляється від гострих запитань, не ховається від них. Навпаки, і В.В. Левчук, голова райради, і Н.А. Чегодар, голова райдержадміністрації, дають мені «зелену вулицю», навіть спеціальне приміщення на четвертому поверсі надали. Тепер у нас є в районі молодіжний штаб.
– Наскільки я пам'ятаю, ти розпочинав з організації «Грослібенталь» у Великодолинському. Тепер вже сидиш у райцентрі. А в селищі все, мабуть, стихло?
– Навпаки, вся робота провадиться саме на місцях – у селах і селищах. На території військового містечка відбувся фестиваль «Молодь проти СНІДу» – резонанс був непоганим. Всім сподобалося – і молоді, і депутатам селищної ради, і батькам. Разом із школою-ліцеєм № 3 ми готували цю акцію і навіть надали фінансову допомогу шкільній агітбригаді. Колектив, який ми підтримали, посів перше місце в районі серед агітбригад. Працювали разом із заступником директора школи Людмилою Анатоліївною Єрофеєвою. Потім відбулася дискотека під відкритим небом, яка теж зібрала чимало молоді.
– Але все це свята, але ж є ще і будні… А вони, як відомо, менш яскраві, труднощів у них більше, ніж успішних справ…
– Так, молодим сьогодні бути нелегко, але це не привід для того, щоб змиритися і сидіти склавши руки. Скаржитися на своє життя і критикувати владу – це улюблене заняття людей похилого віку, пенсіонерів. А ми повинні зайнятися іншим... І навіть допомагати їм, що, до речі і робимо. Якщо комусь потрібна допомога в оформленні документів, припустімо, при одержанні субсидій або інших пільг, ми часто прискорюємо цей процес. Погодьтеся, їхати до райцентру, ходити по відділах і управліннях, збирати потрібні довідки, стояти в чергах – не кожному це під силу, тим більше інвалідам, старим людям. У цьому плані у нас тісні контакти з питань управління праці і соціального захисту населення, яке очолює Лариса Петрівна Кишенко. Буваючи в оселях, відвідуючи самотніх людей, ми часто чуємо запитання, прохання про консультації. Для молодих це – не проблема, вчасно одержати потрібну інформацію, проконсультувати тих, хто цього гостро потребує. Такі самі тісні контакти у нас з відділом сім’ї і молоді, з його керівником Аллою Іванівною Яценко, з районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, яким керує Ірина Миколаївна Сапсай. До речі, управлінню соцзахисту наша організація зробила нещодавно подарунок – чотири нові телефони встановлено для його співробітників, які раніше сиділи на одному.
– Що ж, можна тільки порадіти, що молоді овідіопольці не чекають милостей від інших, а самі виявляють гуманність…
– Знаєте, хто дуже довго думає про те, щоб робити добро, у того не залишиться на це часу. А життя, як відомо, швидкоплинне, і потрібно поспішати... До того ж і приклад не зайве показати. Адже молодь сьогодні інша, її відрізняють жорсткість, прагматичність, а головне запитання, яке звучить частіше від інших, – що я буду з цього мати? І повірте – підняти, розворушити її, зібрати навіть на святкову дискотеку не так просто. Великих справ за нашою організацією справді поки що не помічено, але ми перебуваємо у постійному русі, на підступах до них. Якщо нам вдається когось працевлаштувати, а тут ми тісно співпрацюємо з районним центром зайнятості, то це вже добре. Або, припустімо, підліток не ходить без цілі вулицями, а хоче вступити до престижного коледжу, куди ми його загітували. Ми навіть налагодили тісні контакти з одеськими вузами, наприклад, з академією харчових технологій, ректор якої Б.В. Єгоров, гранично уважний до запитів сільської молоді.
– Роботу ти назвав, навчання теж, залишається третій кит – житло для молодих…
– Це, звичайно, найважчий проект, але і тут ми не втрачаємо оптимізму. Ведуться переговори про те, щоб на території військового містечка вибити майданчик для спорудження молодіжного будинку. Хочеться вірити, що депутати селищної ради підтримають нас у цьому.
– Ти не раз брав участь у популярному ток-шоу Савіка Шустера «Свобода слова» та й інших земляків загітував репрезентувати там наш регіон і гостинний Овідіополь…
– Ну, по-перше, нам є що репрезентувати, Овідіополь уславився і своїми спортивними досягненнями, і молодими талантами на всю Україну. У нас, у районі, як сказала Галина Мельниченко, виступаючи на телеканалі ICTV, немає «кольорових», які змагаються за владу. Усі працюють, і район процвітає».
