У селі Орлівка Ренійського району мешкав лікар. Із місцевих. Встигав усюди – і хворих приймати, й домашнім господарством займатися. Город, баштан, бджоли. Але діти росли, їм треба було давати вищу освіту. Спочатку на заробітки за кордон виїхала дружина. Стало трохи складніше – на головлікаря амбулаторії звалився ще й увесь той обсяг домашньої роботи, який традиційно виконує жінка. Та й що це за родина, коли чоловік і жінка за тисячі кілометрів. Закінчилася ця драма тим, що лікар звільнився й виїхав із села – за кордон.
На сьогоднішній день у селі Орлівка, де мешкають 2980 чоловік, лікаря немає. Лише фельдшер, медсестри та зубний лікар, який приїжджає із райцентру.
«Від первинної ланки – до здорової нації» – так гарно звучить чергова акція, спрямована на відродження вітчизняної охорони здоров'я. До речі, щодо нації. За останні кілька років тривалість життя в Україні скоротилася ще на три роки. У порівнянні із країнами Євросоюзу середньостатистичний українець живе на десять років менше.
У Рені пройшло виїзне засідання колегії управління охорони здоров'я та медицини катастроф облдержадміністрації під головуванням В.С. Лапая. Із доповіддю про стан охорони здоров'я у Ренійському районі виступив заступник начальника облуправління Т.Г. Кондратюк. Співдоповідь зробив головлікар району С.Д. Іванов. Виступаючи перед колегами, він акцентував увагу на головній проблемі – кадрового забезпечення. Із 65 лікарів, які працюють у районі, 24 пенсіонери (37%), 26 фахівців – передпенсійного віку (40%). Що стосується молодих-перспективних, то зі стажем роботи до п'яти років – 1 лікар, до десяти років – 1 лікар. Нескладно порахувати: через 10-15 років на 40 тисяч населення Ренійського району залишиться всього 15 лікарів.
Вже сьогодні становище з деякими профільними фахівцями просто катастрофічне. Із належних району 7,5 ставки педіатрів працюють лише 3 лікарі. В 73 роки вийшла на заслужений відпочинок завідувачка педіатричного відділення лікарні Дарина Михайлівна Малоран – працювала скільки було сили. У районі немає жодного окуліста – лікар вищої категорії Ніна Яківна Реукова приймала хворих до 70 років. І таких прикладів немало.
Знижується забезпеченість і середнім медичним персоналом – незважаючи на те, що щороку на роботу приймаються 15-20 медсестер. Висококваліфіковані, досвідчені медсестри через мізерну зарплату оформляють пенсії за вислугою років і їдуть на заробітки за кордон – там їхні знання й досвід цінують, наймаючи для догляду за старими членами родини.
Турбує те, що питання забезпечення провінції медичними кадрами, схоже, навіть не перебуває на порядку денному. Кадрові питання не вирішуються ані на рівні держави (зарплати залишаються низькими), ані тим більше на рівні місцевого самоврядування. У Рені, наприклад, востаннє медики одержували житло 18 років тому, коли Микола Михайлович Семчишин (нині очолює Ізмаїльський райвідділ охорони здоров’я), формуючи колектив відомчої медсанчастини, виклопотав для висококваліфікованих лікарів кілька квартир у Ренійського порту.
За ігнорування проблем медицини кожний з нас розплачується роками свого життя – недожитого. Показова цифра: у Ренійському районі витрати бюджету на одного хворого становлять 2 грн 51 коп. на день, за нормативної потреби не нижче 10 гривень. Зарплата медперсоналу «з'їдає» до 82% усіх витрат на охорону здоров'я, тоді як обсяг фінансування медичних технологій та медикаментів є просто злиденним – 7,5% асигнувань.
За останні 5 років загальне зростання захворюваності досягло 19%, відзначається зростання низки «соціальних» та хронічних хвороб: онкологічних захворювань (на 21%), цукрового діабету (на 23%), наркоманії (на 36%), алкоголізму (на 5%). Особливу тривогу викликає збільшення числа онкохворих. Причому при профілактичних оглядах виявляється лише п'ята частина випадків раку, більшість хворих стають на облік у занедбаній стадії, у результаті чого третина вперше зареєстрованих пацієнтів помирає протягом першого року спостереження. Насторожує також висока частка помилкових діагнозів – 27% (по області – 11%).
Підбиваючи підсумки колегії, начальник управління охорони здоров'я та медицини катастроф облдержадміністрації В.С. Лапай відзначив:
– У Ренійському районі зруйновано систему надання медичної допомоги. Все йде саме по собі. Давно прижився принцип: відійшов хворий – відійшли проблеми.
Після семінару на прес-конференції Василь Степанович трохи розвинув тему:
– Це характерно для Ренійського району – тут немає системи, спадкоємності. Сьогодні людина звернулася, а завтра не прийшла – її й забули. «Швидка допомога» приїхала за викликом, надала першу допомогу, а дільничного лікаря наступного дня до пацієнта не посилають, щоб він прийшов, подивився, як людина себе почуває. Система має бути. Кадрів у всіх не вистачає. Але давайте подивимося штатний розклад: вакансій мало, тому що навантаження розподілено. Я так розумію: одержуєш півтори ставки – працюй на півтори. Фінансування охорони здоров'я, яке провадиться за формульною методикою, у всіх районах однакове, а рівень медобслуговування відрізняється.
Василь Степанович переконаний: виїзні колегії, які провадяться в районах області, підвищують рівень та якість медичної допомоги. На цих професійних нарадах присутні керівники районної ланки, які чують компетентну оцінку й мають зробити відповідні висновки.
Що ж, нам, потенційним пацієнтам, залишається лише сподіватися. «Від первинної ланки – до здорової нації» – так гарно звучить чергова акція, спрямована на відродження вітчизняної охорони здоров'я...
