Уся ця історія розпочалася з елементарної непередбачливості: в домі у сімейної пари, яка мешкає на Слобідці, не виявилося запасної пляшки мінеральної води. А пити хотілося, навіть дуже. Притому, що дивно, на сон, незважаючи на пізній час, близько години ночі, не тягло абсолютно. Ось тому чоловік – бізнесмен Віктор, взявши дружину Ніну під лікоть, запропонував їй спільно вгамувати спрагу на місцевому бродвеї, біля Слобідського базарчика. Тут навіть вночі вирує життя, збираються місцеві тусовщики й інша слобідська золота молодь.
Сюди тихо-мирно й брели чоловік із дружиною. Назустріч їм настільки ж мирно йшли двоє чоловіків – один із Ширяївського, а інший – із Фрунзівського району Одеської області. В одного із гостей Одеси була така ж зачіска, як у прагнучого холодної мінералки бізнесмена. Побачивши це, ширяївець Федір (він в Одесі перебивався випадковими заробітками) відчув себе на вершині блаженства. Мало того, що він мирно гуляє вночі із другом по Слобідському бродвею, і тут його вважають практично за свого, так ще й у зустрічного громадянина, явно аборигена, точно така ж коротка стрижка.
Федір дуже полюбив усе людство, чому значною мірою сприяла пристойна кількість вжитого всередину спиртного, і вирішив виразити свої відчуття прямо тут і прямо зараз. Обіймати й цілувати незнайомого чоловіка Федір не зважився, а ось погладити по голові – це зовсім інша справа...
Уявити стан Віктора, який мчав по нічній Слобідці за холодною мінералкою нагору по досить крутій вулиці й грубо відірваного від реалізації мрії погладжуванням по голові з боку незнайомого чоловіка – складно, але можна. Федір розчулено дивився в очі співзачіснику, ніжно посміхався й говорив: «А в мене зачісочка така ж»...
Бізнесмена це шокувало, його дружину – ще більше. Неприємно, коли твого чоловіка опівночі гладить по голові незнайомий чоловік. Віктор відреагував на те, що відбувається, швидко, й після стандартного запитання: «Чоловіче, у чому проблеми?», досить виразно у межах простих висловів, пояснив Федорові, що йому робити далі й у якому конкретно напрямку йти.
Однак непередбачений гість Одеси виявився ще й приставучим до непристойності. Незважаючи на усі досить суворі зауваження Віктора, Федір, усе так само розчулено посміхаючись, ще раз ласкаво погладив бізнесмена по голові. Нелюбов з боку власника такої ж як у нього зачіски, була незрозумілою ширяївцю. «Я ще раз запитую, які в тебе проблеми? – обурився Віктор. – Якщо бракує, то зараз влаштую».
Саме після цих слів бізнесмен зробив фатальну помилку, діставши з кишені мобільний телефон. Хто знав, що на деяких людей маленький прямокутник із кнопочками діє, як червона ганчірка на бика? Страшна думка про те, що суворий чоловік з такою ж, як у нього зачіскою, може зателефонувати кудись і усе світле майбутнє разом почорніє, змусила Федора вдатися до рішучих дій. Як каратист у кіно, він вибив смертельно небезпечний телефон з рук бізнесмена.
Віктор остаточно розсердився й штовхнув гостя з області. Через мить зав'язалася бійка, у якій спробувала взяти участь і Ніна, дружина бізнесмена. Ситуація, коли двоє чоловіків (а фрунзівець прийшов на допомогу) б'ють одного, Ніні не сподобалася. Однак жіночі нігті й каблуки виявилися безсилі проти ще одного чоловіка, який вплутався у бійку. Повз них проходив черговий знайомий Федора – теж немісцевий, який вирішив реалізувати свої можливості саме опівночі й саме на Слобідці. Троє чоловіків повалили Віктора на землю й почали бити. Ось тут він і зрозумів, що погладжування по голові значно краще досить важких ударів, які завдавалися вирослими на чистій сметані молодими людьми. Але було пізно...
Бійка закінчилася також зненацька, як і розпочалася. Трійця забіяк відбула у невідомому напрямі, а Віктор і Ніна, купивши таки мінеральної водички, мирно пішли додому й лягли спати...
Прокинувшись вранці, бізнесмен не виявив мобільного телефона. Відсутність мобільника – це значно гірше, аніж погладжування по голові незнайомим чоловіком. Віктор вирішив діяти й набрав номер невідомо куди зниклого телефона. Відгукнувся незнайомий чоловічий голос. Виявивши незвичайну кмітливість і витримку, бізнесмен домовився, що загублений телефон йому повернуть за дві пляшки пива .Однак, навчений нічною бійкою, чоловік вирішив підстрахуватися й передзвонив своїм друзям-підприємцям.
Віддати належне, друзі у Віктора виявилися людьми розуміючими, і біля кінотеатру із зворушливою назвою «Родина», де мав проходити процес обміну мобільника на пиво, бізнесменів зібралося, як на семінар у податковій.
За словами присутніх, Федір розгубився. Такої кількості чоловіків зі стрижкою, точнісінько, як у нього, бачити мешканцеві смт Ширяєвого ще не доводилося. Притому, усі ті чоловіки, що зібралися біля «Родины», мали чомусь дуже суворий вигляд. Гладити їх по голові явно не хотілося. Зажурився й Федін друг, який так рішуче напередодні підтримав його у бійці. Адже Федір чоловік здоровий, ремонтами в Одесі займається. Його колега із Фрунзівки – теж. А друг – практично ще нездоровий, йому лише ось з ноги залізну спицю витягли. Пішов відсвяткувати цю подію, тут і познайомився з роботягами, допоміг їм побитися. Адже втрьох на одного – легко.
Коротше кажучи, кожний думав про своє. А коли роздуми скінчилися, народ перейшов до відкритого з'ясування взаємин. Ось тут чоловіки, які билися біля «Родины», і втрапили на очі наряду «Беркута», що проїжджало повз них.
Федір аж отетерів, коли побачив багато чоловіків у камуфляжі із ...такою ж стрижкою, як у нього. Але погладити по голові найближчого не встиг. Суворий байдужий служивий професійно «заспокоїв» Федора. Разом зі знавцем чоловічих зачісок затримали і його друзів. Найбільше засмучувався той, хто чесно приніс дві пляшки пива. Він тут взагалі практично ні до чого.
Після того, як один із забіяк підібрав мобільника, який належав бізнесменові, «вони» блукали Слобідкою недовго. Приїхавши на найману квартиру, забіяки вирішили обмити перемогу в чесному (троє на одного!) бою. Ось тут один з їхніх знайомих і помітив мобільник, який одразу ж запропонував купити. Зійшлися на обміні – телефон на дві пляшки пива. Звичайно, одержавши вранці по новому телефону дзвінок від його справжнього господаря, чоловік як компенсацію нічого, окрім пива, не завимагав. І потрапив до такої заварухи...
Зараз із заїжджими забіяками розбираються працівники правоохоронних органів. Віктор же суворо наказав дружині: удома в будь-яку годину дня й ночі має бути десяток пляшок холодної мінералки. Повторення нічної зустрічі зі знавцем чоловічих зачісок або кимось подібним бізнесмену дуже не хочеться.
